Голосник

Ґладышів то єдно з наймодернійшых сел Малопольщы

0
Ґладышів был выріжненый в тогорічным конурсі Незвычайне Село Малопольщы. Тото лемківскє село отримало выріжніня в катеґориі найбільше модерной місцевости. За успіхом іде дотация, котра признана буде на дальший розвиток села.

Конкурс орґанізуваний был Урядом Маршалківскым. В його рамках нашли ся дві катеґориі, в котрых нагороджено ци тіж выріжнено 21 сел з обшыри малопольского воєвідтсва. Уряд того рока оцінял подля катеґорий: «Найкрасше село» і «Модерне село». В сумі 21 місцевости отримат ґранты – вшыткого 620 тис. зл. Жырі смотріло ся головно на проведены в поєдных селах локальны ініциятивы за послідніх пят років.

Наше село было оцінене подля його модерности і розвитку. Ґладышів отримал выріжніня, за што уряд признал суму 20 тис. зл. на дальшы потрібны роботы в селі. Переможцям были признаны грошы в высокости 60, 50, 40 тис. зл. Найкрасшым селом Малопольщы были выбраны Болеховіці в ґміні Забєжів (бл. Кракова). Село Зедерман в ґміні Олькуш отримало перше місце в катеґориі модерного села.

Ґладышів то єдно з векшых сел находячых ся в ґміні Устя Рускє. За остатніх тридцет років місцевіст барз ся розвинула. Днес то не лем вызначний туристичных пункт на мапі Низкого Бескіду, але місцевіст маюча своі локальны інституциі. В селі находит ся основна школа, осередок здорорвля, Протиогньова Страж та знана по Европі стадніна гуцульскых кони. Штонайвеце, Ґладышів знаний є ачий на цілу Польщу з веденого в селі Православного Осередка Милосердя Елеос, будучого ініциятивом православной перемышльско-ґорлицкой єпархіі. Од самого початку директором осередка являт ся о. др Аркадий Баранчук.

Як єдно з невельох днес сел на Лемковині, Ґладышів то місце прожываня більшого скуписка Лемків. В селі найти мож грекокатолицку церков Вознесіня Господнього, в нестрічаным на Лемковині гуцульскым архітектонічным стилю. Днес хоснувана є через східніх і західніх католиків. Православны хоснуют каплицю св. Йоана Крестителя, хоц в плянах є уж побудуваня нового православного храму, котрий стане в центрі села, а свойом архітектуром буде навязувал до типовой західньолемківской церкви. Од парох років фунґує в селі родинний скансен-музей «Дзюбинівка», в котрым мож найти типову лемківску забудову. При тій нагоді ведены сут вшелеякы варштаты і дітячы таборы – м.ін. Лемківска Едукацийна Загорода.

Ґладышівскы школа носит мено Александры Вислоцкой, лемківской учытелькы, родженой в сусідній Ждыни, яка была замучена ґестапівцями в Яслі. Педаґочічне ґроно творят тіж учытелі лемківского походжыня. В школі ведены сут лекциі лемківского языка.

Од 2011 р. село має двоязычны, польско-лемківскы інформацийны таблиці з назвом місцевости, котры парураз были варварско нищены. Од марця 2015 р. шолтысом села є Лемко, Мирослав Пелехач. За отриманы грошы в селі будут продолжаны дальшы інвестициі і соспільны ініциятивы, якы за ціль будут мати поправити рівен жытя селян і надале модернізувати місцевіст.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскый

Народжений на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар