Голосник

Днесь день заснованя „Центральной руськой народной рады“

0

8-го мая припоминаме собі і день, коли у 1919 році была заснована „Центральна руська народна рада“.

Централна народна рада была коалічнов політічнов орґанізаційов, котра репрезентовала Русинів Чехословакії (Підкарпатьской Руси і Пряшівской Руси). 8-го мая 1919 р. была заснована в Ужгороді представителями Ужгородьской, Хустьской і Пряшівской народных рад. На першім засіданю централна рада прияла рішіня приєднати Підкарпатьску Русь (вєдно із Пряшівсков Русьов) до складу Чехословакії. Із тым цільом рада делеґовала 105 своїх представителів на чолі із Антонійом Бескидом, Авґустіном Волошином і Ґріґорійом Жатковічом до Прагы, жебы бісідовали з премєрміністром Антоніном Швеглов і презідентом Томашом Ґариком Масариком на тоту тему.

Скоро по тім єдность міджі лідерами Русинів скінчіла і 9-го октобра 1919 р. на засіданю членове рады розділили ся на українофілску (руську) і русофілску (карпаторусская) фракції. Резултатом была нова назва „Центральная русская народная рада“. Рядити радов зачали членове карпаторусской орьєнтації на чолі із Антонійом Бескидом і Андрійом Ґаґатком і наслідніх 15 років рада написала много меморандумів і простестів проти політікы Чехословакії в одношіню ку Підкарпатьской Руси (кідьже не была дана обіцяна автономія і Пряшівска Русь была залучена до Словакії).

У 1936 році обидві фракції зачали співпрацовати, вже як зъєдинена „Центральна русска народна рада“ і подали на владу Чехословакії нову пропозіцію, котра дотуляла ся автономії Підкарпатьской Руси. По тім, што влада Чехословакії одіґноровала тоту пропозіцію, фракції знова розділили ся.

В часі політічной крізы в Чехословакії 19-го мая 1938 рада знова зъєдинила ся. Рада прияла назву „Русско-українска центральна народна рада.“ Тота рада дішла до договору з владов в Празі і влада призначіла автономію Підкарпатьской Руси.

По анексії Підкарпатя гортійовскым Мадярьском рада продовжовала у своїх стрічах. Підтримовала жаданя Андрія Бродія і Штефана Фенцика, жебы Підкарпатьска Русь і далше мала автономію, теперь в складі мадярьской державы.

Жрідло: П. Р. Маґочій і кол.: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.

Петро Медвідь

Фотоґрафія: Делеґація 105 членів народной рады перед драгов до Прагы.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Днесь день заснованя „Центральной руськой народной рады“

0

8-го мая припоминаме собі і день, коли у 1919 році была заснована „Центральна руська народна рада“.

Централна народна рада была коалічнов політічнов орґанізаційов, котра репрезентовала Русинів Чехословакії (Підкарпатьской Руси і Пряшівской Руси). 8-го мая 1919 р. была заснована в Ужгороді представителями Ужгородьской, Хустьской і Пряшівской народных рад. На першім засіданю централна рада прияла рішіня приєднати Підкарпатьску Русь (вєдно із Пряшівсков Русьов) до складу Чехословакії. Із тым цільом рада делеґовала 105 своїх представителів на чолі із Антонійом Бескидом, Авґустіном Волошином і Ґріґорійом Жатковічом до Прагы, жебы бісідовали з премєрміністром Антоніном Швеглов і презідентом Томашом Ґариком Масариком на тоту тему.

Скоро по тім єдность міджі лідерами Русинів скінчіла і 9-го октобра 1919 р. на засіданю членове рады розділили ся на українофілску (руську) і русофілску (карпаторусская) фракції. Резултатом была нова назва „Центральная русская народная рада“. Рядити радов зачали членове карпаторусской орьєнтації на чолі із Антонійом Бескидом і Андрійом Ґаґатком і наслідніх 15 років рада написала много меморандумів і простестів проти політікы Чехословакії в одношіню ку Підкарпатьской Руси (кідьже не была дана обіцяна автономія і Пряшівска Русь была залучена до Словакії).

У 1936 році обидві фракції зачали співпрацовати, вже як зъєдинена „Центральна русска народна рада“ і подали на владу Чехословакії нову пропозіцію, котра дотуляла ся автономії Підкарпатьской Руси. По тім, што влада Чехословакії одіґноровала тоту пропозіцію, фракції знова розділили ся.

В часі політічной крізы в Чехословакії 19-го мая 1938 рада знова зъєдинила ся. Рада прияла назву „Русско-українска центральна народна рада.“ Тота рада дішла до договору з владов в Празі і влада призначіла автономію Підкарпатьской Руси.

По анексії Підкарпатя гортійовскым Мадярьском рада продовжовала у своїх стрічах. Підтримовала жаданя Андрія Бродія і Штефана Фенцика, жебы Підкарпатьска Русь і далше мала автономію, теперь в складі мадярьской державы.

Жрідло: П. Р. Маґочій і кол.: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.

Петро Медвідь

Фотоґрафія: Делеґація 105 членів народной рады перед драгов до Прагы.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар