Голосник

Детайл

0

Карьєра Петра Крайняка у функції державного секретаря Міністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту Словаьцкой републікы є курта, но уж теперь мож повісти, же про Русинів доста позітівна. За куртый час ся дякуючі партії Most-Híd, котрой є членом, подарило утримати малокласны школы, што є алфов і омеґов ку тому, жебы будьякы русиньскы школы на нашых малых селах могли існовати, но і теперь ся на міністерстві зрядила робоча ґрупа, котра має зробити концепцію про розвиток русиньского школства.

Most-Híd протиснув, і вдяка Крайнякови, до проґрамового выголошіня смілый план. Зробити концепцію про розвиток навчаня русиньского языка і културы в матерьскых школах, освновных і середніх. Повіджено просто: в ідеалнім світі бы ся мав досягнути такый стан, же бы русиньскы діти мали к діспозіції цілу школску сіть – од матерьской школы аж по універзітне штудіюм, котре вже існує давно і мали сьме го як перше.

Робоча ґрупа, котра была покликана міністерством, теперь на своїх стрічах обговорить основны темы, котры суть повязаны з проблематіков школства і буде робити на концепції. 26 років по паді комуністічного режіму. 23 років по выникнутю назалежной Словакії. 21 років по кодіфікації русиньского языка. Но і 20 років по тім, што уж єдна концепція была зроблена, і якбач запала порохом десь на міністерьскій поліці. Думам, же і далшы округлы і неокруглы юбілеї бы сьме могли найти ку тому, же як раз аж теперь выникла ґрупа, котра іде робити на концепції.

Самособов, колись треба зачати, не треба быти песімістом, і треба ся надіяти, же тота робоча ґрупа досправды зробить добру концепцію, і же Петро Крайняк досправды досягне тото, жебы держава зачала дакус веце пропаґовати русиньске школство і зачала помагати його розвитку. Лемже як раз тото є найосновніша концепція, котра може порішыти абсолутно цілый проблем.

Намісто пописованя далшых многых сторінок теорій о тім, якы маєме проблемы в нашім школстві і як бы ся то дало рішыти, бы просто требало зачати лем ходити міджі людей, пропаґовати їм і нукати то, же їх діти ся можуть учіти в материньскім языку, же є то докінця їх конштітучне право, і же тым нич бізовно не стратять – не будуть „глупшы“, як діти зо словацькых школ, як раз навспак, будуть знати дашто веце, што діти в словацькых школах знати не будуть. Покля тото не зачнуть робити русиньскы орґанізації, але в першім шорі головно держава, бо она має обовязок на основі міджінародных договорів старати ся о то, жебы пропаґовати і вытворити условії про навчаня в материньскім языку іщі скоріше, як то хтось і жадать – значіть понука має быти перша, так робліня концепцій од зеленого стола, хоць з фаховацями односно русиньского школства за столом, буде зясь лем копа мудрых, інтересных, але не знам ці і дашто значучіх слов і речінь.

Не хочу нияк підціньовати робочу ґрупу, котра выникла, і сам мам надію, же раз ся предці мусять рушыти леды, в котрых є заморожене тото наше школство. То, же Петро Крайняк не є лем урядницьков фіґурков, котра собі пришла по престіж і „добре місце“, але же є досправды акчным чоловіком, котрый хоче робити окрім іншого і на благо Русинів, є барз позітівне діло, котре ся так часто не видить міджі політіками в Братіславі і має в тім мої великы сімпатії. Но є ту такый малый детайл.

Членів робочой ґрупы є може веце, як дітей на Словакії, котры дотеперь абсолвовали русиньску освіту в класічных державных школах. Но і то є по тых вшыткых роках дакус проблем. Зато, без огляду на то, коли і яка концепція ся выпрацує, уж теперь рекомендую заінтересованым ословльовати насамперед нашых родічів, нашы діти і творити в них о нашы школы інтерес.

На фотоґрафії: Руська (русиньска) школа із періоду 1-ой Чехословацькой републікы в сканзені у Свіднику.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Детайл

0

Карьєра Петра Крайняка у функції державного секретаря Міністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту Словаьцкой републікы є курта, но уж теперь мож повісти, же про Русинів доста позітівна. За куртый час ся дякуючі партії Most-Híd, котрой є членом, подарило утримати малокласны школы, што є алфов і омеґов ку тому, жебы будьякы русиньскы школы на нашых малых селах могли існовати, но і теперь ся на міністерстві зрядила робоча ґрупа, котра має зробити концепцію про розвиток русиньского школства.

Most-Híd протиснув, і вдяка Крайнякови, до проґрамового выголошіня смілый план. Зробити концепцію про розвиток навчаня русиньского языка і културы в матерьскых школах, освновных і середніх. Повіджено просто: в ідеалнім світі бы ся мав досягнути такый стан, же бы русиньскы діти мали к діспозіції цілу школску сіть – од матерьской школы аж по універзітне штудіюм, котре вже існує давно і мали сьме го як перше.

Робоча ґрупа, котра была покликана міністерством, теперь на своїх стрічах обговорить основны темы, котры суть повязаны з проблематіков школства і буде робити на концепції. 26 років по паді комуністічного режіму. 23 років по выникнутю назалежной Словакії. 21 років по кодіфікації русиньского языка. Но і 20 років по тім, што уж єдна концепція была зроблена, і якбач запала порохом десь на міністерьскій поліці. Думам, же і далшы округлы і неокруглы юбілеї бы сьме могли найти ку тому, же як раз аж теперь выникла ґрупа, котра іде робити на концепції.

Самособов, колись треба зачати, не треба быти песімістом, і треба ся надіяти, же тота робоча ґрупа досправды зробить добру концепцію, і же Петро Крайняк досправды досягне тото, жебы держава зачала дакус веце пропаґовати русиньске школство і зачала помагати його розвитку. Лемже як раз тото є найосновніша концепція, котра може порішыти абсолутно цілый проблем.

Намісто пописованя далшых многых сторінок теорій о тім, якы маєме проблемы в нашім школстві і як бы ся то дало рішыти, бы просто требало зачати лем ходити міджі людей, пропаґовати їм і нукати то, же їх діти ся можуть учіти в материньскім языку, же є то докінця їх конштітучне право, і же тым нич бізовно не стратять – не будуть „глупшы“, як діти зо словацькых школ, як раз навспак, будуть знати дашто веце, што діти в словацькых школах знати не будуть. Покля тото не зачнуть робити русиньскы орґанізації, але в першім шорі головно держава, бо она має обовязок на основі міджінародных договорів старати ся о то, жебы пропаґовати і вытворити условії про навчаня в материньскім языку іщі скоріше, як то хтось і жадать – значіть понука має быти перша, так робліня концепцій од зеленого стола, хоць з фаховацями односно русиньского школства за столом, буде зясь лем копа мудрых, інтересных, але не знам ці і дашто значучіх слов і речінь.

Не хочу нияк підціньовати робочу ґрупу, котра выникла, і сам мам надію, же раз ся предці мусять рушыти леды, в котрых є заморожене тото наше школство. То, же Петро Крайняк не є лем урядницьков фіґурков, котра собі пришла по престіж і „добре місце“, але же є досправды акчным чоловіком, котрый хоче робити окрім іншого і на благо Русинів, є барз позітівне діло, котре ся так часто не видить міджі політіками в Братіславі і має в тім мої великы сімпатії. Но є ту такый малый детайл.

Членів робочой ґрупы є може веце, як дітей на Словакії, котры дотеперь абсолвовали русиньску освіту в класічных державных школах. Но і то є по тых вшыткых роках дакус проблем. Зато, без огляду на то, коли і яка концепція ся выпрацує, уж теперь рекомендую заінтересованым ословльовати насамперед нашых родічів, нашы діти і творити в них о нашы школы інтерес.

На фотоґрафії: Руська (русиньска) школа із періоду 1-ой Чехословацькой републікы в сканзені у Свіднику.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар