День Русинів у великім штілі

В Пряшові і в Кошыцях в днях 10-го аж 12-го юнія 2017-го року проходили цілонародны святкованя Дня Русинів Словакії, котры вєдно зорґанізовали русиньскы орґанізації і інштітуції під ґесційов найстаршой і наймасовішой пореволучной орґанізації Русиньской оброды на Словеньску.

На окремых подіях святковань брали участь Русины з різных реґіонів Словакії, як і Русины зо заграніча, і далшы гості, включно представителів амбасад Російской федерації на Словакії, Споєных штатів Америкы на Словакії і так само представителів Матиці словацькой.

Частьов святковань і 10-та річніця СНМ – Музею русиньской културы

Святкованя зачали Святочнов академійов із нагоды 10-ой річніці заснованя СНМ – Музею русиньской културы. В просторах музею ся зышли запрошены гості, як і шырока публіка. Святкованя офіціално одкрыли словацька і русиньска гімны і так само Інж. Мартін Караш, председа Русиньской оброды на Словеньску своїм приговором. Тот у своїм прояві спомянув, чого як раз 12-ый юній быв выбратый за День Русинів Словакії, припомянув, же в році 1928 проходили Дні руськой (русиньской) културы в Пряшові. Так само підкреслив, же цільом святковань є припомянути цілій Словакії, же Русины ту жыють, і же стояли по боці Словаків в борьбі о словацьку державность. Повів і то, же днесь в історії при навчаню школярів тот факт замовчує ся і так є барз потрібне собі то припоминати іншакыма формами. По його словах зазвучала гімнічна пісня „Народ мій русиньскый“, котру заспівав дует Червена ружа із Підкарпатя.

Десять років функціонованя СНМ – Музею русиньской културы оцінила у своїм приговорі директорка Др. Олґа Ґлосікова, к.н. Споминала при тім борьбу о выникнутя музею, на першы місце музею в недостойных канцеларьскых просторах і так само намагы о здобытя новых (сучасных) просторів. Не браковали ани слова подякы вшыткым, котры помагали коло выникнутя музею і коло його першых кроків. Говорила і о тім, же найближшов пріорітов музею є його комплексна реконштрукція, о котру вже дакілько років намагають ся.

По їй выступі і културній части проґраму пришли на ряд ґратуланты. Дяковну грамоту за довгорічну співпрацу, за здобываня, наукове і фахове спрацоваваня і сприступньованя музейных збірок, котры документюють розвиток матеріалной і духновной културы Русинів на Словакії і у світі, уділила музею Русиньска оброда на Словеньску руками свого председы. Далшым ґратулантом быв Микола Бобинець, член Світовой рады Русинів за Україну, пізніше бывшый председа а днесь честный председа Світового конґресу Русинів проф. Павел Роберт Маґочій з Канады. Представителі Матиці словацькой Др. Ладіслав Матиско і Мґр. Славка Юркова вінчовали Музею русиньской културы в мені матичарів. Завершалну точку за першым проґрамом цілонародных святковань дав куртый културный проґрам, в котрім одпрезентовали ся гості з Україны, русиньскый пистель Миколай Коневал з властнов творчостьов і співацьке тріо ґрупы Кечера з Якубян.

По короткім освіжіню продовжовав проґрам святковань презентаційов актівностей русиньскых орґанізацій і інштітуцій. В рамках нього презентовали свою штоденну роботу поступно Інж. Петро Штефаняк, Пгд. за інтернетове радіо русин ФМ, Інж. Петро Ярінчік за орґанізацію молоды.Русины, Др. Люба Кральова представила ОЗ Колысочка – Kolíska і наконець презентовав резултаты роботы Русиньской оброды на Словеньску председа орґанізації Інж. Мартін Караш. Частьов другого проґраму было і офіціалне воведжіня до жывота послідньой публікації русиньского писателя Миколая Ксеняка.

Продовжованя в Театрі Александра Духновіча

Пак проґрамы цілонародных святковань перенесли ся до Театру Александра Духновіча, де із нагоды 200-го юбілею народжіня Адолфа Добряньского одбыла ся бісіда на тоту тему. Гостьом бісіды быв ЮДр. Маріян Ґешпер, підпредседа Матиці словацькой, котрый представив особность і діло Адолфа Добряньского з погляду Словаків. Далшым гостьом быв ґрекокатолицькый священик із Общества св. Йоана Креститаля отець Іван Барна. Тот бісідовав о Добряньскім в тім смыслі, же го підкреслив як вченого і вызначного русиньского будителя, котрый свої особны выгоды вымінив за борьбу із верьхностьов, за свободу русиньского народа. Остатнім в діскузії быв отець Петро Савчак, православный священик, котрый окрім іншого припомянув Добряньского панславістічны позіції.

Суботній проґрам закінчіла театрална пєса Адолф Івановіч Добряньскый – Зоря на небі, над головов штранґ. Акторы Театру Александра Духновіча приближыли участным борьбу Добряньского за русиньскый народ і за свої выконаня в пєсі зожали величезный аплавз публікы.

Русиньскый народ – народ восточного обряду

Недільный проґрам зачав участьов Русинів на недільных літурґіях в селах і містах, де жыють. Мало то сімболізовати тісне перевязаня Русинів із їх віроісповіданьом і з восточным обрядом.

Пополідне вже слідовала цілонародна стріча коло памятника русиньского будителя Александра Духновіча, де ся стрітили Русины од Снины, Міджілаборець, Вранова над Топльов, Бардейова, Пряшова, Старой Любовні і далшых реґіонів. По куртім приговорі председы Містной орґанізації Русиньской обрды на Словеньску в Пряшові – Петра Медвідя, заспіваню русиньскых гімн Я Русин был і Подкарпатьскыї Русины і куртім културнім проґрамі участны святочным походом перешли через місто ку Руському дому, жебы чествовати і тых, котры пожертвовали свої грошы на тот ціль, жебы мати наш властный народный дом. Там так само участны заспівали русиньску гімну з надійов, же тота будова раз буде знова одкрыта про Русинів. Од Руського дому ся вже ішло до Театру Йонаша Заборьского, де о пятій зачінав ґалаконцерт присвяченый Дню Русинів Словакії.

В богатім ґалапроґрамі ся поступно представили школярі вечурных школ русиньского языка ОЗ Колысочка – Kolíska, пізніше фолклорны ґрупы Кечера з Якубян і Барвінок з Камюнкы. До остатнього місця заповнена Велика сцена Театру Йонаша Заборьского аплавдовала і далшым выступаючім – співакам выступаючім під назвов Лабірьскы бетяре і так само Народній музиці Камяна з Міджілаборець. Перед перервов публіці представив ся і фолклорный ансамбель Хемлон з Гуменного. По 15-минутовій перерві ся публіці представили іщі три знамы співачкы русиньскых народных співанок – Анна Сервіцька з Народнов музиков Дрібна з Пряшова, кыйовска родачка Анна Порачова і Маріяна Железна з Хмельовой. Завершіньом цілого ґалапроґраму были фраґменты репрезентачного проґраму русиньского професіоналного тілеса ПУЛС з Пряшова.

Свято русиньского слова

Понедільняйшый проґрам святковань зачав рано о девятій годині цілословацькым конкурзом в декламації русиньской поезії, прозы, властной творчости, малых сценічных форм і народного росповіданя Духновічів Пряшів 2017. Вже 18-ый річник того конкурзу традічно проходив в просторах Театру Александра Духновіча і брало на нім участь 80 змагаючіх ся з різных реґіонів Словакії. Лавреатков конкурзу наконець стала ся Ема Фрыліхова з Основной школы з матерьсков школов в Камюнці.

Прекраснов точков за цілонародным святкованьом Дня Русинів Словакії быв публічный запис радіовых проґрамів в рамках русиньского высыланя в Словацькім розгласі. Малый День одкрытых дверей одбыв ся в ареалі Словацького розгласу на Мойзесовій уліці в Кошыцях. Поступно ся у великім концертнім штудію Словацького розгласу в Кошыцях представили русиньскы співаци, музиканты, представителі окремых русиньскых орґанізацій, інштітуцій і самосправ.

Проґрам быв поскладаный із розговорів на тему навчаня русиньского языка на Пряшівскій універзіті, як і посередництвом вечурных школ. Пізніше говорило ся о Русинах в окресі Бардейов і о дотримованю русиньскых звыків і традіцій. Темов розговорів быв і Духновічів Пряшів 2017 і цілонародны свята Дня Русинів Словакії.

Як гості поступно коло мікрофона вычеряли ся Валерій Падяк і Зденка Цітрякова з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, пізніше Люба Кральова і Марцела Рунянінова з Вечурных школ русиньского языка ОЗ Колысочка – Kolíska. Далшыма гостями были членове Русиньской оброды на Словеньску – староста села Біловежа Петро Мікула, етноґраф Іван Чіжмарь і председа орґанізації Мартін Караш.

Музичныма гостями были Анна Сервіцька з Народнов музиков Дрібна, Марек Мохнач, соліста ПУЛС-у, за супроводу Іґора Кретты, співацька ґрупа із фолклорного ансамблю Кечера з Якубян, мужска співацька ґрупа Шамбрінці зо Шамброна, фолклорна ґрупа Біловежанка з Біловежы і так само Маріянна Железна з Хмельовой. Довєдна заспіване Жывите людіє на благо світа, вшыткым Русинам многая літа – то было сімболічне завершіня за цілонародным святкованьом в Пряшові і в Кошыцях, котре значно зарезоновало і на соціалных сітях і в медіях.

Публічна подяка

Русиньска оброда на Словеньску высловлює публічну подяку вшыткым інштітуціям, орґанізаціям, колектівам, окремым особам і актівістам, котры будьякым способом взяли участь на орґанізації окремых подій цілонародных святковань Дня Русинів Словакії. Маєме надію, же і в будучности сполочныма силами зорґанізуєме подобны цілонародны свята, жебы сьме окрім іншого підняли себедовіру жытелів Словакії русиньской народности, і жебы сьме пробудили в народі русиньского духа. Многая і благая літа, дорогы Русины, вам вінчуєме на цілу Словакію і до цілого світа!

Автор статі: Мартін Караш

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


Вісти

Про автора

Гіст

Коментар