Голосник

55 років од смерти Ігора Грабаря

0

Днесь минать точно 55 років од смерти вызначного умелця, уменьознателя і рештавратора русиньского походжіня, котрый діяв в Росії і в Совітьскім союзі – Ігора Грабаря.

Народив ся Ігор Грабарь 3-го марца 1871 року в Будапешті. Народив ся в періоді, коли його отець Еммануїл Грабарь репрезентовав Русинами населены теріторії як депутат угорьского парламенту. Його матірь Олґа была дівков русиньского політічного діятеля Адолфа Добряньского – першого депутата в Угорьскім сеймі за Русинів і Словаків.

У 1880 році были родічі Грабаря примушены еміґровти до Російской імперії. Родина зачала жыти в місті Єґорьєвск, выходні од Москвы, де Ігор Грабарь закінчів ґімназію, і по тім продовжовав в штудіях на Санкт-петербурзькій академії умень і пізніше в Мюнхені і Паріжу. По штудіях вернув ся до Росії і зачав мальовати країны в імпресіоністічнім штілі, котры му здобыли репутацію „поета російской зимы“. Но іщі векшого успіху Грабарь здобыв в рамках теорії уменя і історії російского уменя. Його найвызначнішов і найзнамішов роботов є монументална „История русскаго искусства“ котру выдав в шестьох томах в роках 1909 – 1916. Так само быв засновательом руху „Міръ искусства“.

Од 1913 р. робив директора славной Третьяковской ґалерії в Москві і за совітьского режіму ся став єдным із основных людей коло рештаврованя і всокочіня памяток уменя. Быв нагородженый тітулом академіка Академії наук СССР і академіка Академії умень СССР.

У мемоарах, котры были выданы у 1937 р., Грабарь споминать на дітячі рокы, котры він пережыв на ґаздівстві діда в селі Чертіжне на теріторії днешньой выходной Словакії. В тій публікації подавать і інтересны спостеріганя, котры дотуляють ся односин Русинів до Росії, котры были іншы, як погляды його діда, русофілно орьєнтованого Адолфа Добряньского. Спомины містного русиньского населеня на вояків російской царьской імперії не мож было назвати позітівныма, як думав його дідо. У 1955 році Грабарь навщівив Підкарпатьску Русь і подаровав там 26 образів образів на полотні і 24 ґрафічных робот до Закарпатьского музею.

Умер Ігор Грабарь в Москві 16-го мая 1960 року.

Петро Медвідь

Оброблене подля жрідла: П. Р Маґочій: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.

На фотоґрафії: Стріча з Підкарпатьскыма умелцями. Зліва: Ігор Грабарь, Федір Гарапко, Ернест Контратовіч, Золтан Шолтес, Василь Свіда, Н. Т. Знаменьска, Йосиф Бокшай, Шандор Петкі.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

55 років од смерти Ігора Грабаря

0

Днесь минать точно 55 років од смерти вызначного умелця, уменьознателя і рештавратора русиньского походжіня, котрый діяв в Росії і в Совітьскім союзі – Ігора Грабаря.

Народив ся Ігор Грабарь 3-го марца 1871 року в Будапешті. Народив ся в періоді, коли його отець Еммануїл Грабарь репрезентовав Русинами населены теріторії як депутат угорьского парламенту. Його матірь Олґа была дівков русиньского політічного діятеля Адолфа Добряньского – першого депутата в Угорьскім сеймі за Русинів і Словаків.

У 1880 році были родічі Грабаря примушены еміґровти до Російской імперії. Родина зачала жыти в місті Єґорьєвск, выходні од Москвы, де Ігор Грабарь закінчів ґімназію, і по тім продовжовав в штудіях на Санкт-петербурзькій академії умень і пізніше в Мюнхені і Паріжу. По штудіях вернув ся до Росії і зачав мальовати країны в імпресіоністічнім штілі, котры му здобыли репутацію „поета російской зимы“. Но іщі векшого успіху Грабарь здобыв в рамках теорії уменя і історії російского уменя. Його найвызначнішов і найзнамішов роботов є монументална „История русскаго искусства“ котру выдав в шестьох томах в роках 1909 – 1916. Так само быв засновательом руху „Міръ искусства“.

Од 1913 р. робив директора славной Третьяковской ґалерії в Москві і за совітьского режіму ся став єдным із основных людей коло рештаврованя і всокочіня памяток уменя. Быв нагородженый тітулом академіка Академії наук СССР і академіка Академії умень СССР.

У мемоарах, котры были выданы у 1937 р., Грабарь споминать на дітячі рокы, котры він пережыв на ґаздівстві діда в селі Чертіжне на теріторії днешньой выходной Словакії. В тій публікації подавать і інтересны спостеріганя, котры дотуляють ся односин Русинів до Росії, котры были іншы, як погляды його діда, русофілно орьєнтованого Адолфа Добряньского. Спомины містного русиньского населеня на вояків російской царьской імперії не мож было назвати позітівныма, як думав його дідо. У 1955 році Грабарь навщівив Підкарпатьску Русь і подаровав там 26 образів образів на полотні і 24 ґрафічных робот до Закарпатьского музею.

Умер Ігор Грабарь в Москві 16-го мая 1960 року.

Петро Медвідь

Оброблене подля жрідла: П. Р Маґочій: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.

На фотоґрафії: Стріча з Підкарпатьскыма умелцями. Зліва: Ігор Грабарь, Федір Гарапко, Ернест Контратовіч, Золтан Шолтес, Василь Свіда, Н. Т. Знаменьска, Йосиф Бокшай, Шандор Петкі.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар