Голосник

Конґрес поздоровила презідентка і премєр. Оцінили Івана Попа і Анну Кузмякову

0
Од  9.00 год. проходить першый день пленарных засідань XV. Світового конґресу Русинів у Любовняньскый купелях. Конґрес має за собов святочне одкрытя і передаваня Премії Василя Турока – Гетеша.

Русиньскый конґрес дістав поздоровліня од двох найвысшых представителів Словакії, презіденткы Словацькой републікы Зузаны Чапутовой і премєра Петра Пеллеґріні. Председа конґресу Штефан Лявинець почас святочного окдрытя конґресу передавав і Премію Василя Турока – Гетеша.

Презідентка і премєр спомянули і соціалны проблемы

У своїх писмах адресованых конґресу презідентка і премєр спомянули і соціалны проблемы, котры дотуляють ся северовыходной Словакії, што має на русиньску комуніту вплив.

„Не треба забывати ани на матеріалну і соціалну сторінку достойности чоловіка. В дослідку реґіоналных нерівностей суть молоды Русины і Русинкы з выходословацькых окресів примушены переселяти ся за роботов до іншых реґіонів Словакії або і до заграніча. То проблем економічный, котрый має неґатівны ефекты на якость жывота в тых областях. Но в припаді Русинів, і народностный проблем. Примушеный одход молодых ослаблює звязкы, через котры комуніта утримує свою културну і языкову дідовизну,“ написала презідентка Зузана Чапутова.

Премєр Пеллеґріні акцентовав, же влада Словацькой републікы на своїх выїздовых засіданях барз часто навщівлює і реґіоны северовыходной Словакії, де жыє найвекша кількость Русинів.

„Барз добрі знаме складны условії про жывот в тых реґіонах, а і зато намагаме ся посередництвом різных проґрамів і підтримок піднимати жывотну уровень споминаных частей Словакії так, жебы молода ґенерація не была примушена опущати свої родиска,“ написав премєр.

Конґрес поздоровили і Петро Крайняк, державный секретарь Міністерства школства, наукы, баданя і шпорту Словацькой републікы, Емілія Антолікова із Одбору културы Пряшівского самосправного краю, пріматор Старой Любовні Любош Томко і депутатка сербского парламенту Олена Папуґа, котры суть прямо участны на тім цілосвітовім русиньскім форумі.

Передали премію

В рамках першой святочной части конґресу председа Світового конґресу Русинів Штефан Лявинець передавав Премію Василя Турока – Гетеша і почестны грамоты.

Премію Василя Турока – Гетеша за ровиваня русиньской културы здобыли двоми лавреаты. Першов є довгорічна редакторка русиньской періодічной і неперіодічной пресы Анна Кузмякова. Другым оціненым є Іван Поп, русиньскый історік, за котрого премію перевзяв його сыновець Димитрій Поп молодшый.

Почестны грамоты передав председа конґресу індівідуалным особам і інштітуціям. Оціненыма стали: Іґор Латта (Словакія), Марія Саґін (Румунія), Светлана Мурешан-Петрецкі (Румунія), Валерій Падяк (Україна), Андрій Манайло (Мадярьско) і Франтішек Крайняк (Словакія). В рамках інштітуцій дістали грамоты Културне товариство Русинів Румунії, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові і Карпаторусиньскый дослідній центер в Споєных штатах Америкы.


Писмо презіденткы Словацькой републікы Зузаны Чапутовой XV. Світовому конґресу Русинів

Зузана Чапутова
презідентка Словацькой републікы

Братіслава, 4-го юла 2019 р.

Честованый пане председо др. Лявинець,
честованы делеґаты і делеґаткы,
честованы гості 15-го Світового конґресу Русинів,

дозвольте мі ся ку вам тов путьов приговорити і подяковати ся панови Медвідьови, членови мого порадного комітету про меншыны за його охоту тлумачіти моє поздоровліня, кедьже не можу быти днесь на стрічі 15-го Світового конґресу Русинів в Любовняньскых купелях з вами.

Тот рік собі на Словакії припоминаме 30-ту річніцю найвызначнішой дії нашой новодобой історії – Баршанову револуцію. Рік 1989 значів про Словакію, про їй гражданів і гражданкы шансу жыти свободно, в згоді з властным політічным ці реліґійным пересвідчіньом.

Но про Русинів і Русинкы, котры были вызначнов частьов нашых демократізачных змін, мав рік 1989 і далшый, несмірно важный розмір. По десятьлітях непризнаваня приніс можливость конечно свободно декларовати приналежность ку русиньскій народностній меншыні. Вызнаня русиньской меншыны і меншыновых прав беру за далшый вызначный розмір розшырьованя свободы і демокрації на Словакії за остатні три декады.

Єм вдячна особам, обчаньскым здружіням, културным і освітнім інштітуціям, котры присвячають величезну енерґію і намагу возроджіню і розвитку русиньской културы і языка. Так само і тым державным і самосправным інштітуціям, котры помогли вытворити простор про розвиток русиньской народностной меншыны. Їх сполочна робота підпорює розшырьованя свобод нелем про Русинів. Є і старостливостьов о нашу сполочну културну дідовизну, котра є розмаїта і збогачує нас вшыткых.

Вірю, же довєдна із одповідныма державныма інштітуціями і я дам вклад до того, жебы конштітучны і меджінародно-правны ґаранції народностных прав іщі докладніше перемінили ся з декларацій до каждоденной реалности. Таков реалностьов є про мене наприклад і то, покля ся діти з меншын будуть годны на годинах історії дізнати і о історії своїх предків. І їх історію будуть знати і діти з майоріты, бо є частьов нашой сполочной історії.

Не треба забывати ани на матеріалну і соціалну сторінку достойности чоловіка. В дослідку реґіоналных нерівностей суть молоды Русины і Русинкы з выходословацькых окресів примушены переселяти ся за роботов до іншых реґіонів Словакії або і до заграніча. То проблем економічный, котрый має неґатівны ефекты на якость жывота в тых областях. Но в припаді Русинів, і народностный проблем. Примушеный одход молодых ослаблює звязкы, через котры комуніта утримує свою културну і языкову дідовизну.

Вже почас мойой кампані єм говорила, же хочу быти презідентков вшыткых людей – нелем Словаків і Словачок, але і людей, котры чують ся быти членами народностных ці іншых етнічных меншын, і меджі котры належать і Русины а Русинкы. Зато єм засновала нову традіцію: експертный порадный комітет, котрого членами суть і директорка Іншітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові пані доцентка Анна Плішкова і говорця Округлого стола Русинів Словеньска пан маґістер Петро Медвідь. З нима буду реґуларно стрічати ся, слухати їх погляды, жебы єм розуміла сітуації, потребам і проблемам, котры мають Русины і Русинкы на Словакії.

Єдночасно буду стрічати ся і з релевантныма представителями публічных властей і інтересовати ся о конкретны рішіня народностных і соціалных проблемів. У публічнім жывоті хочу быти так само голосом, котрый поможе здолавати різны пропасти, котры в нашій сполочности якось проглубили ся, нераз меджі майорітов і мінорітами. Пропасти, котры выросли з предсудків, непознаня ці зо знеужываня меншын в політічнім змаганю. Про мене є основов припоминати то, же сьме вшыткы частьов людьской родины і же іншый погляд мож выразити і без того, жебы сьме сягали на достойность і свободу іншых. Я то буду все припоминати і глядати рішіня, котры решпектують розмаїтость і підпорюють співпрацу.

Жычу вам продуктівне і успішне засіданя.

Дякую вам.
Дякую шумні.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар