Днес Медженародовий Ден Материньского Языка

0

Днес в цілым світі святкуваний єст Медженародовий Ден Материньского Языка (International Mother Language Day), встановлений через ЮНЕСКО на памят подій з 21. лютого 1952 р., коли то в місті Дака (тепер столиця і найбільше місто в Банґлядешы) проходили демонстрациі за введіньом бенґальского языка (банґля) як другого офіцияльного языка товдышнього Пакістану. В тых демонстрациях згынуло 5 студентів.

Встановлений в 1999 р, а святкуваний каждого рока в ден 21. лютого, Медженародовий Ден Материньского Языка мат припомнути, же жыєме в часах, коли надсподівано скоро вымерают поєдны языкы. Як подают языкознавці – половина з днешніх языків світа (вшыткых єст ок. 6-7 тис.) зачысляна єст до той загороженой ґрупы. Окрем того, як віщат специялісты, під конец ХХІ столітя остане може ок. 10% днешніх языків. Лем од 1950 рока загыбло уж ок. 250 языків…

Посеред загороженых, або такой уж неістнуючых языків находит ся і русиньскій язык, котрий для обшыри Польщы вымінений єст разом з інчыма: кашебскым, йідіш, білорускым, ромскым, поліскым, вилямовицкым, нижньосаксоньскым і словіньскым.


Язык то найбарже скуточний інструмент сохраніня і розвитку нашой культуральной спадковины в єй материяльных і нематерияльных формах. Вшыткы діяня і актывности, котры сперают розпространіня материньского языка, помагают не лем языковій ріжнорідности і вельоязычности, але і полному зрозумліню языковых і культуровых традиций в цілым світі, як тіж солідарности, основаній на зрозумліню, толеранциі і діалоґу.

(з материялів ОЗН на Медженародовий Ден Материньского Языка 2015)


З другой страны – найчысленнійшы языкы, подля хоснувателів – рахуючы лем материньскій язык, то в приблыжыню (істнуют ріжны даны, гев: за тым джерелом):

  1. мандариньскій (з родины хіньскых языків) – ок. 955 млн.
  2. іспаньскій – ок. 405 млн.
  3. анґлицкій – ок. 360 млн.
  4. гінді – ок. 310 млн.
  5. арабскій – ок. 295 млн.

Ци до першой пяткы достане ся даколи русиньскій язык і не буде нотуваний уж на мапі загороженых языків (пониже)?

Moseley, Christopher (ed.). 2010. Atlas of the World’s Languages in Danger, 3rd edn. Paris, UNESCO Publishing. Online version: http://www.unesco.org/culture/en/endangeredlanguages/atlas

Moseley, Christopher (ed.). 2010. Atlas of the World’s Languages in Danger, 3rd edn. Paris, UNESCO Publishing. Online version: http://www.unesco.org/culture/en/endangeredlanguages/atlas

Більше інформаций на тему загороженых языків найдете на сайтах ЮНЕСКО – за тым мотузком (в анґлицкым языку).

Share.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright by лем.fm. 2017. Вшыткы права застережены.