Семінар з істориі русиньского языка в Будапешті

0

КОЛИ
11.11.2017 - 12.11.2017

Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях, Русиньскє Kультурно-Oсвітнє Oбщество А. Духновича в Пряшові та Вседержавний Русиньскій Самоуряд з Будапешту сердечні просят на семінар будучий підсумуваньом проєкту Pro Rusyn Radio Programme реалізуваного завдякы підпорі Медженародного Вышеградского Фонду.

Третя і послідня подія реалізувана в рамках проєкту проходила буде в днях 11.-12. листопада/новембра т.р. в Будапешті. Перша з них одбыла ся в червци/юнію т.р. в Рускій Бурсі в Ґорлицях. Были то одкрыты варштаты зо звукозапису і авдийообробкы. Участниками дводньовой стрічы были особы, якы наштоден занимают ся роботом голосом (м.ін. в радию, серед варштатовичів был і професийний актор), а тіж тоты, котры ставляли першы крокы в обшыри запису звуку і його компутеровой обробкы. Закінчыньом першых варштатів был концерт Іґора Куцера, котрий ґорлицкій публиці принюс забыты співанкы мамы Енді Варголя (фотоґрафічна реляция з варштатів і концерту). В серпни/авґусті в Бардийові проходила дальша част проєкту – журналистичны варштаты. Іх цілю было зліпшыня знаня русиньского языка, свідомого хоснуваня языка та професийоналізация журналистичного варштату. Атракцийом бардиівской стрічы был выступ Сусанны Ярой, єдной з невельох артисток, якы презентуют русиньску творчіст на найвысшым авторскым рівни і причыняют ся до єй популяризациі серед розмаітых середовиск (фотоґрафічний запис).

Дводньовий семінар в Будапешті буде підсумуваньом цілого проєкту та здобытого знаня і досвідчыня звязаного з меншыновом журналистиком і выникаючом з ней специфіком роботы. Участникы стрічы будут мочы вымінити своі погляды тыкаючы журналистикы серед меншыновых ґруп. Плянуване єст скодифікуваня листы хосенных практик та подискутуваня про можніст і способы розвитку меншыновой журналистикы. Семінар закінчений буде выкладом проф. Михала Капряля про історию русиньского языка та русиньской журналистикы. Специяльні для участників стрічы в Будапешті русиньскій дослідник представит тіж ситуацию русиньского языка на Мадярах і преблемы звязаны з тамтышньом кодифікацийом.

Проф. Михал Капраль єст вызначынм філолоґом, науковцьом, педаґоґом та журналистом. Выводит ся з Пряшівской Руси, хоц вродил ся на Волини, а выховал на Підкартапю. Тепер жыє на Мадярах. Через долгы рокы вюл Катедру Украіньской і Русиньской Філолоґій Высшой Педаґоґічной Школы в Ніредгазі. В обшыри його науковых заінтересувань єст досліджуваня східньославяньскых языків, особливо русиньского, з натиском на мадярскій стандард того языка, мадярско-русиньскы языковы і культуровы односины ци русиньска преса. Єст автором більше як двостох робіт, серед котрых значуча част, то науковы і популярно-науковы дописы, окрем того книжковы выдавництва ци остатньо печатаний русиньскій ортоґрафічний словник. Окрем того М. Капраль робил в радию і телевізиі в Ужгороді, Ленінґраді і Кыйові. Більше про особу професора найдете в дописі Юбілей Михаіла Капраля.

Охочы взяти участ в безплатных варштатах прошены сут зголосити ся на адрес radio@lem.fm, найпізнійше до 6. листопада/новембра т.р. (чысло місц ограничене).

Map Unavailable

З

Share.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од штырьох років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментар

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright by лем.fm. 2017. Вшыткы права застережены.