Голосник

Честуйте язык і людей

0
Минулу суботу проходила в Пармі інтронізація нового єпархы – владыкы Мілана Лаха. При чітаню статей многым Словакам мусило быти абсолутно неясне, што за єпархію властно буде рядити єпіскоп з корінями в русиньскій Остурні на Словакії.

Знова ся повторяло то, што минувшый рік, кедь быв Лах менованый за адміністратора Пармы sede vacante. Словацькы католицькы, розумій римокатолицькы медії, зачали писати о тім, же Лах буде справовати Ґрекокатолицьку „рутеньску“ (ruténsku) єпархію. Од них то перевзяли і нецерьковны медії, а што є найвеце на задуманя, так то переберали і писали і ґрекокатолицькы медії ці інтернетовы сайты ґрекокатолицькых єпархій на Словакії.

Є правдов, же в Annuario Pontificio – римскім шторічнім алманаху, є єпархія писана як ruthenorum, но то буде, честованы журналісты, тым, же выходить з латиньскых назв і русиньска єпархія є по латиньскы ruthenorum. Но приспособльованя собі латиньского придваника на словацькый язык слідує іншый ціль. Не хосновати слово „Русин“, „русиньскый“, і выдумовати многым незнаючім ся в тых ділах нове слово, котре їм властно замовчіть правду.

Словацькый язык є доста богатый на то, же не мусить переберати назвы народів і придавникы од них сотворены з латиньского. Не пише ся наприклад bohemica, а чеська (česká) римокатолицька дієцеза, ани не хоснують придавник hungarica, бо є придавник мадярьскый (maďarský) і могли бы сьме продовжовати. Єдиный народ, о котрім треба писати пословакізованым латиньскым словом, суть Русины.

О тім, же то не є лем так, а продумана робота, свідчіть і то, же таке записованя – Рутен, рутеньскый (Rutén, ruténsky) не є в згоді з норматівным словацькым языком. За нормалных обставин бы редакції мерьковали на то, жебы писати правилно. В припаді Русинів і русиньской єпархії не є жадным проблемом, же такый назывник і придавник не находить ся ниґде в цілім корпусі словників словацького языка, і хоснує ся лем в контексті історічных жрідел. Но покля днесь має словацькый язык про Русинів свій назывник і придавник, є на першый погляд незрозумілым, чом ся притримує якойсь латнинізованой верзії, на другый погляд є то ясный замір.

Звідам ся, чом мають католицькы медії, од котрых то потім сліпо (і якбач согласно) переберають і секуларьны медії, такый інтерес мовчати о Русинах і їх єпархіях? Не прийде то тым католицькым медіям дакус смішне, же днесь роблять дашто подобне, што робили комуністы? Кідь їм то не придйе смішне, не є їм так дакус до плачу? Мало бы.

На іншій позіції стоїть новый єпарха Пармы, котрый уж як адміністратор поясньовав в словаьцкых медіях, же іде до єпархії, де суть потомкове Русинів, котры пришли з теріторії Підкарпатя ці днешньой Словакії, же сам має русиньске походжіня. Почас тогорічного фестівалу у Свіднику поздоровив Русинів через інтернет, дав їм своє благословліня і апеловав, жебы не забывали, одкыль суть. На своїй інтронізації подяковав участным –  владыкови мукачівской єпархії, нашой „матери“, як сам Лах повів, і владыкови кошыцькой єпархії і выбрав єднако файну еквілібрістіку языка, кедь повів о тых єпархіях як о єпархіях Русинів, кідьже кошыцька уж не є русиньска, а словаьцка. Но ясно тым вказав, хто ту сотворив тоту церьков, і хто є сотворив і в Америці.

Є смутне, же в церьковных кругах якбач далше робить ся політіка замовчованя правды о Русинах. Но є надія, же такы владыкове як новый єпарха Пармы, будуть поступно тоту політіку деконштруовати. Аж до комуністічного пучу были Споены штаты Америкы місійнов теріторійов Пряшівской єпархії. Існує авдіозапис, як на Рождество поздоровлять владыка Ґойдіч русиньскых родаків у Америці. Може теперь пришов час, жебы Русины дома могли слухати голос владыкы з Америкы, кедь ту на то не є воля. Вопросом є, ці собі свої дотеперішні позіції пармскый єпарха утримать і стане собі так до шору владыків родолюбів, патріотів як Ґаґанець, Ґойдіч, Гопко.

Є смутне, же в словацькых церьковных кругах якбач далше робить ся політіка замовчованя правды о Русинах. Намісто того бы собі Словаци мали честовати свій материньскый язык, не мали бы, як даколи комуністы, выдумовати такы слова, жебы Русинів обыйти, і мали бы честовати народ – людей, котры ту утримали місію Кіріла і Методія, покля они по латиньскы співали на службах тых, котры одтыль тоту місію выгнали.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар