Голосник

Із знаком креста

0
Вмішованя ся державы до церьковных справ, яке днесь видиме на Україні, є траґедійов. Петро Порошенко не є Константін Великый, котрый із знаком креста выграть войну. Скоріше то припоминать недемократічны режімы, котры в минулім столітю хотіли сотворити „державных католиків“, котры бы не были підпорядкованы „неприятельскому“ Риму. А нич на тім не мінить ани то, же має благословліня і підпору константінопольского патріархы.

Реаліта є вже днесь видительна і тяжко, покля не буде державный тиск, ся на тім штось змінить. В очах канонічных православных, котры творять Україньску православну церьков, днесь державов (sic!) перекрещену на Російску православну церьков, быв зъєдинуючій собор лем зъєдиненьом двох неканонічных штруктур, котры вытворили нову, про них і так неканонічну штруктуру. Же там были двоми єпіскопы УПЦ є скоріше на сміх, як на даяке важне задуманя, кедь собі возьмеме до увагы факт, кілько УПЦ єпіскопів має. Но і покля не буде примушеный клерус переходити до про них неканонічной штруктуры, тяжко очековати, же до новой Православной церькви Україны будуть переходити люди – без своїх епіскопів, священиків. На другім боці, покля ся буде робити тиск, наприклад з боку державы, жебы перейти, потім ся вертаме высше – такы пробы мали іншы режімы, а не называме їх демократічныма.

Ціла справа україньского православя є важна з іншого боку. Будьяка бы не была Україньска православна церьков, котрой голову потверджує московскый патріарха, но она не была націоналістічнов. Тото не мож повісти ани о єдній із бывшых україньскых церьквей, котры ся теперь зъєдинили, тото не мож повісти ани о Україньскій ґрекокатолицькій церькви. Фотоґрафій єрархів, священиків трьох остатніх спомянутых церьквей вєдно із націоналістами, на націоналістічных подіях, припадно флаґів повішаных в церьквах, є доста. Україньска православна церьков, як і Мукачівска ґрекокатолицька єпархія, хоць так само уж із роснучіма націоналістічныма тенденціями дакотрых священиків, суть в іншій позіції. І тоты позіції суть барз важны про меншыны, включно Русинів.

В моделовій сітуації, же нова Православна церьков Україны буде здобывати, ці уж примушено або непримушено, все векше чісло вірників, буде вопросом, ці докаже перекрочіти тінь націоналізма. Ці усвідомить собі, же має быти церьквов про вшыткых, котры жыють в тій державі, як бісідує апостол Павел – про Ґреків Ґрек, про Жыдів Жыд, або буде лем далшым фронтом націоналістічного бубнованя, же „Україна понад вшытко“ і „Українці понад вшытых“. Покля буде лем далшым фронтом націоналізма, і теперь то нажаль точно так вызерать, потім то буде велика біда. Доднесь нихто не шопав до Русинів на Підкарпатю, служыли собі церьковнославяньскы і священици не мали проблем, котрый як, і котрый хотів, проповідати людям „по домашньому“. Покля бы пришло до українізації церькви, запроваджаня єдиного правилного языка в ній, была бы то далша велика рана про русиньскый народ на Підкарпатю, што бы ся тяжко роздыхавало.

Шевчук ґратулує. То є зрозуміле. Ніт, не глядайме за тым радость із „зъєдиненя“ православных. Ку чому бы му то мало быти добре? Голова Україньской ґрекокатолицькой церькви в тім видить інше. Видить в тім предці шансу, же ся то дасть. Же за помочі державы бы ся предці міг вырішыти і проблем, котрый свербить уж довгы рокы і його, як і його попередника. Здобыти остатній фалаток землі, котрый му бракує до комплетной україньской мозаікы – притиснути Ватікан і підпорядковати під себе Мукачівску ґрекокатолицьку єпархію, котра є доднесь окремов церьквов, церьквов русиньсков. Кебы дішло до того, там уж не є жадных похыбностей, нарозділ од новой православной штруктуры, котра іщі лем вкаже яка є, же русиньскый вопрос в церькви на Підкарпатю бы быв цалком „вырішеный“ на благо українізації.

Порошенко не є Константін Великый, котрый із знаком креста выграть войну. Тадь спомяньме собі лем на то, же з Константіном є повязаный і Міланьскый едікт, котрый ґарантовав свободу віроісповіданя про вшыткы реліґії. Порошенко хоче навспак монополізовати православя. Переношать фронт і на церьков. І нашов собі на то союзників. Будьякы бы мали тітулы, із знаком креста про меншыны можуть принести біду.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар