Голосник

Днес Нацийональне Свято Русинів Сербіі

0
17. січня/януара признаный єст за Нацийональне Свято Русинів Сербіі. Тот ден схваленый был рішыньом Світового Конґресу Русинів. Од парох років – подібні як в інчых державах – і в Сербіі офіцияльно праздуване є тото нацийональне свято. Того рока упамятніня Дня Русина Сербіі заплянувано на найблизшу суботу. Про детальный проґрам інформувала пресова аґентура Рутенпрес.

Нацийональне Свято Русинів Сербіі схалене было Світовым Конґресом Русинів в 2007 р. Як кажда дата для праздуваня нацийонального свята, повязана є она з історичныма подіями. Прото свято встановлено на 17. січня/януара з нагоды припоминаня собі подій, коли в 1751 р. і радця Мариі Терезиі і адміністратор Королівско-Державного Бачского Дистрикту в Зомборі, Франц Йозей де Редль, підписал першый урядовый документ – Контракт о заселіню 200 русиньскых грекокатолицькых родин зо Земплина до товдышнього Великого Керестура. Тот ден бере ся за початок бытя Русинів на тій териториі. Тот ден вызнаный єст за урядове оселюваня Русинів на тій обышыри, но подля доступных історичных джерел выявлят ся, што першы переселенці з тзв. Горніци в меньшым чыслі пришли на тоты териториі уж бл. 1745 р.

В квітни/апріли 2007 р., вчас другого засіданя Нацийонального Совіту Русинів в Сербіі, схвалено рішыня про пропозицийю приняти 17. січня/януара як даты святя, рішено тіж про нацийональны символі. Подальше тоты пропозициі были приняты на СКР в Сиґет-Мараморошы в Румуніі в червци/юнію 2007 р. Рішыня про святочну пісню Русинів в Сербіі пн. «Братя Русины», Нацийональный Совіт схвалил о три рокы пізнійше в 2010 р. Ден Русинів Сербіі першыраз был одсвяткуваный в 2008 р. в Новым Саді.

Того рока, подібні як і в минулы, свято праздуване буде на центральным рівни, як і в подальшых містах і селах Сербіі, де прожыват русиньскє населіня. Так тіж, центральны упамятніня пройдут в суботу, 19. січня/януара 2019 р. в Рускым Керестурі. Празднуваня зачнут ся о 17.00 год. архієрейском Божеском Літургійом в катедральній грекокатолицкій церкви св. Миколая. По ній зачне ся ґальовый проґрам, в рамках котрого проходити будут выступліня і артистичны представліня. Упамятніня прошли або пройдут тіж в Бікіч Доли, Дюрдьові, Кули, Господинци, Суботици, Шыді, Новым Саді, Сримскій Митровици, Коцурі та Бельграді.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар