Голосник

77. річниця ліквідациі сандецкого ґетта. Річниця еґзекуциі ґрибівскых Жыдів

0
В найблизшых днях на Сандеччыні і ґорлицкій земли пройдут упамятніня повяаны з 77. річницьом ліквідациі ґетта в Новым Санчы, Старым Санчы, Лимановій і Ґорлицях. Споминана буде і річниця еґзекуциі ґрибівскых Жыдів, котра перед сімдесят семома роками одбыла ся в Білій Нижній.

Про упамятніня подій детально інформує Сандецкій Штетль (Sądecki Sztetl), історичный проґрам, ідейом якого є приближати історию і культуру новосандецкых Жыдів, але тіж інчых культур, в тым сандецкых Русинів.

Упамятніня в місци бывшых ґетт

17. серпня/авґуста пройде 77. річниця ліквідациі ґетта в Старым Санчы. В тот ден о 16.00 год. зачнут ся упамятніня при памятнику жертв на Пісках в Санчы. Орґанізаторы запалят світила і зложат квітя, а пак буде Апель Памяти. Участникы поклонят ся тіж перед пропамятном таблицьом при ул. Баторого 25.

17. серпня/авґуста 1942 рока Німці зліквідували ґетто в Старым Санчы. Зобрали Жыдів на торговици, слабшых вымордували в лісі на Пісках, де днес находит ся реченый памятник. Решту оправці погнали до Нового Санча і одтамале выслали до концетрацийного лаґру в Бельжци. Нихто не вернул жывый.

Памятник на Пісках то місце повязане з особом Монька Ґольдфінґера, найблизшы котрого были там розстріляны. Монєк Ґольдфінґер был остатнім жыючым свідком ліквідациі ґетта в Старым Санчы. Пришол на світ в 1926 році в лемківскій Верхомли. Пережыл еґзекуцию, бо гітлерівці задумали взяти го попрятати сандецкє ґетто. По войні оселил ся в Ню Йорку. За океаном был амбасадором сандецкой істориі. Вмер в серпни/авґусті 2018 рока.

18. серпня/авґуста 2019 рока споминана буде річниця ліквідациі ґетта в Лимановій. В 1942 році німецкы нацисты вымордували люди на пути до Нового Санча і Старой Веси, а решту Жыдів погнали до новосандецкого ґетта, пак до Бельжця. В тот ден орґанізаторы поклонят в місци памяти еґзекуциі в Старій Веси, якє недавно было означене деревяном мацевом.

19. серпня/аґуста 1942 рока стал посліднім дньом ґорлицкой соспільности Жыдів. Товды нацисты зліквідували ґетто в Ґорлицях. Перед войном Жыды становили половину жытелів міста. Уряд Міста вєдно з Сандецкым Штетльом просят на упамятніня тых траґічных подій. О 17.00 год. буде Апель Памяти під монументом при Пляцу Двожыско.

23. серпня/авґуста пройдут упамятніня ліквідациі в 1942 році ґетта в Новым Санчы. 16 тисячы жытелів Нового Санча было помордуваных в концетрацийным лаґрі в Бельжци. Проґрам упамятнінь зачне ся о 18.30 год. од XXII історичной прогулькы – Єзуіты і іх жыдівскы сусідове. Пак на Пляци Третього Мая одбуде ся Апель Памяти. Подіі буде товаришыл гепенінґ Світло в темряві зрыхтуваный волонтерами Nomina Rosae.

Річниця еґзекуциі ґрибівскых Жыдів

20. серпня/авґуста мине 77 років од траґічных подій повязаных з ліквідацийом ґрибівского ґетта. Того дня в в Білій Нижній Німці вымордували 360 жытелів ґетта.

Уж пятый раз орґанізаторы хотят упамятнити жертвы еґзекуций. В подіі возме участ родина жертв. Того рока буде то Естера Ріґельгаупт, дівка Феіґы, котрій перед войном повело ся еміґрувати до Палестины.

Цілю упямятніня, в найблизшу неділю, 18. серпня/авґуста, орґанізаторы подіі, SAGA Ґрибів і проєкт Люде Не Чыслапросят стрітити ся о 15.00 год. при масовым гробі, жебы вознести молитвы і выслухати Апель Памяти. 

Спільна памят

Через такой 700 років Сандеччыну, або як приняло ся серед Лемків – Сандецку Русь, заселяли люде ріжных культур і віроісповідань, не лем Полякы, але в великій мірі як раз Русины, Жыды, Ромы і інчы. То як раз жертвы Голокаусту, Жыды і Ромы были чысленныма жытелями нашых сел. Лемкы все мали добры одношыня зо своіма сусідами і уж давно по войні і выселінях, все радо споминают на своіх давных спілселян. Жыды найчастійше вели на рускых селах корчмы, шынкы або так як прим. в Креници были властителями пенсийонів і купцями, до котрых Русины носили сельскы выробы на продай. Циґане часто творили селькы капелі, грали на наєдным лемківскым весілю.

Серед помордуваных вчас ІІ світовой войны з Сандеччыны в німецкых концетрацийных лаґрах были окрем спомненых жытелів лемківскых сел і самы Лемкы. Єдныма з вязнів Аушвіц были сынове креницкого пароха о. Гавриіла Гнатишака: Александер Гнатишак – юриста і судовый коморник, і старшый од него о три рокы Орест Гнатишак, якій перед войном вюл адвокатску практику в канцеляриі в Креници. Вязнів з Лемковины было о вельо більше, о чым засвідчат список вязнів Аушвіц поміщеный в єдным з «Річників Руской Бурсы». 

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар