Голосник

Інчий як вшыткы – дипломовий концерт Наталиі Бочнєвич

0

Суботнім пополудньом дня 3. червця/юнія 2017 р. проходил в такой найдальшым од Лемковины крайчыку Польщы необычний концерт, котрий заповідали сме на нашым портали. Подійом том, на яку подворец щеціньского Народового Музею – Музею Реґіональных Традиций выполнил ся доцна, был дипломовий концерт студенткы Академіі Штукы в Щеціні – Наталиі Бочнєвич. Хоц його початок заплянуваний был на 16.30 год., уж од ранніх годин было там і видно, і чути строіня ся музыків оркєстры, пробы хору і запераня послідніх орґанізацийных справ.

Студиі в обшыри музыкы кінчат ся дипломовым концертом. Для інструменталистів то прирыхтуваня творів і заграня іх на своім інструменті, а для студента-дириґента такым еґзаміном являт ся дириґуваня оркєстром і хором, што оцінят комісия, присутна на концерті. Жебы досягнути тоту ціль, більшіст студентів выберат легший пут, збераючы ся по пару осіб і дириґуючы поєдны части выконуваного твору. Наталия Бочнєвич, котра того рока кінчыт дириґентуру на щеціньскій учельни, рішыла выйти поза стандардове зарахуваня своіх студий. Не лем зорґанізувала окремий выступ, але і сам твір не являл ся стандардовым, понеже был специяльні скомпонуваний на тоту нагоду єй сестром – Рамоном Бочнєвич.

Не тяжко было ся додумати, же знаны і од наймолодшых років выступуючы по вшелеякых сценах цілого світа сестры Наталия і Рамона будут сігати по лемківску музыку, але здає ся, же на тым очывидны справы ся скінчыли. Може і дакус сам наголовок твору – «Лемківскы варияциі», нич ся вшытко зачало, міг вести слухача в сторону, котра дала бы ся передвидіти. Ачий і поєдны лемківскы співанкы, котры были інспірацийом до скомпонуваня варияций, могли бы завести до констатациі, же што нового може быти в выконаню так популярных русиньскых пісен як «Горі малинячком», «Ой, верше, мій верше», «Дунаю, Дунаю» і др., котры складали ся на ціліст дипломового концерту. Вшыткы же «очывидности» розперхли ся враз піднесіньом дириґентком рук, котры дали сиґнал, жебы зачало ся музычне торжество – так приємне для ух, як і для тіла, котре напевно неєдній присутній особі дыржало з полноты симфонічного звуку.

Видно было, же композиторка провела вельо ночы над тым твором. То передумана композиция, в котрій нашли сме предовшыткым дуже забавы, коли треба – повагы, а і спектрум схоснуваных стилів міг неєдного слухача зачарувати. Шіст части «Лемківскых Варияций» то не лем окремы пісні, але тіж проба вказаня ріжнорідности і богатства культуры, в котрій выросли композиторка і дириґентка, што спостерюг бодай каждий, хто пришол почути премєру того твору. Зміны темпа, несподіваны переходы з міноровых на мажоровы тонациі, каденциі, окремы вокальны і інструментальны части, і тутті, коли хор, оркєстра і солисты вєдно гырміли на музейным подворци – вшытко тото зложыло ся пречудовий концерт, будучий не лем обовязком зарахуваня музычных студий, але при тым реклямом нашой культуры в наліпшым выданю.

В другій части почули сме концерт смыкового квартету враз з чудовым співом, котрым на тот раз експериментально товаришыли перкусийны інструменты. Тот проєкт то знаны уж і цінены Сестры Бочнєвич, котры в камеральным тым разом складі лучат любов до музыкы, не забываючы о непрестанным пропаґуваню лемківскости, а до того – а може насамперед – збогачаючы лемківску культуру о новы авторскы творы, котры мож было чути м.ін. на І Фестівали Лемківской Авторской Творчости «Молода Лемковина», де Сестры Бочнєвич здобыли ІІ нагороду, а голосуваня інтернавтів принесло ім Нагороду Публикы.

Бесідуючы по концерті з присутныма на ним людми, мож были чути іх захопліня. Думам, же каждий, хто привык до барже традицийного выконаня лемківского фольклору і за тым же пришол в суботнє пополудне выслухати обі части концерту, не завюл ся і ани бодай не знал, же в такій спосіб мож зъєднати поєдны його елементы – традицийну лемківску музыку, авторску композоцию і оркєстрове выконаня, заперты в партитурі «Лемківскых варияций».

Наталию і Рамону Бочнєвич могли сме уж видіти на вельох сценах, так домашніх, як і заграничных. Але тот концерт был інчий од другых. В далекым од Карпат Щеціні взріли сме і почули прекрасну композицию, в котрій аж сычало од любови до лемківской культуры, схоснуваной до той ціли в перфекцийний спосіб. Премєра «Лемківскых варияций» за нами. А за тото великє ДЯКУЮ треба передати не лем композиторці і дириґентці, але і іх родичам, якы од наймолодшых років посылали іх до музычных шкіл, пак на студиі. Ефектом тых старань, котрым вчас концерту допомогли: Седінум Чамбер Оркестра, Камеральний Хор Академіі Штукы в Щеціні і солисты – Яна Гудзовска-Кіт, Катажына Павловска, Станіслав Квєцєнь і Януш Квєцєнь, мож захоплювати ся іщы долго. Надійме ся, же неодолга поведе ся записати «Лемківскы варияциі» в професийональным студию, бо то досправды важний пункт на мапі нашой сучасной культуры.

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар