Бламаж

0

Сімнадцять сліпых діпломатів европскых держав і Европской унії, котры оцінили по нащіві Берегова і Мукачева, же є з народностныма меншынами вшытко в порядку, є скоріше діпломатічна бламаж як реална інформація о стані в тій справі. Вопросом лем є, кому то має помочі.

Як інформовав портал Mukachevo.net, у віторок 28-го новембра 2017-го року діпломаты 13-ох европскых держав і штирьоми представителі Европской унії навщівили Берегово і Мукачево. І в єднім і в другім містах інтересовали ся і сітуаційов односно позіції народностных меншын. Є інтересным, же то знали вырішыти без того, жебы реално говорили з меншынами, припадно, жебы думкы меншын, ліпше повіджено холем єдной меншыны, што собі поясниме далше, брали серьйозно.

В Мукачеві діпломатам стачіло, же на стрічі із головов міста Андрійом Балогом чули од Балогы, же не є жадных проблемів. Докінця ся реалізує реконштрукція Дому народностных меншын, в якім пак можуть народностны орґанізації проводити свою діялность. Уж ся не пише о тім, а якбач ся о тім ани не бісідовало, же тот дім, котрый теперь має служыти меншынам, быв перед часом русиньскый, і якось уж не є. Хоць можеме повісти, же Мукачево є досправды про Русинів одкрытым містом, в рамках україньскых обставин, кідьже там якыйсь наш рух годен існовати і робити і події, не бісідуйме, же є вшытко в порядку. І не бісідуйме, же обще є там вшытко з меншынами в порядку. Ачей Ромове там ничім не терплять? Жыды? Могли бы сьме продовжовати. Покля діпломаты хотіли знати, як ся жыє меншынам, чого не были запрошены і представителі меншын? Або чого не ішли панове діпломаты і за представителями меншын, жебы їм повіли, як є вшытко в порядку?

Несподівано, ани в Берегові ся не нашов жаден проблем. Траґікомічне є, же проблем ся не нашов, хоць там діпломаты стрітили ся холем з єднов меншынов – мадярьсков. Окрім дебаты з веджіньом міста навщівили і основну школу з мадярьскым навчалным языком, де їм педаґоґове повіли, же вдяка новому освітньому закону выникають тяжкости, і же найліпшым рішіньом бы было, і за думками родічів дітей, жебы ся вшытко і далше учіло по мадярькы і єдночасно звекшыла кількость годин державного языка. І же такый пілотный проєкт чотири рокы тому быв наштартованый і приніс добры резултаты.

Но, як уже было спомянуто, представителі наперек тому не оцінили сітуацію неґатівно. Навспак, за їх думками меншыны на Україні мають шырокы права і суть добрі хоронены законодавством Україны. Докінця, же ани не у вшыткых державах Европской унії мають меншыны таку підтримку як на Україні. Фіґлі фіґлями, вернийме ся до реалности.

Іти досліджати стан меншын без стрічі з меншынами є бламаж сама о собі. Покля тото лыґнеме і не задусиме ся коло того, пак ся можеме задумати над вопросом, што досправды повіли европскы діпломаты, і што до ефіру пустили пресовы службы і журналісты. Но покля досправды діпломаты не видять жадного проблему на Україні, навеце будуть бусідовати (точно так як україньскы медії цілый час коло крітікы освітнього закона), же в дакотрых державах є то і гірше, потім уж тяжко глядати слова на тупость, котра ся діставать до діпломатічных кругів. Самособов, мож ся одкликовати, же в дакотрых державах не є ани тото, што на Україні, лем треба то брати в контексті, як в тій державі беруть ся народности. І што є найголовніше, прикладом нам не має быти тот гіршый (Ґреци якбач Туркам шырокы права не дадуть), а тот ліпшый. Стачіть діпломатам перейти граніцю, і в Мадярьску найдуть народностны самосправованя, підуть дале, і в Сербії, нечленови Европской унії, найдуть тото саме.

Но і кібы сьме собі одпустили вшыткы законы о освіті, тиск на російскоязычных і так далше і так далше, жаден европскый ани неевропскый діпломат із цівілізовной країны, ці ся стрітне з меншынами або ніт, не може повісти, же є вшытко в порядку і права суть шырокы, покля платить status quo, же Русины не суть народностна меншына. Точка. Підкреслено.

Не знам, што то была за ініціатіва, тота навщіва діпломатів, но резулат є ясный. Є то діпломатічна бламаж про державы, котрых діпломаты были на тых стрічах участны. Резултат їх стріч не є досправдове досліджіня стану односно меншын основане на реалній сітуації, а PR, котре Україна так міцно потребує, жебы реално не мусила робити жадну ревізію свого одношіня ку меншынам, а навспак, без ревізії могла іти грати европску ліґу. І то є смутне.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Share.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright by лем.fm. 2017. Вшыткы права застережены.