Голосник

Аґата Пілатова святкує 80-ты народенины

0
Хоць народжена в Ужгороді, векшыну свого жывота жыє в Празі, котра ся їй стала новым домовом по анексії Підкарпатьской Руси Совітьскым союзом. Довгорічна новинарька зажыла і рокы чехословацькой нормалізації, почас котрых не годна была выконовати свою роботу.

Дочекала ся зміны режіму, свого навернутя ку журналістічній роботі, а што найголовніше, дочекала ся і нового возроджіня свого народа, і стала єднов з найактівнішых особностей в русиньскім русі по 1989-ім році на теріторії днешньой Чеськой републікы. Аґата Пілатова днесь дожывать ся 80-ых народенин.

Дітина учітелів

Народила ся Аґата Пілатова 17-го октобра 1938-го року в Ужгороді до родины русиньскых учітелів. Учітельска традіція той родины іде аж на зачаток 19-го столітя, кедьже отець матери Аґаты Пілатовой – Штефан Дудіньскый, котрый быв ґрекокатолицькым священиком, учів, даякый час робив і директора, в Ужгородьскій учітельскій семінарії. Мама была учітельков у матерьскій школі. Отець Аґаты Пілатовой – Штефан Чегілі быв пересвідченым чехословакістом і думав, же тото найліпше, што стрітило Підкарпатьску Русь, было приєднаня до складу Чехословакії.

В тридцятых роках выступав в кошыцькім радію про Підкарпатьску Русь і выдав много політічно-освітніх і културных лекцій на тему чехословацькой державности. По тім, што Совітьскый союз анектовав Підкарпатя, родина не прияла совітьске гражданство і схосновала можливость, котру давав договор меджі Чехословакійов і Совістьскым союзом о оптації до Чехословакії. І так од 1947-го року зачала жыти родина в Празі.

Новинарьска діялность

В головнім місті втогдышньой Чехословакії выштудовала Аґата Пілатова чеськый язык, журналістіку і естетіку на Філозофічній факулту Карловой універзіты і здобыла тітул доктора філозофії. У 60-ых роках зачала робити новинарьску роботу. Но в році 1968, коли проходила тзв. Пражска ярь, ся многыма статями анґажовала в демократізачнім процесі, по інвазії войск Варшавского договору анґажовала ся і в протестах проти совітськой окупації Чехословакії. І так в році 1969 мусила з новинок одыйти і далшых 20 років мала заказ публіковати.

До медій вернула ся Аґата Пілатова в році 1989. Робила в деннику Práce, як ведуча внутрішньополітічной і културной рубрікы, много років была шефредакторков часопису Týdeník Rozhlas. Як публіцістка занимать ся головно філмовій, телевізній і літературній крітіці і музиці. Так само много публіковала о своїй родній землі – Підкарпатьскій Руси.

В русиньскім русі

Од 1990-го року Аґата Пілатова редіґує часопис Podkarpatská Rus, котрый выдавать Общество приятелів Підкарпатьской Руси (Spolek přátel Podkarpatské Rusi). В році 1990 вєдно із др. Яроміром Гожцом тото общество співосновала. Орґанізація є і членом Світового конґресу Русинів за Чеську републіку.

До общества од зачатку основателі хотіли здружыти Русинів, котры жыють в Чехах, но і Чехів, котры ся на Підкарпатю народили, мають ку тій землі особны одношіня, або їх інтересує історія, култура, памяткы ці природны красы. Общество анґажує ся головно в актівностях културных і освітніх, выдавать споминаный часопис і книжкы, робить выставкы, бісіды, промітаня ці лекції. Пошырює інформації о Підкарпатьскій Руси, має намагу підпорьовати Русинів, котры приходять із той теріторії на Чехы і є, як уж сьме споминали, членом цілосвітового русинького руху.

За помалы трьома десятками років роботы того общества, є і робота Аґаты Пілатовой, котра наперек свому красному віку, іщі все є актівнов особов, котра давать великый вклад до русиньского руху. На многая і благая літа, пані Аґато!

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар