Голосник

Куляшне – істория забытого курорту

Переізджаючы попри невеликій стациі Щавне-Куляшне на східній Лемковині, мало хто памятат, што по другій страні дорогы находил ся єден з першых климатичных курортів в Ґалициі. Першым было Закопане, другым Щавниця, третім – Куляшне.

Час ґалицийской автономіі был золотым віком карпатскых курортных місцевости. Вязало ся тото зо збільшыньом заінтересуваня климатичным лікуваньом, мінеральныма водами та торфом. Мали помагати лікувати хвороты ключы, особливо туберкульозу. Курорты попри своій найважнійшій, лікуючій функциі, дост скоро переміняли ся в центры товариского жытя. Для членів высшых кляс было в добрым тоні, жебы поіхати на курациі, з часом такы выізды зробили ся просто модны.

Державны курорты мусіли міряти ся з заграничном конкуренцийом, бо богатшы выберали санаториі в Чехах або Австриі, котры, порівнуючы до ґалицийскых, оферували на вельо высшы стандарды. В тым часі раптовні розвинули ся курорты в Креници, Жеґєстові, Щавници, Івоничы ци Закопаным. Зачали тіж притігати більше курортників, на котрых зарабляли вшыткы: од властителя курорту через дохторів, нанимаючых спаня, реставраторів по прачкы, чыстильників черевіків і тых, котры іх вшыткых перевозили. Тото спричынило, што основано новы лікуючы заклады, жебы прикликати ту Рыманів, Трускавец ци Моршын.

В Куляшным лікували жентицьом

В 1875 році, в одлеглости близко 30 км од Санока, в лемківскым Куляшным основано курорт, котрый вславил ся з піонєрском методом лікуваня жентицьом. В тамтым часі околиця Куляшного была о вельо менше пороснена лісами і ідеальні надавала ся до триманя худобы і овец. Молочны продукты хоснувано до лікуваня. Доказом на долгу історию пастырской традициі Куляшного є само названя села, котре подля языкознавців выводит ся од альбаньского слова kullose, што значыт паствиско.

Ініциятором основаня закладу в Куляшным был Леонард Трусколяскій, властитель місцевого маєтку. Сам мешкал по сусідскы в Полонній. Головным імпульсом было найпевнійше побудуваня в 1872 році транскарпатской Першой Угорско-Ґалицийской Желізниці, яка лучыла Будапшет з Твердыньом Перемышль і Львовом. Желізниця вела м.ін. через Ославицю, Щавне, Куляшне і Мокре – села, якы входили в склад загірского ключа Трусколяского. Курорт поміщено на обшыри фольварку, в чарівній долині Ославы, медже ріком а желізницьом, в безпосереднім сусідстві стациі. Через факт, што стация і лікуючый заклад находили ся близко границі Куляшного зо Щавным, зачато блудні локалізувати заклад в тым другым.

Одкрытя першого сезону жентичного закладу прошло 15. мая 1865 рока. Початково курорт складал ся з пару новопобудуваных хыж, в котрых властитель зрыхтувал 24 умеблюваны ізбы. Од самого початку фунґувала тіж реставрация. Свіжу жентицю давало парусот овец, котры курортникы обзерали, як пасут ся на убочах поросненых вонячом травом. До пішых прогульок зрыхтувано загороду велику на три гектары. В наступным сезоні плянувано зрыхтувати купелиско на Ославици. Леонард Трусколяскій рішыл посадити пару гектарів сосново-смерекового ліса. Лікарскы порады давал жыючый в Куляшным желізницьовый дохтор Гамаідес.

Новооснованый курорт стрітил ся з барз добрыма рецензиями в пресі, м.ін. в бранжовым тыжденнику «Дохторскій Перегляд» ци штоденній «Нацийональній Ґазеті». Інформация про курорт нашла ся тіж в печатаным в Кракові в 1875 році «Ілюструваным провіднику по Кракові і його околицях […] та описі вшыткых значучых здроів в Ґалициі […]» авторства Володислава Лущкєвича. Писано в ным: «Лікуючый заклад уцячом жентицьом лежыт попри дворци лупківской желізниці – почта Щавне, гірска околиця, красны прогулькы, загорода, а недалеко в ріці Ославі мож ся купати. В свіжозрыхтуваным закладі окрем свіжой жентиці, хворы находят вшелеякы мінеральны воды, выгідны мешканя, почтовый і телеґрафічный уряды».

Досліджыня над жентицьом

З рока на рік заклад робил ся популярнійшый. Помагали тому обшырны реклямы поміщаны в львівскій і краківскій пресі. Великє влияня на розвиток мала близкіст желізниці, котра в тамтым часі не доходила іщы до більшости ґалицийскых курортів. З великым заінтересуваньом, тіж серед дохторів і фармацевтів, стрітила ся жентична курация. В 1878 році Адам Свірскій з Івонича, член Бальнеолоґічной Комісиі при Дохторскым Краківскым Товаристві опубликувал парудесятстраницьову брoшуру пн. «Пару слів про жентично-лікуючый заклад в Куляшным». Тіж в підкарпатскым Моршыні бл. Стрия, де через деякій час фунґувал жентичный курорт, ведено досліджыня над здравотныма приметами жентиці, зачато вырабляти таблеткы з жентиці. По фармацевтичных досліджынях вказало ся, што найліпшы приметы має неперетворена і свіжа жентиця.

В 1880 році в Куляшным діял Лікуючый Климатично-Жентичный Заклад, якій складал ся з головного будинку та семох хыж розшмареных вздолж дорогы і округлого пляцу. В сезоні, котрый скінчыл ся 1. вересня/септембра, в Куляшным курациювало в сумі парудесят осіб. Тоты, котры приізджали (походили головні з низинных обшыри), властиві одраз одчували місцевый климат. В пресі зачато тіж споминати на істнуючы гын джерела мінеральной воды.

Початок кінця і товарискій скандаль

Рік пізнійше, в 1881 році, в варшавскым «Ілюструваным Тыжденнику» вказала ся обшырна, критична рецензия закладу Турсколяского, котра могла причынити ся до повільного кінця курорту, бо в пізнійшых роках была вельократні цитуваня. Аж і Оскар Кольберґ сягнул до ней, коли писал про Куляшне. Автор рецензиі спостерюг, што заклад не єст одповідньо фінансуваный властительом. Выпунктувал вшыткы бракы: пошкоджену конструкцию хыжок до спаня, шпары в стінах, низку температуру в ізбах, планный стан умеблюваня ци низкій рівен обслугы і высокы ціны. Не сподабала ся му тіж реставрация, котру вюл зарядитель курорту, заєдно місцевый почтар. Прирівнал обєкт до обшырной шопы з дост примітивным видом, хоц ідло – похвалил. Досмотрил ся тіж, што безправно поберано вписову оплату, называну товды курацийном таксом, за питя мінеральной воды і на оплачыня оркєстры, котра штоденно пригрывала курортникам. Подля його обсерваций, не было ани мінеральной воды, ани жывой музикы. В тамтым часі не было в Куляшным тіж аптикы, ани склепу, де мож бы купити найпотрібнійшы річы. Треба было купувати в корчмі в высшых цінах або приводити з Буковска.

14. серпня/авґуста 1881 рока Леонард Трусколяскій рішыл зорґанізувати харитативный баль. Дохід хотіл передати на допосажыня протиогньовой стражы в Буковску. Початково на листу вписали ся праві вшыткы участникы літнього турнусу та околичне земляньство, але на сам баль пришло лем парунадцет осіб. Причыном того было, што на листу вписал ся місцевый грекокатолицкій священник з родином і лісничый, а тото не сподабало ся гербовым, значыт місцевым маґнатам. Некотры зо шляхты аж і приіхали до Куляшного, але коли дознали ся, хто іщы мал бы прити, то ани не ввошли до бальовой салі. Бавил ся гын єднак заграничник, котрый хвилю скорше оселил ся по сусідскы, властитель мілийоновой фортуны. Тот бавил ся знаменито серед товариства без привілегій.

В літнім сезоні 1882 рока оферувано уж 50 упосаженых ізб. Закладовым дохторьом был Ґродецкій. Пошырено оферту о козяче молоко і купелі в ваннах і під душом. В загороді зроблено алейкы, альтаны і лавкы. В реставрациі зрыхтувано два меню: table d’hôte i à la carte. Гості мали тіж можніст варити сой самому. Зорґанізувано бібліотеку з богатым выбором маґазинів, а до бальовой салі вставлено фортепіан. При закладі урухомлено невелику стаднину.

Розвиток желізниці загамувал розвиток закладу

Так скоро як Куляшне робило ся популярне, так скоро тоту популярніст тратило, хоц властитель робил, што міг, жебы курорт ся утримал. До ліквідациі закладу певністю причынил ся його камеральный характер. Периферийный осередок не был в силі забезпечыти так шырокой оферты як модны курорты. Додатково, розвиваюча ся сіт желізниці, котра зачала дотерати уж праві всядиль, перенесла рух. Кінцьом 80. років ХІХ ст. реклямы климатичного закладу в Куляшным зникают з ґазет, а він сам стає ся літньом резиденцийом родины Трусколяскых і іх приятелів.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі