Голосник

80 років од того, як повстали Русины

0

13-го марца припомянеме собі округлу річніцю – 80 років од Чертіжняньско-габурьского бунту бідных рольників на Лабірщіні проти екзекуцій. Складну господарьску сітуацію на северовыходній Словакії в періоді міджівойновой Чехословакії рішыла велика часть жытелів міґраційов за роботов до богатшых реґіонів і держав. Тоты, што зістали, много раз рішыли свою фінанчну сітуацію пожычками, што вело аж ку задовжованю і екзекуціям. Як раз оголошіня екзекучной дражбы маєтку девятьох задовженых із Борова, Габуры і Чертіжного было імпулзом ку тому, же выникнув рольницькый бунт.

Екзекуції зачали дня 13-го марца 1935 р. од осьмой годины рано, продовжовали на полідне в Габурі і далшы ся мали пополідне одбыти в Чертіжнім. Покля в Борові і Габурі, подля слов Е. Мигаля, втогдышнього помічного робітника Окресного суду в Міджілабірцях, жадна неволя з боку довжників проявлена не была, ани жадне насиля в одношіню ку державному орґану довжници не робили, докінця ани жадне насиля з боку жытелів тых сел, дії в Чертіжнім уж были іншы, і мож повісти, же драматічны.

Павел Дімун, сын екзекуованого Йоана Дімуна, не хотів дати екзекуторови корову за недоплаткы на дані в сумі 404 корун чехословацькых. Документ Окресного уряду в Міджілабірцях із 18-го марца 1935 р., котрый быв адресованый Презідії Крайскойого суду в Кошыцях, далшы дії описує так:

„Кідь екзекутор хотів потім войти до стайні, поставив ся му Павел Дімун на одпор і до стайні го не впустив. Наслідком того екзекутор одышов із дому на четніцьку станіцю (четнік – поліцайт в 1. Чехословацькій републіці). Павел Дімун быв четніцьков патрольов в мені закона пожаданый, жебы не робив одпор і лишыв місце од дверей стайні. Но тот кликаня не послухав і в тім часі вже згромаджена маса вошла до двора Дімуна і кричала, же четніци не мають слухати екзекутора, же у дворі Дімуна не мають што глядати, значіть не мають в тім ділі жадного права. Демонштуючіх было коло сто особ.“

Вже в першый день тых дій было в Чертіжнім участных дакілько жытелів Габуры. Актівніше выступали аж на другый день, 14-го марца, як на то вказує і тот самый документ. В нім ся далше пише, же коло гляданя винників знову дішло ку насилным непокоям і ку бунту жытелів Чертіжного, причім была здемолова і будова четніцькой станіці, докінця дішло і ку стріляню з боку жытелів, котрым пришли на поміч і жытелі села Габура. А і кідь были выстрілены першы кулькы з боку демонштрантів, нарпік тому, же їх хотіли четніци розогнати, в стріляню і метаню каміня не перестали. І так на розказ четніцького окресного велителя Ваціка четніци выхосновали збрані.

Посилнены патроли четніків, в кількости коло 230 – 240 хлопів, під веліньом майора Стріхавкы з Гуменного і підполковника Благы з Братіславы, аж 16-го марца приступили ку затримованю і арештованю участных бунту. Габурьскый нотарь о тім написав, же кідь шандарі (поліцайты) область обсадили і по хотарі поставили ся на 5 кроків, хлопы зачали втікати до ліса. Тоты, што зістали дома, спознали наслідкы. Брали хлопа за хлопом до школы в Габурі. І там їх били, ці быв хтось виноватый або ніт. Кідь замліли, облляли їх водов і били далше. Так то было два дні. На третій день вже понагляли ся комуністічны депутаты до Габуры. Дотиснули шандарів, жебы перестали бити.

На суді в Кошыцях было обвиненых цілково 105 особ – 63 із Чертіжного, 29 із Габуры і 13 із Борова. Із того 62 особ, в тім чіслі дві жены, было одсудженых. Чертіжняньско-габурьскый бунт мав велику одозву в цілій републіці іщі довго по нім. Причіны выникнутя того бунту были продіскутованы і на уровни цілодержавного парламенту.

Петро Медвідь

Жрідла: holosy.sk і сайт села Габура

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

80 років од того, як повстали Русины

0

13-го марца припомянеме собі округлу річніцю – 80 років од Чертіжняньско-габурьского бунту бідных рольників на Лабірщіні проти екзекуцій. Складну господарьску сітуацію на северовыходній Словакії в періоді міджівойновой Чехословакії рішыла велика часть жытелів міґраційов за роботов до богатшых реґіонів і держав. Тоты, што зістали, много раз рішыли свою фінанчну сітуацію пожычками, што вело аж ку задовжованю і екзекуціям. Як раз оголошіня екзекучной дражбы маєтку девятьох задовженых із Борова, Габуры і Чертіжного было імпулзом ку тому, же выникнув рольницькый бунт.

Екзекуції зачали дня 13-го марца 1935 р. од осьмой годины рано, продовжовали на полідне в Габурі і далшы ся мали пополідне одбыти в Чертіжнім. Покля в Борові і Габурі, подля слов Е. Мигаля, втогдышнього помічного робітника Окресного суду в Міджілабірцях, жадна неволя з боку довжників проявлена не была, ани жадне насиля в одношіню ку державному орґану довжници не робили, докінця ани жадне насиля з боку жытелів тых сел, дії в Чертіжнім уж были іншы, і мож повісти, же драматічны.

Павел Дімун, сын екзекуованого Йоана Дімуна, не хотів дати екзекуторови корову за недоплаткы на дані в сумі 404 корун чехословацькых. Документ Окресного уряду в Міджілабірцях із 18-го марца 1935 р., котрый быв адресованый Презідії Крайскойого суду в Кошыцях, далшы дії описує так:

„Кідь екзекутор хотів потім войти до стайні, поставив ся му Павел Дімун на одпор і до стайні го не впустив. Наслідком того екзекутор одышов із дому на четніцьку станіцю (четнік – поліцайт в 1. Чехословацькій републіці). Павел Дімун быв четніцьков патрольов в мені закона пожаданый, жебы не робив одпор і лишыв місце од дверей стайні. Но тот кликаня не послухав і в тім часі вже згромаджена маса вошла до двора Дімуна і кричала, же четніци не мають слухати екзекутора, же у дворі Дімуна не мають што глядати, значіть не мають в тім ділі жадного права. Демонштуючіх было коло сто особ.“

Вже в першый день тых дій было в Чертіжнім участных дакілько жытелів Габуры. Актівніше выступали аж на другый день, 14-го марца, як на то вказує і тот самый документ. В нім ся далше пише, же коло гляданя винників знову дішло ку насилным непокоям і ку бунту жытелів Чертіжного, причім была здемолова і будова четніцькой станіці, докінця дішло і ку стріляню з боку жытелів, котрым пришли на поміч і жытелі села Габура. А і кідь были выстрілены першы кулькы з боку демонштрантів, нарпік тому, же їх хотіли четніци розогнати, в стріляню і метаню каміня не перестали. І так на розказ четніцького окресного велителя Ваціка четніци выхосновали збрані.

Посилнены патроли четніків, в кількости коло 230 – 240 хлопів, під веліньом майора Стріхавкы з Гуменного і підполковника Благы з Братіславы, аж 16-го марца приступили ку затримованю і арештованю участных бунту. Габурьскый нотарь о тім написав, же кідь шандарі (поліцайты) область обсадили і по хотарі поставили ся на 5 кроків, хлопы зачали втікати до ліса. Тоты, што зістали дома, спознали наслідкы. Брали хлопа за хлопом до школы в Габурі. І там їх били, ці быв хтось виноватый або ніт. Кідь замліли, облляли їх водов і били далше. Так то было два дні. На третій день вже понагляли ся комуністічны депутаты до Габуры. Дотиснули шандарів, жебы перестали бити.

На суді в Кошыцях было обвиненых цілково 105 особ – 63 із Чертіжного, 29 із Габуры і 13 із Борова. Із того 62 особ, в тім чіслі дві жены, было одсудженых. Чертіжняньско-габурьскый бунт мав велику одозву в цілій републіці іщі довго по нім. Причіны выникнутя того бунту были продіскутованы і на уровни цілодержавного парламенту.

Петро Медвідь

Жрідла: holosy.sk і сайт села Габура

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар