Богатство книжок

Маґочій

Бібліотека Руской Бурсы за остатній місяц збогатила ся о неповторны выдавництва з простору русиністикы. Буде мож іх чытати од серпня/авґуста т.р., коли вшыткы будут доручены до Ґорлиц. І так, як першу цінніст хочу спомянути на фотоґрафічний альбум Тібора Борского пн. «Карпатія» тридцетьох семох деревяных церков і костелів од століть вроснутых в пейзаж і жытя населіня Пряшівщыны і Кошыцкого краю. В роках 1965-1967 автор як студент Фільмовой Академіі в Празі ходил головно по русиньскых селах і фотоґрафувал не лем памяткы архітектуры, але частійше ролю придаючу драматурґіі і неповторной сценоґрафіі вчас реліґійных ци родинных торжеств, штоденной мозольной працы на селах і зобразуваня зміняючых ся пір рока. Книгу напечатало в 2016 р. выдавництво Petrus з Братиславы.

Тібор Борскій

Тібор Борскій, Карпатія

Дальша публикация то додрук книжкы з ностальґічныма фотоґрафіями, зробленыма за час автономічной Підкарпатской Руси. Автор Рудольф Гулька на шкляных неґативах записал нацийональну мозаіку і соспільне жытя населіня під Карпатами. Чешско-анґлицка публикация єст лем невеликым выбором з рахуюой веце як 4.400 фотоґрафій, яку за двадцет років зробил Рудольф Гулька – міністерияльний урядник, тлумач русиньской і украіньской літературы. Його фотоґрафічны заінтересуваня затримали ся не лем на Підкарпатю, найдеме в книзі дакус знимок зробленых в інчых частях Европы, а і в пілнічній Африці. Його творы сут унікальным етноґрафічным материялом, дозволюючым студиювати активности, традициі, ремесло і облечыня Русинів. Невелику, лем ориґінальну част збіркы, творят фотоґрафіі жыдівского і циґаньского етнікуму, якій был нероздільном частю Підкарпатской Руси. Страчений світ Підкарпатской Руси в фотоґрафіях Рудольфа Гулькы (ZMIZELÝ SVĚT PODKARPATSKÉ RUSI VE FOTOGRAFIÍCH RUDOLFA HŮLFKY (1887-1961), Hana Opleštilová, Lukáš Babka, Прага 2016, выд. Národní knihovna České republiky — Slovanská knihovna.

Страчений світ Підкарпатской Руси в готоґрафіях Рудольфа Гулькы

Страчений світ Підкарпатской Руси в фотоґрафіях Рудольфа Гулькы

Языкознавча розправа Оксаны Тимко Дітко пн. Назвы рослин і звірят в русиньскым языку не лем приводит народны ботанічны і зоолоґічны терміны, але і пояснят етимолоґію, словотворіня, зложыня і лексикально-семантичны дериваты обовязуючы в языкознавчых принципах, дотуляючых ся русиньского світа звірят і рослин. Розправу выдал – Союз Русинох Республикы Хорватской, Вуковар 2016.

Дальшу збірку поезиі Томіслава Мішіра пн. Стара Европа ся похворіла достали сме од самого автора, за што сме барз вдячны. Автор вершів, дохтор-педиятра народил ся в Вуковарі над Дунайом. Од років пише поезию, спілтворил етноґрафічну збірку в музею в Петровцях, єст єдным з лідерів Дружства Руснак.

Інчы з выдань, якы сме придбали, то платня зо співанками ґрупы Скеюшан, котра походит з Хомутова в Чешскій Республиці, пропамятне выдавницво присвячене вбитым і потерпілым вчас войны на Балканах в роках 1991/1992 Русинам з Хорвациі, як тіж історичний атляс Карпатской Руси, даруваний проф. Робертом Маґочійом. Омовліня того выданя буде онедолга окремо публикуване на портали лем.фм.

Скеюшан

Скеюшан

Культура

Про автора

Богдан Ґамбаль
Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар