Голосник

Кілько церкви, тілько шкіл. Інтервю з Наталийом Гнатко, учытельком русиньского языка і культуры в Хорвациі

Пишу ся Наталия Гнатко, єм учытельком русиньского языка і культуры, а мы повідаме, же то рускій язык і культура, в нас хоснує ся такє названя.

Тепер, од 2000 рока вышол новый закон, за котрым нацийональны меншыны можут вчыти язык подля моделів A, B і C. Руснакы выбрали модель C, што значыт, же окрем основной едукациі [в хорватскым языку – прип. ред.] проходит 5-годинне вчыня руснацкого языка, з того три годины то курс языка і літературы, дале єдна година минулого, то є істориі Русинів, і єдна година культурового скарбу Руснаків. Тото в каждій ґрупі. То значыт 5-годинный курс на тыжден. Такій проґрам был принятый в Хорвациі в 2002 році. Товды ся не вчыло русиньского языка в петровскій подручній (філіяльній) школі і в міклюшевскій подручній школі. То были сельскы школы і такы до тепер сут. Кажда така сельска школа приналежыт збірній школі, в котрисым векшым місті. Подручна школа в Петровцях, в котрій сама роблю, одколи єм зачала роботу…

Русиньска школа в Петровцях

Русиньска школа в Петровцях

  • Богдан Ґамбаль – Перепрашам, тото треба нам пояснити. Подручна школа то школа філіяльна?

Так. Подручна школа то школа на валалі (селі). Школа в Петровцях то тота школа, котра того рока святкує 170. річницю початку вчыня руского языка на териториі Хорвациі. Точнійше, 1. квітня/апріля 1849 рока зачала робити тота філіяльна русиньска школа. По приселіню ся Руснаків, понеже рускых діти было фурт веце і веце, так Руснакы просили, жебы іх діти мали свою школу. Тото согласно товдышнім законам, досправды так і треба было. Бо як гварила Мария Терезия: кілько церкви, тілько шкіл. І так возникла школа про руснацкы діти. І так она зачала робити, од товды аж до днеска. Зато мы одзначаме, же перешло уж 170 років. Не было часом континуациі, были і перервы, адже не было тото постійне функцийонуваня школы, але можеме повісти, што і так Руснакы ся старали, жебы іх діти знали писати, жебы знали бесідувати в своім материньскым языку, то є в руснацкым языку.

  • БҐ – Бесідували сме про школы, а тепер бы-м коротко хтіл про учытелів. Кілько мате учытелів і яку они мают освіту? Яку школу они самы скінчыли. Як мож быти учытельом русиньского языка в Хорвациі?

В Хорвациі фурт маме тот проблем. Тепер, коли жыєме в Хорватскій Республиці, не маме де здобыти фаховой освіты для учытелів, котры бы потім могли вчыти як учытелі русиньского языка і культуры, бо так бы мало быти в згоді з моделом C. То є, мы не маме де ся вывчыти і не маме де здобыти той фаховой освіты. Ту єст проблем. Єм фаховец, зато што єм скінчыла Педаґоґічну Академію в Рускым Керестурі іщы за часів Югославіі. Выкладовым языком моіх студий был руснацкій і тото мі дало фаховіст і компетенциі. Лем же тепер тота Педаґоґічна Академія заперта і тото выкликує великій проблем. Як буде дале? Хто буде компетентный, жебы вчыти наш язык? Не знам, як є в Сербіі, але в Хорвациі є то великій проблем.

Русиньска школа в Петровцях

Русиньска школа в Петровцях

Маме тот клопіт в Хорвациі, же здобыти фахового прирыхтуваня до вчыня русиньского языка і культуры не можеме, зато што ніт в цілым світі такого факультету, якій дал бы таку специялізацию. Та зато єм тепер єдиный фаховец. Стараме ся, жебы даяк достали ся до освітового закону зміны. Мусиме тот проблем порішыты з міністерством.

  • БҐ – Кілько єст Руснаків в Хорвациі?

В Хорвациі єст 1936 Руснаків. Дакус нам чысло впало по переписі з 2000 рока, але найвеце жыє іх в Вуковарско-Сремскій Жупаніі. І то в тій жупаніі сут штырі школы, в котрых вчыт ся русиньского языка і культуры подля моделю В. З тым же дві школы, то єст петровска і міклюшевска, сут найстаршы. В них ся зачало вчыти зараз, коли пришли Руснакы на тоту землю. Сім років тому, в 2012 р. з ініциятивы Дружства Руснак зачало ся вчыня русиньского языка. Похвалю ся, же сме мали тоту акцию успішну. Зачало ся вчыня языка в Старых Янковцях, то єст в місце, де найперше пришли Руснакы на обшыр теперішньой Хорватской Республикы, і там сут штырі ґрупы школярів, котры вчыт досправды єдна учытелька, яка тепер єст докторантком на філософічным факультеті, русиністикы на Університеті в Новым Саді. То будеме видіти, што буде дале. І іщы в Вуковарі сме одкрыли перед штырьома роками русиньскій язык. Лем же в Янковцях і в Вуковарі ся вчыт лем дві годины до тыжна.

тамбурова оркєстра

Шкільна тамбурова оркєстра

Слухачы радия ЛЕМ.фм, знайте, што Руснакы в Хорватскій Республиці были, сут і будут. Тото вам бесідує Наталька Гнатко – основателька Дружства Руснак і учытелька русиньского языка і культуры.

Лекция русиньского языка в школі в Старых Яанковцях

Лекция русиньского языка в школі в Старых Янковцях

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментарі