Голосник

Кодифікацийна стріча в Кракові

0

В просторах Ягайлоньского Університету в Кракові, 12. мая 2018 р. проходила робоча стріча языкознавців, філолоґів, творців і журналистів, котры наштоден занимают ся лемківскым языком. Головном темом стрічы являло ся підсумуваня періоду остатніх 18 років фунґуваня лемківского языка, т.є. часу по выданю першой сучасной ґраматикы лемківского языка авторства Мирославы Хомяк і Генрика Фонтаньского

Засіданя одбыло ся з ініциятивы др габ. Олены Дуць-Файфер, яка реалізує актуально проєкт, тыкаючий прац над лемківскым контекстовым словником. Запрошыня до бесіды схоснували проф. Генрик Фонтаньскій, спілавтор ґраматикы лемківского языка, проф. Адам Фаловскій, языкознавця в обшыри історичного розвитку східньославяньскых языків, др Тома Квока, специялиста в обшыри сербского языка і выкладовця на лемківскій філолоґіі, Петро Трохановскій-Мурянка – найвыдатнійший сучасний лемківскій творця, шефредактор двомісячника «Бесіда» і консультант теперішньой лемківской ґраматикы, Анна Масляна, докторантка, занимаюча ся історийом русиньского языка, редакторка радия лем.фм, і Демко Трохановскій, ведучий Руской Бурсы і шефредактор інформацийного порталю lem.fm.

Рыхтуваний словник лемківского языка то лем єдна з причын, для котрых зышли ся в Кракові люде наукы і творці лемківского слова, теоретикы і практикы. Такой 20-літній період по выданю неоціненой для сучасного розвитку лемківского языка ґраматикы то в языковій обшыри должезний час, по котрым вартат перезріти евентуальны языковы зміны, котры в ґраматиці не были уняты, або підсумувати приміры теперішньой практикы хоснуваня лемківского языка, якы вытворили ся уж по єй выданю. Присутны на робочій стрічы встигли омовити лем част зрыхтуваных тем, над котрыма перше працували кореспонденцийно, зато і дальшы кодифікацийны роботы в обшыри лемківского языка рішыли перенести на другій термін.


За новий початок в істориі розвитку русиньского языка принимат ся 1989 рик, коли зачал валити ся комуністичний бльок, а Русины, котры жыли в його поєдных державах, ставали на ногы і по пятдесятьох роках вынятя спід вшелеякых прав наново зачали ся орґанізувати. Результатом того были першы свобідны русиньскы медиі (зачынаючы од «Бесіды» выдаваной од половины 1989 р. Стоваришыньом Лемків), потім І Світовий Конґрес Русинів в Меджелабірцях (1991 р.), де вели ся м.ін. бесіды о русиньскым языку, а пак І Конґрес Русиньского Языка в Бардиівскых Купелях (1992 р.), на котрым принято швайцарскій модель – рішено скодифікувати поєдны стандарды русиньского языка в державах, де жыют Русины, з котрого пак легше приде основати койне – загальнорусиньску норму.

Принимаючы, же бачваньско-паноньскій стандард был уж скодифікуваний, дальшы етапы сучасного розвитку русиньского языка найскорше провели ся на Словациі, де уж 1995 році в Братиславі на державным рівни святочно выголошено кодифікацию русиньского языка. Неодолга кодифікацийны працы приспішыли в Польщы, чого результатом было выданя Ґраматикы Лемківского Языка в 2000 році, што – подібно як на Пряшівскій Руси пят років перше – зачало новы часы фунґуваня лемківского стандарду русиньского языка. Од часу першого языкового конґресу доднес лем Русинам Підкарпатской Руси, котра актуально находит ся в границях Украіны, не повело ся провести полной кодифікациі, а головным проблемом являт ся політика самой державы, котра продолжаючы комуністичний підхід, нарушат людскы права вглядом русиньского населіня, не вызнаючы іх меншыном, чым не дотримує медженародных умів, тыкаючых языковых і етнічных прав корінных жытелів тых земель.

Долов: фраґмент інтервю з доц. Анном Плішковом з нагоды 20-літя святочного выголошыня кодифікациі русиньского языка на Словациі. [2015-01-27]

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар