Голосник

Ей, прид до нас… Юрий Цимбора

0

27. септембра/вересня 2016 р. в Піддукляньскій Бібліотеці во Свиднику одбыла ся промоция книжкы, присвяченой вызначному русиньскому композиторови, дириґентови і зберачови музычного фольклору Русинів Пряшівщыны – Юрийови Цимборі. Вшыткых участных на подіі привитали: директор Піддукляньской Бібліотекы  – Каміль Бенко, пріматор (бургомайстер) міста Свидник – Ян Голодняк і предсідатель Окресной Орґанізациі Русиньской Оброды во Свиднику – Мілош Стрончек, як выдавця працы.

Янко Калиняк

Янко Калиняк

Авором труду пн. «Юрко Цимбора» єст етноґраф, культурний і сопільний діяч – Янко Калиняк. На крещыня книжкы до Свидника, окрем чысленных гостів, пришла і родина артисты – композитора і поеты. Медже інчыма і Таня Цимборова – його дівка, яка пришла аж з Німец.

Автор моноґрафіі, Янко Калиняк, представил коротко жытя і артистичну дорогу Юрка Цимборы, звернул увагу на його повязаня зо свидницком земльом і Русинами. Пояснил причыны, для котрых артиста долгы рокы мусіл, окрем облюбленых русиньскых співанок, творити і украіньскы, прокомуністичны зъідеолоґізуваны творы і музычны проґрамы, в котрых передставляны были чужы співанкы і імпортуваний з Украіны зміст, котрий примушений был презентувати ансамбль ПУНА. Промоция книгы получена была з выставом книжок і рукописів зо збіркового фонду свидницкой бібліотекы. На єдным зо столів выставлены были десяткы нотовых зошытів записаных Юрийом Цимбором зо співанками записаныма ним в чысленных русиньскых селах Пряшівской Руси. В перервах доповіды, авторска музыка і співанкы композитора вызвучали в выконаню членів ансамблю Маковця і внучкы автора книжкы – Каролинкы Калиняковой.

співат Каролинка Калинякова

співат Каролинка Калинякова

Юрко Цимбора не лем был знаменитым музыком, але і сам писал тексты своіх співанок, творил тіж поезию. В час промоциі, єден верш, дотля непубликуваний, написаний в росийскым языку пн. Неучаствующим в бою прочытала Мария Лабікова.

Як фольклориста, Цимбора позберал праві тисяч народных співанок, котры з нотовым записом опубликувал в збірнику п.н. «Українські народні пісні Східної Словаччини, том II», друкуваны они были в репертуаровых збірниках выдаваных КСУТ-ом – украіньском орґанізацийом, в альманаху «Дукля», в часописі «Дружно вперед», в ґазеті  «Нове життя». Найвеце музычного материялу записал він в 50. роках минулого столітя.

Як пише Янко Калиняк, «на фестівали во Свиднику каждорічно на вступі мала быти святочна співанка, або алеґорична сцена, котра подля ідеолоґічного посланя мала быти присвячена любови до свойоф домовины, до социялізму, до проґресивной молодежы і другы. Такых співанок не было, зато і дахто іх мусіл написати. Тота задача часто припала Юркови Цимборови, як шефдириґентови ПУНА». Наслідком того композитор написал сольовы співанкы про Марию Мачошкову: Гей, Янічку, за водом. Окрем того писал парадны социялистичны кантаты: Спів нашой молоді, Назавжди відкинуто горе, У сонячнім колі, Сонце Жовтня, Слався Жовтень, Наш прапор багряний, Фестивальна пісня, Слава героям і дальшы. Скомпонувал музыку до хореоґрафічных композиций: Піддуклянський привіт, Піддуклянська суїта, Ей, грайте же, гудаци, Маковицька полька, Златый ланц, Увертюра і інчы.

Написал оперетту в трьох діях з росийскым наголовком –  Рождение жизни (1947 р.). В 1969 р. переробил єй як украіньску: Незабутня весна з музыком і танцями. Скомпонувал тіж інструментальний твір Рапсодія на фестіваль во Свиднику в 1976 р.

Вельо новых мелодій написал Ю. Цимбора подля інспіраций народныма мотивами. Хоснувал часто народны тексты, але писал і власны слова до співанок. Свою авторску творчіст опубликувал в збірках співанок п.н. Заспівайме собі двома голосами і в Мельодиях серця.

записы Юрка Цимборы

записы Юрка Цимборы

Много його авторскых співанок стало ся з часом народныма і доднес сут незмінно популярныма: Ой, заграла музыка, музыченька, А на горі татарочка, Ей, пятнадцат років мам, Ей, прид до нас, шугаю, Ей, як в корчмі гудаци заграли, Серед села высока лобода, А кєд я ся завозму, Бодай тя, мій милий, В зеленым убочы, Добрі было ходити, Ей, кади я по водичку ходила, Женил бы-м ся, женил, Ішли хлопці, ішли, Калина, малина, Нич ся мі не любит, Ой, пришол кум, Попід наш облачок, Послала ня моя мати, Почал мій циленький, Співайме, дівчата, Така я дівочка, Темна нічка была, Як зачала зозуленька у лісі кукати, Крячок лялійовий і много інчых.

Для хору обробил понад 230 співанок. З них праві 100 співанок было награных в радию до высыланя, а 25 было награных на платнях. Юрко Цимбора был і семінарийным учытельом про дириґентів хорів.

В вісемдесятых роках, в Пряшові компонувал і реліґійны пісні і творы на великодню, різдвяну літургію, марийны і пістны пісні. Записал іх праві 100 і дотепер не сут они опубликуваны. З огляду на ідеолоґічний тиск часів комунізму, творил на церковний хор компонувал анонімово.

Янко Калиняк - Юрий Цимбора

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар