Голосник

Чуджа реліґія

0

Пришов такый тренд на зачатку 90-ых років. Люди і на теріторіях середньой Европы зачали обявльовати, подакторы і практіковати, різны выходны реліґії. Будізм, гіндуізм і так далше. Стало ся то модным.

Кідь єм ся пізніше просив дакотрых своїх знамых, котры пішли з модным трендом, же нашто то добре, вшыткы одповідали, же є в тім укрыта высока духновность, котра їх наповнює. Же є то сталітями практіковане, стародавне, овірене. В порядку. Проблем є лем в тім, же векшына тых людей ниґда не дотулила ся, „тадь быв комунізм“, і потім, кідь уж ся „могло“, ани не мала інтерес дотулити ся духновности, реліґії, котру ту жыли їх предкове так само цілы сталітя. Просто знали, же тото наше не є нич, а тото чудже, то барз файне.

На теріторії Чехословакії, пізніше по розділіню на теріторіях Чеськой републікы і Словацькой републікы выникло і діє много людьскоправных, гуманітарьных і деякых орґанізацій, котры помагали або помагають в різных частях світа, звертають увагу на то, кідь єм там хтось утискованый, помагають жытелям, бубнують до медій, жебы політіци штось рішыли. Так само і політіци в тых двох републіках пару раз озвали ся, кідь быв десь у світі даякый вешкый людьскоправный проблем, звертали на то увагу і покля ся дало, тоты державы і помогли. Чеськы політіци не мають проблем крітіковати Кітай за людьскы права, зо словацькыма є то складніше, но мінімално ся і на Словакії діють з часу на час якысь ґеста. Наприклад приятя Далайламы презідентом Словакії, што є само о собі выражіньом політічной позіції головы державы, за што быв презідент премєром і крітікованый, бо бы Словакія могла прийти о бізніс з Кітайом. І бізніс є предці все аж на першім місці. Презідент собі алібі зробив тым, же то было пріватне приятя, не урядне.

В припаді вшыткых тых орґанізацій і політіків в тых двох державах як кібы проходив даякый подобный процес думаня, як у тых, котры наповніня глядали або глядають в реліґії з другой половины світа, намісто того, жебы взяли до рук бабин молитвенник, кідь досправды хотять спробовати даяке духовне наповніня.

Є барз файне, же маєме в тых державах орґанізації, котры занимають ся людми, котрых права утискують різны режімы, власти. Є барз файне, же маєме в тых державах політіків, котры так само занимають ся такыма людми, лем векшынов є то на другій половині світа. Ани орґанізації, ани політіци, покля не іде о досправды траґічный выход Україны, на котрім люди барз терплять, не возьмуть бабин молитвенник, жебы виділи, же не треба іти на другый конець світа, же помочі треба такой ту, під їх носом.

Чехы, Словаци і Русины навсе зістануть повязаны сполочнов історійов. І не іде лем о сполочне двадцятьрічне будованя єдной, сполочной державы. Їх історія зачала переплетати ся омного скоріше, жыли коло себе і почас сполочной імперії. Днесь Русины на бывшій теріторії державы, котру довєдна будовали, мають проблемы з основныма людьскыма і народностныма правами, но не є такой орґанізації, і є барз мало такых політіків, котры бы дашто ку тому повіли. Є то предці барз близко, є то таке наше, не наповнить нас то, покля не рішыме проблем холем в Азії.

В Хусті одкрыли памятник Масарікови і на одкрытю быв участный і ґенералный конзул Чеськой републікы з Львова. З доступных жрідел мож дізнати ся лем то, же Чехы дали свій вклад до розвитку Хуста (як і цілого Підкарпатя), но чоловік ся не дізнать нич о тім, жебы конзул спомянув штось веце. І думам собі, же ани не спомянув. Конзул притім мусить знати, же зо сторічніцьов републікы, котра ся тот рік святкує, не є повязана Україна, а часть Україны, днешня Закарпатьска область, до комунізма Підкарпатьска Русь, котрой корінным народом суть Русины. Ці не міг представитель демократічной державы, в духу Масаріка, підтримати під памятнов таблов першого презідента народ, котрый у властнім обыстю не має своїх прав? Ніт, конзул не мав робити жадну револуцію, а міг лем морално підтримати, спомянути тых, з котрыма Масарік державу будовав, пожелати їм вшытко добре. То бы было і стачіло.

Масарік мав ясну філозофію о функціонованю державы. Русины были рівноціннов частьов той державы, не лем локайми на звекшіня теріторії. Масарік так само говорив, же люди ся не мають бояти і не мають красти. Покля днесь чеськы і словацькы представителі боять ся дашто односно Русинів повісти або Русинів на Україні беруть за неосновну справу, пак не ідуть за думками основателя державы, вдяка котрій існують днесь дві окремы републікы, а принимають радше якусь чуджу реліґію, жебы їх холем дашто наповнило. Шкода.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm. Жрідло фотоґрафії: pixabay.com.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар