Голосник

Дискусия присвячена меншыновій освіті і досконаліню учытелів в Кракові

0
В віторок, 26. марця 2019 р., в Малопольскым Воєвідскым Уряді проходила стріча представників меншыновых орґанізаций і власти присвячена проблемам освіты нацийональных меншын і досконаліню учытелів меншыновых языків.

В стрічы брали участ представникы кураториі освіты малопольского воєвідства, представникы Малопольского Воєводы і поєдны меншыновы діяче, котры репрезентували соспільны украіньскы і ромскы орґанізациі, як тіж представникы жыдівского, ормяньского, словацкого і лемківского здружынь.

Єдном з представленых коротко тем стрічы были діяня поліциі з Кракова в просторі школіня поліциянтів в напрямі дотримуваня людскых прав і проблемів хоснуваня ріжныма середовисками языка ненависти і дискримінациі. Такы можливы діяня мали бы тыкати ся членів меншын ци громадян чужых держав, жыючых в Кракові і цілым воєвідстві.

Коли іде о статистику то представник кураториі подал, што в Малопольщы в системі публичных шкіл веде ся вчыня словацкого, лемківского (русиньского) і украіньского языків. Коли іде о орґанізацию вчыня меншыновых языків, то польскы законы допущают три ріжны формы:

  1. вчыня в школах в языку нацийональной ци етнічной меншыны
  2. вчыня меншынового як другого языка
  3. вчыня меншыновых языків як додаткового шкільного предмету.
Уряд Воєводскій в Кракові, стріча присвячена меншыновій освіті

Воєвідскій Уряд в Кракові, стріча присвячена меншыновій освіті

Візитатор кураториі з жальом признал, што в цілым воєвідстві хоснує ся лем тоту остатню форму вчыня. По проведіню інспекций в школах, куратория рапортує, што чысло годин вчыня языків вшыткых меншын єст за мале.

Урядник доказал, што окрем наукы меншынового языка законы допущают вчыня культуры і істориі поєдных нацийональных і етнічных меншын, як тіж в припадку лем нацийональных меншын вчыня і ґеоґрафіі держав, до котрых тоты нацийональны меншыны одкликуют ся. В припадку словацкой меншыны мож вчыти ґеоґрафіі Словациі, а в припадку украіньской меншыны ґеоґрафіі Украіны.

Што было акцентуване, лекциі культуры і істориі, або ґеоґрафіі не мали бы быти реалізуваны в рамках годин присвяченых вчыню языка лем осібно, як додатковы предметы.

Серед проблемів, про котры знає куратория, сут творіня лученых кляс і творіня меджешкільных пунктів. Того рода вчыня не причынят ся до забезпечыня одповіднього рівня меншыновой освіты.

Было підкрислене, што директоры шкіл мают обовязок при рішаню вопросів меншыновой освіты спілпрацувати з меншыновыма соспільныма орґанізациями.

Людомир Моліторіс, предсідатель здружыня Словаків, вказал головны проблемы, перед котрыма стоіт не лем словацкє, але і кажде меншынове шкільництво – то клопоты з выдаваньом шкільных підручників (обовязуючый дотля систем довюл до того, што нияк не выдає ся шкільных підручників), дальшый проблем то потрібне постійне школіня учытелів меншыновых языків, як тіж розрахуваня освітовых субвенций. З цілой освітовой субвенциі на меншынового ученника припадат медже 5 а 8 тис. золотых, з чого орґаны-основателі шкіл на досправдове вчыня языка меншын дают од 5% до 15%, а решта грошы трафлят до буджетів ґмін на незнаны цілі. Ґміны не мают обовязку оповідати ся, на што перезначают решту тых субвенций.

Представник украіньской меншыны пояснял свій погляд на вчыня украіньского языка, зазначаючы, што іх орґанізациі підтримуют вчыня того языка медже інчыма в Кракові і селах на Лемковині. Підкрислил, што лемківскій язык єст недостаточні розвиненый і не функцийонує в публичных сферах.

Тому остатньому протиставил ся репрезентант Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях, котрый повіл, што тырваюча стріча тыкат ся вчыня меншыновых языків в публичных школах, адже лемківскій язык єст присутный в публичных сферах. Окрем того єдным з доказів урядового хоснуваня лемківского языка сут таблиці з лемківскыма назвами сел на Лемковині, якы были поставлены урядами з ініциятивы Стоваришыня Лемківской Молодежы «Чуга». Предсідатель Руской Бурсы домагал ся орґанізуваня ріжных форм школіня меншыновых языків на взір курсо-конференций лемківского языка, якы орґанізувала давно малопольска куратория.

Преставничка Ормян оповідала о успішным розвитку позашкільных форм вчыня ормяньского языка завдякы не освітовій субвенциі, лем системови ґрантів (подібні, як знаны на Пряшівщыні вечерні школы русиньского языка ведены здружыном Колыска – Колысочка).

Представник жыдівского стоваришыня Чулент повіл, што великє значыня має, коли едукацию веде учытель – член даной меншыны. За його словами, коли таку освіту веде особа з меншыны, то вчыня має товды великє інтеґрацийне значыня.

Член ромского стоваришыня Ямаро оцінил, што хоц Ромове не вчат ромского языка в школах, то ситуация ромской освіты поправлят ся завдякы фуґуваню ромского проґраму і покликаню на основі того проґраму асистентів ромской едукациі, якы сут членами ромской громады. Як підкрислил – Ромове тоту ситуацию барз сой цінят. Хоц ромскій язык не єст вченый в школах, то сут місця, де ся го вчыт і хоснує. Завдякы ромскому проґрамови власти творят світлиці, де ведене єст і вчыня ромскых діти.

Вызначный етноґраф з Тарнова, Адам Бартош, спілоснователь ромского музею в тым місті, мал презентацию старань свойой орґанізациі над одбудовом знищеного жыдівского теметова в Тарнові і повязаного з тым проєктом привертаня памяти і звязків тарновскых Жыдів з містом свого походжыня.

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар