Голосник

Крайняк: Возроджіня мусить продовжовати. В Пряшові зачала конференція ку 20-му юбілею русиністікы

0
В Пряшові в четверь 18-го октобра 2018-го року зачала офіціална часть конференції під назвов 20 років высокошокольской русиністікы на Словакії. Конференцію своїм приговором одкрыла Анна Плішкова, директорка Центру языків і култур народностных меншын Пряшівской універзіты, єдночасно директорка Інштітуту русиньского языка і културы, котрый належыть під центер.

Плішкова привітала цінных гостів: Петра Коню – ректора Пряшівской універзіты в Пряшові, Рене Матловіча – бывшого ректора універзіты, Павла Роберта Маґочія – презідента Карпаторусиньского досліднього центру в Споєных штатах Америкы і професора Торонтьской універзіты і Петра Крайняка, котрый є державным секретарьом Міністерства школства, наукы, досліжіня і шпорту Словацькой републікы. Так само были привітаны гості із русиньскых орґанізацій: Мартін Караш – председа Русиньской оброды на Словеньску, найстаршой русиньской орґанізації на Словакії по 1989-ім році, і Володимір Противняк, котрый є участный за Світовый конґрес Русинів як його секретарь. Председа Світового конґресу Штефан Лявинець ся за свою неучасть оправдав.

Директорка потім передала слово привітаным гостям, котры ся участным так само приговорили.

Возроджіня не скінчіло. Анна Плішкова перевзяла дяковны грамоты

Петро Крайняк в рамках свого приговору передав Анні Плішковій дяковну грамоту од Міністерства школства, наукы, досліжіня і шпорту Словацькой републікы.

У приговорі Крайняк підкреслив, же возроджіня не скінчіло, возроджіня мусить продовжовати, бо сітуація є така, же іщі все на русиньскых селах суть дезорьєнтованы люди, котры думають, же материньскый язык належыть лем до обыстя і так є проблем запроваджати навчаня русиньского языка до навчалного процесу на школах. В тім, жебы ся сітуація змінила, має за його думками основну роль Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты.

Председа Русиньской оброды на Словеньску в рамках свого выступу із нагоды 20-ох років высокошкольской русиністікы на Словакії так само передав до рук Анны Плішковой дяковну грамоту за довгорічну співпрацу, сохраніня і розвиток русиньского літературного языка, выхову і освіту молодежи в области русиньского языка, літературы і културы.

І Володимір Противняк позотовно выразив ся о роботі русиньского інштітуту з тым, же на найблизшім Світовім конґресі Русинів, котрого засіданя буде проходити на Словакії у 2019-ім році, буде тота інштітуція оцінена.

Премії Кіріла і Методія

В рамках святочного одкрытя конференції было наплановане і передаваня Премій Кіріла і Методія за ровиток русиньского языка.

Оцінены были дві орґанізації, котры стояли свойов діялностьов і цілями при кодіфікації русиньского літературного языка у 1995-ім році в Братіславі. Першов оцінценов была Русиньска оброда на Словенську, другов Світовый конґрес Русинів.

Далше были оцінены особности, котры даякым способом помогли розвитку высокошкольской русиністікы на Словакії. Премію здобыли Іван Бернасовскый – першый директор Одділіня русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій ПУ (перша форма русиністікы на універзіті), Рене Матловіч – бывшый ректор ПУ, за котрого періоду выникнув окремый русиньскый інштітут, Франтішек Рущак – першый ґарант штудійного проґраму в рамках русиністікы, Люба Січакова – далша ґарантка штудійного проґраму, Петер Коня – сучасный ректор універзіты, котрый запропоновав і дав свій вклад до акредітації докторьского проґраму русиністікы, Юлія Дудашова – ґарантка, котра помагала при акредітації докторьского проґраму, Петер Каша – сучасный ґарант докторьского проґраму славістіка – русиньскый язык і література, Йосиф Сіпко – ментор першых докторантів, Катарина Ондрашова – днесь робітничка Міністерства школства, котра уж в роках 1993 аж 1994 робила сондаж потрібну про запроваджана русиньского языка на школах, якы суть на теріторіях населеных Руинами і Петро Крайняк – сучасный державный секретарь резорту школства.

Лекції в четверь і пятніцю

По святочнім одкрытю продовжуе конференція рефератами. Четверь є присвяченый науковцям зо Словакії і зо заграніча, котры занимають ся русиністіков, ці уж в области языка, културы або історії. Пятніця є присвячена рефератам докторантів.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар