Голосник

Іван Вартовник з Милика над Попрадом – 70 процент – субота, 20.00 год.

0
Єдна з річы, якы барз люблю робити, то обсервувати люди. Властиві і моя специялизация в радию ся зводит до того: смотрю на люди, якы они сут, слухам іх і – жебы тото выглядало на інтервю – даколи о дашто звідам.

Обсервувати все цікаво, коли ся збере більше люди, наприклад, на ватрі. Люблю заводити бесіду з незнайомыма людми, бо ту вшыткы чуют ся незвыкло, а – ватряно. Єден з такых Ватрян, котрий радо зачал зо мном бесідувати в Монастырисках – то Іван Вартовник з Милика над Попрадом. Днеска жыє при Монастырисках, в селі Доброводы.

Колиси зімала-м себе на думці, же не вшытко в його оповіданю пасує єдно до другого, а може, дакы слова ци подіі поміняли ся місцями. А єднак был то, певне, найцікавший з Лемків, якых познала єм на тій ватрі. Оповіл мі, же мама його, родом з Верховні Великой, знала прекрасні ткати, а отец знал вылічыти і чловека, і худобу. А може, был кус екстрасенсом…

Барз тяжко было родині Вартовників охабляти рідну землю. Початок жытя в тернопільскій области был не просто тяжкій, а по просту траґічний… Але тоту оповід варто послухати. Бо тот Іван Вартовник, якого стрітила єм цілком припадково, такой знат оповідати…

Шеруй.

О авторі

Вродила ся в 1970 році во Львові. І уж неодолга писала, малювала, но і витинала преріжны річы з паперя. І робит тото доднес, але тепер уж в Івано-Франківску. До Лем.ФМ трафила припадково. До того часу робила з дітми, вчыла іх журналистыкы і малюваня. Барз любит люди, якых презентує слухачам в проґрамі «70%». Грызе ся, же єдного дня правдивы Лемкы можут ся скінчыти. Зато, жебы зімати диктафоном вшыткых, глядат когоси доброго і щырого до помочы… Як хочете дашто повісти, то пиште: anna_kyrpan@bigmir.net

Коментар