Голосник

Іщы о Товаристві єдной бандуры – 3. част

Ниже текст надрукуваный в тыжденнику «Лемко», орґані Лемківского Союза з дня 3. жолтня/октобра 1935 р. Писмо єст одповідю на ініциятиву покликаня товариства, якє бы мало допомагати передавати жертвы на соспільны лемківскы цілі. Поясняме, што в тамтым часі бурса была інтернатом для хлопців, якы записаны были до ґорлицкой ґімназиі.


В двох попередніх чыслах Лемка порушено справу барз важну, котра повинна заінтересовати загал нашого населіня.

Перед войном* мали мы на Лемковині З бурсы (в Новым Санчы, Ґорлицях і Саноці). Кромі того была бурса в Перемышли, в котрій также выховало ся много лемківской молодежы. В тых бурсах образовала ся наша молодеж, котра по окончыню студий занимала ріжны постерункы і ставала в ряды тружденників на народній ниві. Той молодежы і тым бурсам завдячат Лемковиина розвиток по нашых селах чытальняного жытя, – они ожывляли культуральный і економічный рух і іх труд дал добры результаты в напрямі культуральным і економічным. Стараньом довоєнной інтеліґенциі, а предовшыткым довоєнного священства, основано на Лемковині три кредитовы Т-ва «Бескід» в Саноці, Лемківску Касу в Ґорлицях і «Надежду» в Крыници, котры розвивали ся добрі і стали ся фундаментом жытя економічного. По селах закладано ряд кас Райфайзена (теперішны Стефчыка) і великы кооперативы молочны і склеповы. Молочарскый кооператив в Лабові мал штырі філиі, а молочарня в Ждыни – три. В тых вшыткых інституциях трудила ся наша інтеліґенция разом с хлопом, котрый, видячы, же робота іде, розвиват ся і приносит доходы, наберал віры в себе і брал ся зо свойственным йому завзятком і вытревалостьом до роботы.

Мило было втот час перейти ся по лемківскых селах. Всяди своі люде при народній роботі, котра кыпит і іде на выбіжкы. Бо треба нам знати, же наш хлоп, як ся рушыт, то рушат ся уж добрі. Його трудно спонукати, але мал свій гонір і чест і не любит оставати зозаду, – тому, дай Боже начати даяке діло в єдным селі, то зараз і другы села заводят тото в себе, бо не хотят быти гіршы од тамтых. Той амбіциі нашого села належыт приписати, же перед войном люде охотно приступали в члены ріжных економічных і культуральных товариств і принимали в іх жытю активну участ. Світова война знищила цілый наш доробок і розсыпала нашых люди. Інтеліґенция або вымерла, або выіхала до другых держав. Остал сам хлоп, котрый прибитый гоненієм австрияцкых жандармів, стратил віру в себе і в своі силы. Упали нашы товариства, пропили і знищыли наш доробок нашы братя, Украинці, котры запропастили бурсу в Новым Санчы і кредитове товариство «Надежду» в Крыници. Упала каса в Ґорлицях, заломил ся «Бескид», перестала существовати бурса в Саноці і Перемышли. Спасено лем єдну бурсу в Ґорлицях, котра, хоц обкроєна, але существує і розвиват ся добрі. Як довідую ся з Лемка, має она в тым році 32 ученників. Єст то уж без мала стан довоєнный. З того видно, же наш нарід будит ся знова. Он зрозуміл, же єму ест потрібна трудова інтеліґенция і хоче увеличыти єй ряды. Єст то потішаюче явленіє, котрому каждый з нас мусит по своім силам помочы. Счастлива єст гадка дати поміч учащой ся молодежы в формі, наведеній в попередніх чыслах Лемка. Направду єдна бандура, або єдна головка капусты не знищыт никого і нихто не спостереже навет того убытка, а дана така жертва вшыткыма, представлят барз выдатну поміч.

Приятель

*/ перед Великом Войном

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментарі