Голосник

Гуменьскый музей здіґіталізовав Ореста Дубая і церьков із Новоселиці

0

Проєкт діґіталізації історічных артефактів в режії Пряшівского самосправного краю здокументовав і інтересны части експозіції Вигорлатьского музею в Гуменнім. Край залучів до проєкту цілково сім музеїв, котрых є зряджовательом. Міджі артефакты, котры ся діґіталізовали в гуменьскім музею, належыть і деревяна церьков із Новоселиці, ці творы вызначного маляря – ґрафіка русиньского походжіня Ореста Дубая.

Як пише словацькый дневник Korzár, найтяжшов была діґіталізація деревяной церькви із Новоселиці і внутрішного выбавліня той церькви, котра днесь стоїть в сканзені в Гуменнім. Діґіталізаційов перешли і далшы артефакты повязаны з Русинами. Іде наприклад о монеты з епохы Римской імперії, котры ся нашли в русиньскім селі Калинів, ці стріберный поклад із Тополі, села, де ся народив Александер Духновіч.

Діґіталізаційов перешли і творы вызначного маляря – ґрафіка русиньского походжіня Ореста Дубая. Академічный малярь, проф. Орест Дубай народив ся 15-го авґуста 1919 р. в селі Велика Поляна і умер 2-го октобра 2005 р. в Братіславі. Належыть міджі найвызначнішых ґрафіків на Словакії у 20-тім столітю. Од 1959 р. мав выставкы дома і за граніцями. Його творы могли любителі уменя видтіи наприклад в Берліні, Будапешті, Ростоку, Баґдаді, Кагірі, Варні, Уланбатарі, Москві, Флоренції і далшых великомістах. У 1977 році му быв уділеный тітул народного умелця і Велика премія Бєнале словацькой ґрафікы в Баньскій Быстріці. У 1981 році здобыв премію Ex aeguo сучасной словацькой ґрафікы.

На фотоґрафії: Орест Дубай – Прінціп ІІ., ґрафіка

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Гуменьскый музей здіґіталізовав Ореста Дубая і церьков із Новоселиці

0

Проєкт діґіталізації історічных артефактів в режії Пряшівского самосправного краю здокументовав і інтересны части експозіції Вигорлатьского музею в Гуменнім. Край залучів до проєкту цілково сім музеїв, котрых є зряджовательом. Міджі артефакты, котры ся діґіталізовали в гуменьскім музею, належыть і деревяна церьков із Новоселиці, ці творы вызначного маляря – ґрафіка русиньского походжіня Ореста Дубая.

Як пише словацькый дневник Korzár, найтяжшов была діґіталізація деревяной церькви із Новоселиці і внутрішного выбавліня той церькви, котра днесь стоїть в сканзені в Гуменнім. Діґіталізаційов перешли і далшы артефакты повязаны з Русинами. Іде наприклад о монеты з епохы Римской імперії, котры ся нашли в русиньскім селі Калинів, ці стріберный поклад із Тополі, села, де ся народив Александер Духновіч.

Діґіталізаційов перешли і творы вызначного маляря – ґрафіка русиньского походжіня Ореста Дубая. Академічный малярь, проф. Орест Дубай народив ся 15-го авґуста 1919 р. в селі Велика Поляна і умер 2-го октобра 2005 р. в Братіславі. Належыть міджі найвызначнішых ґрафіків на Словакії у 20-тім столітю. Од 1959 р. мав выставкы дома і за граніцями. Його творы могли любителі уменя видтіи наприклад в Берліні, Будапешті, Ростоку, Баґдаді, Кагірі, Варні, Уланбатарі, Москві, Флоренції і далшых великомістах. У 1977 році му быв уділеный тітул народного умелця і Велика премія Бєнале словацькой ґрафікы в Баньскій Быстріці. У 1981 році здобыв премію Ex aeguo сучасной словацькой ґрафікы.

На фотоґрафії: Орест Дубай – Прінціп ІІ., ґрафіка

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар