Голосник

Іван Горощак (1915-1991)

0

Днес 24. річниця смерти Івана Горощака, лемківского поеты.

Іван Горощак вродил ся 7. квітня 1915 р. в Білцаревій. Од наймолодшых років вельо чытал, пошырювал знаня о світі. ІІ Світова Война застала го, коли служыл в польскым войску. Потім попал до німецкой неволі, з котрой втюк, долго скрываючы ся в лісі перед ґестапівцями. Од 1945 р. служыл в Червеній Арміі.

Вернувшы до рідного села, не стрітил уж своіх близкых, котры выіхали на совєтску Украіну, пак в 1947 р., як більшіст Лемків, котры остали в горах, был выселений на західні землі Польщы в рамках акциі “Вісла”. Не достаючы приділу поля, мусіл заняти ся інчыма роботами, м.ін. свойом пасийом – фотоґрафуваньом.

Хоц фурт мриял вернути на Лемковину, вкінци усвідомил сой, же вернути не мож. Тым способом зачал писати о своім болю, о тузі, о тым, што уж ся не верне. В 1964 р. зачал писати величезну “епопею”, што заняло му сім років. Спочатку думал, же пише лем для себе, до шуфляды, але стараньом сынів (предовшыткым Ярослава Горощака, котрий был головным редактором) в 20. річницю смерти няня был выданий в трьох томах обшырний твір Прощай моя Лемковино (выд. Братя Горощакы, 2011). Окрем того, іщы в 60. роках публикувал в “Нашым Слові”. До його вершів была тіж творена музыка (Березы біленькы, муз. Петро Мурянка); тоту пісню в 80. роках ХХ ст. співала Лемковина.

Іван Горощак вмер 19. лютого 1991 р. в Хоцянові.

Iwan Horoszczak foto

Іван Горощак (1915-1991)

 


О Івані Горощаку оповідат сын Ярослав в репортажу Білцарева (архів радия лем.фм – 2011 р.):

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар

Іван Горощак (1915-1991)

0

Днес 24. річниця смерти Івана Горощака, лемківского поеты.

Іван Горощак вродил ся 7. квітня 1915 р. в Білцаревій. Од наймолодшых років вельо чытал, пошырювал знаня о світі. ІІ Світова Война застала го, коли служыл в польскым войску. Потім попал до німецкой неволі, з котрой втюк, долго скрываючы ся в лісі перед ґестапівцями. Од 1945 р. служыл в Червеній Арміі.

Вернувшы до рідного села, не стрітил уж своіх близкых, котры выіхали на совєтску Украіну, пак в 1947 р., як більшіст Лемків, котры остали в горах, был выселений на західні землі Польщы в рамках акциі “Вісла”. Не достаючы приділу поля, мусіл заняти ся інчыма роботами, м.ін. свойом пасийом – фотоґрафуваньом.

Хоц фурт мриял вернути на Лемковину, вкінци усвідомил сой, же вернути не мож. Тым способом зачал писати о своім болю, о тузі, о тым, што уж ся не верне. В 1964 р. зачал писати величезну “епопею”, што заняло му сім років. Спочатку думал, же пише лем для себе, до шуфляды, але стараньом сынів (предовшыткым Ярослава Горощака, котрий был головным редактором) в 20. річницю смерти няня был выданий в трьох томах обшырний твір Прощай моя Лемковино (выд. Братя Горощакы, 2011). Окрем того, іщы в 60. роках публикувал в “Нашым Слові”. До його вершів была тіж творена музыка (Березы біленькы, муз. Петро Мурянка); тоту пісню в 80. роках ХХ ст. співала Лемковина.

Іван Горощак вмер 19. лютого 1991 р. в Хоцянові.

Iwan Horoszczak foto

Іван Горощак (1915-1991)

 


О Івані Горощаку оповідат сын Ярослав в репортажу Білцарева (архів радия лем.фм – 2011 р.):

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар