Голосник

25 років од смерти Ярослава Поляньского

Вчера споминали сме на 25. річницю смерти Ярослава Поляньского. Был він выдатным етноґрафом, композитором, дириґентом, якій выходил з лемківского села Поляны, што ся находит при Креници. Вмер 16. марця 1994 р.

Знаный єст предовшыткым зo своіх музичных здібности. Был основательом хору Журавлі, якій діял під крылами товдышнього Украіньского Соспільно-Культурального Товариства. В своім жытю записал, зобрал і обробил вельо лемківскых пісен, якы вводил до репертуару веденых собом хорів.

Поляньскій з Полян

Ярослав Поляньскій народил ся 15. серпня/авґуста 1930 р. в Полянах (західня Лемковина). Молоды рокы перерваны были акцийом Вісла в 1947 р. Поляньскій зо свойом родином нашол ся на Зеленогірщыні, де пак зачал освіту і ведіня першых хорів. В 1954 р. завершыл педаґоґічный ліцей та музичну школу в Ґожові Велькопольскым. Од 1956 р. вчыл музичной освіты в ріжных школах реґіону. Высшу школу завершыл в 1964 р. Выстудиювал професию композитора і музика в Музичній Академіі ім. Фридерика Шопена в Варшаві. Його маґістерска робота тыкала лемківскых справ. Оборонил працу пн. «Характеристика лемківской пісні». В тамтых роках, аж по 1989 р., комуністичны власти Польщы не вызнавали лемківской етнічной меншыны, через што речену працу мож брати за особливый успіх.

Дириґент і композитор

Першы хоры і музичны колективы Я. Поляньскій зачал вести іщы на чужыні (основал товды м.ін. лемківскій хор). Жыл в нелегкым періоді, коли всяка офіцийна і інституцияльна діяльніст направлена на сохраніня м. ін. лемківской культуры могла проходити під крылами украіньскых орґанізаций, якы контролюваны і акцептуваны были конечно польскым комуністичным апаратом. Його найлбільша кариєра і популярніст вязана єст з фактом основаня і руководіня украінського мужского хору Журавлі. Поляньскій основал колектив в 1972 р. Вюл го до 1983 р., коли в неприємных овставинах зо стороны верхушкы перестал дириґувати основаным собом ансамбльом. Колектив покликаный был в лютым/фебруарі 1972 р. в Сьрудборові під Варшавом, де на орґанізуване Я. Поляньскым зґрупуваня приіхало вельох охочых вступити до хору. Першый концерт прошол 27. лютого/фебруара 1972 р. в сали Высшой Музичной Школы в Варшаві. Через тоты рокы был дириґентом і спілкомпозитором. Вынюс колектив на найвысшый музичный рівен. В 1977 р. основал і украіньскій молодіжный хор в Варшаві, якій руководил до кінця своіх дни. Потім вюл іщы церковны та інчы хоры (м.ін. хоры Дума, Тисячоліття).

Творчіст

Першы лемківскы пісні зачал зберати і записувати іщы на Зеленогірщыні. Як раз споминана маґістерска дисертация была зрыхтувана на основі зобраной збіркы. Його авторскы обробкы деякых лемківскых пісен друкуваны были через дакілько років на «Лемківскій Сторінці» украіньского тыжденника «Наше Слово». В тым часі зобрал і записал близко пят тисячы пісен, з чого опубликувал коло вісемстох (вєдно з вариянтами). До репертуарів веденых собом хорів вводил вельо лемківскых пісен. Опрацувал 55 народных пісен (в тым лемківскых) для мішаного і мужского хору. Был спілорґанізатором шестьох украіньскых фестівалів при УСКТ. Скомпонювал 15 вокальных творів до текстів Богдана Ігоря Антонича і Євгена Самохваленка. Одзначеный был м.ін. Бронзовым Крестом Заслугы, Срібрным Крестом Заслугы, Золотом Одзнаком Польського Звязку Хорів і Оркєстр.В 1967 р. признано му мено Заслуженого Діяча Культуры, а од 1978 р. належал до Звязку Польскых Композиторів.

Смерт

Вмер Я. Поляньскій 15. марця 1994 р. в Отвоцку к. Варшавы і там єст похованый. Петро Трохановскій в часописі «Бесіда» писал: (…)Трудно на тым кавальчыку паперя (номер Бесіды в хвили смерти Ярослава Поляньского уж такой зложено) описати 64-літню трудолюбиву дорогу Його жытя. Та ци треба? Адже знає ю такой каждый наш молодый Лемко і сивенька бабуся… Сходил, здоптал СЛАВКО вздолж і вшыр цілу Лемковину і Землю Выгнаня, записуючы, захораняючы тисячы нашых пісен і співаночок. Спочыл серед пісків Мазовша. Та гріла Го буде жменя рідной, приведеной з Полян, землі… До часу нич не притулит го на завсе Мати Лемковина.

фот. з родинного архіву Поляньскых, публикувана за згодом родины

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселый проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі