Голосник

Днес еколоґічні: хоронме природу Карпатской Руси – проґрам «Говорить Пряшів» – субота, 17.00 год.

Радийо Русин.фм з Братиславы як каждый тыжден приносит порцийку вісти о плянуваных культурных подіях і роботі русиньскых інституций – музею, театру і ансамблю Пульс.

В Книжници.фм бібліотекар Ігор Латта буде чытал фраґменты прозы Петры Семанцьовой пн. Братислава – мале великє місто.

Целебритом того тыжня буде Александер Бонкало – мадярскій педаґоґ, філолоґ, славіста і тлумач, котрый был русиньского походжыня. Вродил ся на Підкарпатю, в Рахові в 1880 р. в Мадярскым Королівстві. Студиювал в ужгородскій грекокатолицкій семінариі, а дальшы славістичны студиі робил в Будапешті, Лейпціґу і Санкт-Петербурґу.

Петро Медвід в Перличках прочытат короткы вісти надрукуваны в підкарпатскій ґазеті «Нова Неділя» в липци/юлю 1939 р. Будеме споминати на призваня до мадярского парляменту 10 депутатів з Підкарпатской Руси, в тым чыслі 7 Русинів. Зато в тым часі в парляменті Мадяр было уж 10 посланців Русинів, бо перше по Віденьскым Арбітражы парляменатарну функцию достали Андрій Броді, др Штефан Фенцик і Юлий Феделешій. На праздник св. Верховных Апостолів Петра і Павла в Ужгородскій Єпархіі владыка Алексаднер высвятил 11 абсольвентів богословской семінариі.

Теодизия Латтова в Припомінці поспоминат на часы, коли плястікове было вшытко. Днес еколоґічный одтинок передачы. Думайме на дальшы ґенерациі Русинів, хоронме природу Карпатской Руси.

на фото горі – Братислава, wikimedia

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментарі