Голосник

ХХХVI Лемківска Ватра на Чужыні з шумныма выконавцями

Тогорічна Лемківска Ватра на Чужыні помаленькы ся ґу нам приближат. Тепер іщы фурт проходят рыхтуваня до той великой стрічы Лемків в Михалові. Орґанізатор, котрым являт ся Стоваришыня Лемків, подал уж детальний проґрам тогорічной 36. едициі свята лемківской культуры.

По части буде по старому – ватра од років зачынат ся в пятницю ввечер од зложыня квітя під пропамятном таблицьом, припоминаючом выгнаня Лемків вчас злочыну Акциі «Вісла». Дальше, за традицийом михалівсккой ватры, одбуде ся офіцияльна част, в рамках котрой орґанізаторы привитают запрошеных гостів і вшыткых ватрян, котры такой цілий рік ждали на тот бодай найбільший русиньскій фестіваль в Польщы.

Сценічну част отворит концерт стоваришыньовой Ластівочкы, по котрій выйдут представникы капітулы Никыфорів – нагорід, котры што рік сут признаваны особі, яка свойом діяльністю вельо внесла в пошырюваня, розвиток і плеканя лемківской культуры та достоменности. Дотепер лавреатами нагороды остали м.ін. Павел Штефановскій, Петро Трохановскій, Ярослав Трохановскій, Адам Барна, Ярослав Горощак, Олена Дуць-Файфер і Андрий Копча. Хто того рока долучыт до того шумного ґрона? – певно дознаме ся аж вчас вручаня статуі.

В дальшій части Лемківску Ватру прикрасит ансамбль з Лемковины – ґорлицка Терочка, котра такой як єдина того рока буде репрезентувала рідны землі з лемківского боку Карпат. По ній сцену выполянт модерны ґрупы, м.ін. новий проєкт, маючий само слово «проєкт» в назві – дует RE-Karpaty Project, котрий перенесе присутных в модерны, джазовы звукы лемківской пісні. Дальше сцену выполнит ґрупа з Чешской Республикы – ансамбль Ромба заграт концерт полний русиньской етно-музыкы. Приде вкінци час на «звізду вечера» – ансамбль зо самого серця Пряшівской Руси – з Пряшова. То ґрупа Грдза, добрі уж знана на Лемковині, хоц іщы неконечні на чужыні. Пак буде час на забаву, котру тот рік буде грал до пізной ночы амсамбль Демай (даколи званий Аксель). Хоц то они мают вшыткых ватрян запросити до шумного гуляня, певно – дальше за ватряном традицийом – люде зачнут гуляти уж перше, коли зо сцены будут іти модерны музычны жанры.

Суботню концертову част зачне другій гіст з Пряшівской Руси, камюньскій ансамбль Барвінок, котрого сміло мож менувати постійным гостьом михалівскых ватр. По хвили з русиньскым фольклором, сцену зарезерувано для наймолодшых – выступлят діти з ансамблів Кычерка/Ластівчата, котры цілий рік рыхтуют ся на тото, жебы мочы вказати ся родичам, дідам, тетам, стрыкам і вшыткым, для котрых сут штоденном потіхом. Певно і они, окрем концертовой части, возмут участ в конкурсовій части для діти. Од 17.00 год., вчас суботньой вечырні в поблизкій церкви св. Михала Архангела, заплянувана годинна перерва в проґрамі.

Дальшу проґрамову част отворит концерт лемківского ансамблю Розтока з Рудной, котрий фурт іздит по цілым Нижнім Шлеску, презентуючы лемківску культуру. По них, сцену займут зас Камнюнчане з ґрупы Барвінок, а перед 20.00 год. буде мож почути ґрупы Літаючий Диван з поблизкого Любіна (польскій ансамбль – в своім репертурарі мают кусіся «нашого»). Наступне выступліня то Файна Ферайна зо Шпротавы, котра в модерний спосіб представлят добрі знаны лемківскы звукы.

Коли лем сонце порядні зайде за михлівскы лісы, свій дебютантскій выступ з новым проґрамом даст ансамбль Кычера, котрий на ватряным поли (не на сцені!) вкаже обряд лемківскых собіток. По них приде час на суботню «звізду вечера», то є ансамбль з Украіны – Lemko Bluegrass Band зо Львова. ЛББ презентує варияцию карпатской музыкы з музыком Америкы – кантри. В своім проґрамі мают пару лемківскых пісен, котры переробили во власных ориґінальных аранжациях. За нима михалівску сцену выполнит одкрытя влонишньой едициі – ґрупа Крамбабуля. Модерны звукы напевно запросят неєдного перед сцену, жебы добрі погуляти в тот послідній ватряний ден. Остатнім выконавцьом 36. Лемківской Ватры в Михалові буде забавовий ансамбль Водограй, котрий дополнит суботню ніч граньом до білього рана.

Орґанізаторы, окрем сценічной части, тот рік дают присутным інчы пропозициі. В «хыжці попри церкви» буде мож взріти выставу образів, а при вході на ватряне поле буде експонувана выстава присвячена переселіням Лемків на Украіну. Спортова част то змаганя в футболи, волейболи, але тіж інчы гры і забавы, напр. ґрупове перетіганя мотуза, або метаня снопком соломы. Для діти, окрем спомянутого уж конкурсу співу/рецитациі, на сцені під грушком будут проходити інчы занятя і варштаты. А для тых, што захотят дакус поіздити по Михалові, буде зорґанізуванана фурманка. А решта? – Решта буде залежна од хвилі, котра в попередніх роках вказувала, же час Лемківской Ватры на Чужыні є досправды горячий.

Більше деталів найдете на офіцияльным сайті Лемківской Ватры на Чужыні, та – фурт насвіжо – на фейсбуковым фанпейджы.

watra_mychaliw


Редакция ЛЕМ.фм+ тримат медияльний патронат над цілом подійом, прото не бракне і радийового шатра, з котрого НАЖЫВО буде трансмітувана михалівска ватра, де остане награне певно неєдно інтервю з участниками та выконавцями. 🙂

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселый проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі