Голосник

130 років од народжіня Александра Ільницького

13-го януара минуло 130 років од дня, коли народив ся русиньскый священик, церьковный діятель, журналіста, но і радник мадярьской влады, котрый быв русиньской націоналной орьєнтації, но мадярьской політічной орьєнтації – Александер Ільницькый. Його жывотна доля, вдяка його політічному і реліґійному пересвідчіню, закінчіла ся в совітьскім лаґрі.

Народив ся Александер Ільницькый 13-го януара 1889-го року в Чорнотисові (Чорный Ардов) на Підкарпатю. По закінчіню штудій в Сату Маре быв у 1914-ім році рукоположеный на ґрекокатолицького священика і два рокы служыв як помічный священик в селах Ільниця і Великы Лучкы. Од 1916-го року быв секретарьом (нотаріусом) Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії в Ужгороді, і на тій посаді діяв аж до 1931-го року. Од 1930-го року быв каноником єпархії.

Вызначна особность єпархії

Александер Ільницькый рахує ся за єдну із найвызначнішых особностей Ґрекокатолицькой церькви на Підкарпатьскій Руси. Причін є на то веце.

Ільницькый мав важну актівну роль при позаставліню пошырьованя православя на Підкарпатю як голова Централной канцеларії обороны віры і Місійного общества про пошырьованя віры. Но так само і як редактор церьковных періодічных выдань, конкретно Душпатырь (рр. 1924 – 1938), Миссійный вѢстникъ (рр. 1931 – 1938), Миссійный календарь (рр. 1935 – 1944), Добрый пастырь (рр. 1932 – 1942) і БлаговѢстникъ (рр. 1939 – 1944).

Од 1920-ых років Александер Ільницькый одкрыто выступав проти комуністічной ідеолоґії і Совітьского союза. Односно той темы мож спомянути головно його брожуру, котру выдав у 1927-ім році під назвов Что даетъ комунизмъ русинамъ Подкарпатья. Вказовав на небезпеку, котра грозить хрістіаньскій Европі із боку Совітьского союзу.

Вітаня Мадярьска

Александер Ільницькый належав до той части русиньской інтеліґенції, котра і по роспаді Авсро-Угорьской монархія зістала вірна ідеї великого Мадярьска і снила о його обновліню.

Перед зачатком Другой світовой войны, коли Чехословакія находила ся в політічній крізі завдякы Мніховскому діктату і Віденьскому арбітражу, Александер Ільницькый одкрыто вітав „навернутя“ Ужгорода і южных районів Підкарпатьской Руси до складу Мадярьска у 1938-ім році, як і анексію решты теріторій Підкарпатя у 1939-ім році. Як вірный адепт нового режіму быв призначеный головным радником реґента – комісаря на теріторії Підкаратя, і став депутатом Верьхньой коморы мадярьского парламенту. Радник стояв у чолі вісемчленной ініціатівной і порадной комісії, котра была менована мадярьскым премєром.

В тім часі быв так само редактором дакілько русиньскых ґазет, котры выходили під різныма назвами в різнім часі: Нова недѢля (рр. 1938 – 1939), Карпатска недѢля (рр. 1939 – 1941) і Недѣля (рр. 1941 – 1943).

У 1941-ім році было засноване Подкарпатское общество наукъ як перша наукова і културна інштітуція на Підкарпатьскій Руси, котра была русиньского прямованя. Тото общество окрім выданя літературы мало на старости і кодіфікацію русиньского языка, што ся подарило выданьом ґраматікы Івана Гарайды. Першым председом общества быв Антоній Годинка. Но од 1942-го року, аж до кінцю діялности общества у 1944-ім році вів общество як раз Александер Ільницькый.

Окремый народ

Хоць Ільнциькый быв промадярьской орьєнтації, што дотулять ся політічного пересвідчіня, быв Русином.

Александер Ільницькый говорив о Русинах як о окремім „угроруськім народі“, Найліпше його точку погляду характерізує нарис Мадярское правительство и народный языкъ подкарпатскихъ русиновъ, котрый вышов у 1943-ім році.

Смерть в лаґрі

У 1943-ім році вмер єпіскоп Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії Александер Стойка. По його смерти быв призначеный за адміністратора єпархії Ільницькый і на тій посаді быв аж до марца 1945-го року.

Кедь пришли на теріторію Підкарпатя Совіты, такой ся о Ільницького їх орґаны зачали інтересовати. В марці 1945-го року го арештовала совітьска контрарозвідка СМЕРШ і обвинили го з колаборації. У арешті му зарпопоновали компроміс: перейти на православя, помагати ліквідації Ґрекокатолицькой церькви, за што му было обіцяне пропущіня і стягнутя обвиніня.

Ільницькый такый „компроміс“ не прияв. Быв одсудженый на 25 років у лаґрах ҐУЛАҐ за співпрацу із фашістічным Мадярьском і антісовітьскы выступы. Занедовго по тім  в році 1947 вмер в сепарачнім лаґрі в Томску. Точна дата його смерти не є знама.

Статя оброблена за: П. Р. Маґочій: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів, I. Pop: Podkarpatská Rus – osobnosti její historie, vědy a kultury.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі