Голосник

Кум Дыня, што робив револуцію

Покля бы слідуючі рядкы не были писаны подля реалных дій, могли бы сьме думати, же автор собі взяв за основу про назву статі даяке непубліковане оповіданя Вацлава Панковчіна. Тадь де інде бы ся могло зродити штось таке, жебы Кум Дыня робив револуцію? Будь у Панковчіна, або у Пряшові.

На дразі Меджілабірці – Пряшів

Ніжна револуція была вызначным історічным пунктом і в русиньскім контексті. По довгых десятках років знова ожывали надії Русинів на своє воскресіня, котры наконець і наповнили ся. І меджі нима в тім часі нашли ся такы, што не стояли боком, не чекали як то скінчіть, а актівно до новембровых дій залучіли ся.

Є важным спомянути, же в новембрі 89 было про русиньску меншыну вызначным выникнутя Обчаньского форуму (ОФ) в Меджілабірцях. Імпулз тому дав Михал Бицько, пізнішый основатель Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях. Як раз він тоты стояты воды русинства розрушав уже дакілько місяців перед револуційов, кедь як педаґоґ Основной умелецькой школы в Меджілабірцях зробив выставку о Енді Варголови, на котрій мав пожычены матеріалы од родины Завацькой із Миковой і родины Противняковой з Выдрани. На події нараз было чути, же тема русинства все в людях жыє, лем чекать на свій добрый час. Тот пришов у новембрі.

На апелації Бицька, но і далшых актівістів як Петро Фецура, Йосиф Ґрамата ці Любомір Оначіла, і в тім малім русиньскім місточку на граніці із Польщов в револучных днях выникать ОФ, котрый пізніше переменує ся на Верейность проти насилства (ВПН). Но кедь до ВПН в Меджілабірцях зачінаюь приходити далшы прорусиньскы орьєнтованы люди, приходить на коордіначный выбор пропозіція, жебы ся тій ініціатіві дала нова назва Русиньска оброда (РО). Мало то підкреслити факт, же Русины в тім револучнім влаку мають і свій властный ціль – здобыти свої права. Пропозіція ся прияла і РО выникла в марці 1990-го року. Точно рік по револуції, 17-го новембра 1990-го року, одбыв ся першый сейм РО, по котрім собі до кресла председы днесь найстаршой пореволучной русиньской орґанізації сів, і довгы рокы із перервов у нім вытримав, Василь Турок.

У Пряшові холодны револучны дні не зохабили холодны далшого Русина, Миколая Ляша. В тім часі актора Україньского націоналного театру (УНТ), котрый так само придав ся ку тым, што не бояли ся і самы хотіли дати вклад до того, жебы 40-річна влада комуністів скінчіла і Чехословакії одкрыли ся двері свободного світа. Ляш стояв коло зроджіня ОФ, пізніше ВПН у Пряшові і став трібуном пряшівскых демонштрацій. Ніт, меджілабірьске intermezzo не одходить од темы. Повязаня ся вкажуть.

На школу не было, нашов ся у театрі. Або як появив ся Кум Дыня

Миколай Ляш народив ся 26-го новембра 1933-го року в русиньскім селі Баєрівці, днесь окрес Сабінів. Мав вісем сородників, його отець быв малорольник і обходник. Ліценцію дістав як войновый інвалід – одбоярь.

Миколай ходив на основну школу в роднім селі. Потім зачав і 1947-ім році штудовати на міщанці в Сабінові, одкыль переступив на Державну руську ґімназію у Пряшові, ґімназію засновану в меджівойновім періоді про русиньскых штудентів єпіскопом Ґойдічом. Но з ґімназії мусив одыйти, бо його школованя не мав хто фінанцовати.

В тім часі уже в Пряшові існовав УНТ. В театрі, котрый мав служыти Русинам, якы мали стати Українцями, ся в тім часі грало в двох языках – україньскім і російскім, причім в першых роках то было головно по російскы. Ляш пішов на конкурз і быв успішным. 10-го октобра 1950-го року наступив до театру і быв у нім понад 43 років. Коло роботы успішно абсолвовав шпеціалный театралный курз при Державній конзерваторії в Кошыцях. Дворічным штудійом здобыв повну середньошкольску фахову освіту у фахту акторства. Но в припаді Миколая Ляша не было акторство лем робота з примушіня. На театралных дочках ся нашов, грав много драматічных і комедіалных роль, на  котры тоты, што го виділи, доднесь памятають.

Од 1948-го року із Пряшова высылало і україньске штудіо Чехословацького розгласу, котре выникало іщі як русиньске высыланя про Підкарпатьску Русь і пряшівскый реґіон в році 1934 в Кошыцях. По войновых періпетіях і переношіню того штудія до Прагы, Братіславы, вернуло ся на выход, но вже як україньске.

І як раз в тім высыланю приготовльовали ся і многы драматічны і забавны форматы, в котрых ся самособов хосновав потенціал, якый быв під руков – акторы УНТ. Про Миколая Ляша значіла співпраца з розгласом зроджіня Кума Дыні.

Было то так, же в другій половині 1950-ых років выникла в рамках україньского высыланя популарно-забавна релація Бісіда кумів. В тім проґрамі як Кум Дыня зачав выступати і молодый Ляш, котрому за 50 років його „кумованя“ робили поступно партнерів далшы акторы театру Николай Симко, Павел Симко, остатнім быв Іґор Латта як Кум Мачанка, котрый релацію утримовав і по Ляшовій смерти з новым партнером, аж покля їх перед часом в рамках русиньского высыланя в розгласі цалком не зрушыли. Слуханя того проґраму быв у часах його найвекшой популаріты обовязковым рітуалом в русиньскых обыстях. Сам єм мав можливость в дітинстві слухати в кухні коло радія як пригваряють ся кумове.

Люди мали в русиньскых селах актора, котрый собі свою роботу залюбив, можливость знати із великого множества, рахуєме в стовках, заяздовых выступлінь театру, з радія як Кума Дыню, ці як народного розповідача на многых културных подіях, фестівалах, на котрых під єднакым умелецькым меном брав актівну участь.

В театрі нашов собі і жывотну партнерку – жену Клару, котра была довгорічнов солістков втогдышнього Піддукляньского україньского народного ансамблю, котрый выникнув як балет і оперета УНТ. Із ньов выховав і двоє дітей – сына Роберта і дівку Клару. Із театру, котрый меджічасом змінив назву на Театер Александра Духновіча і став русиньскым одышов до старобной пензії 31-го децембра 1993-го року. Но як Кум Дыня в розгласі, або як народный розповідач выступав і дале, практічно до свойой смерти.

Миколай Ляш быв знамый і як грач столного тенісу. В тім шпорті досягнув веце успіхів. Заграв собі і в дакілько філмах, наприклад Pásla kone na betóne, Anjel milosrdenstva ці Konfident.

Револучны дні Кума Дыні

Хоць роль Кума Дыні была гуморістічна і чоловіку, котрый ся за ню крыв, не быв сміх чуджій, Миколай Ляш в новембровых днях проявив ся як прінціпіалный чоловік, котрый не боїть ся рісковати і котрый знає понукнути свої способности, запалити ся про правилне діло. Навеце, свій погляд на режім не крыв ани передтым.

По пражскых діях і в Пряшові наштартовав діялность штудентьскый рух, котрого представителями были мена як Йозеф Мураньскый, Мілош Тугріньскый, Рудолф Петровіч, Карел Фріліх ці Мілан Томанік. Рекаційов на актівіты штудентів было вытворіня ОФ, пізніше ВПН. В першій ґрупі людей формулуючіх гражданьскый протест быв окрім іншых мен і Миколай Ляш.

В першых днях якбач ани Ляш не думав о тім, же ся навеце стане трібуном тых дій. Як на то споминав? „Пришли за мнов братіславскы штуденты высокых школ, ці бы єм міг одмодеровати першый мітінґ в центрі міста. Самособов єм быв согласный, тадь моя позіція односно втогдышнього тоталітного режіма была давно знама.“ Першый мітінґ у Пряшові проходив 25-го новембра і было на нім коло дватісяч людей, о день їх уже пришло понад пятьтісяч, пізніше десятьтісяч. „Найвеце їх было 27-го новембра через ґенералный штрайк, кедь ся маса людей тягла од великой пошты через цілу Главну уліцю аж за костел,“ споминав Ляш. Як раз першый мітінґ быв про Ляша рішучім. Як споминав, здало ся, же тот мітінґ скінчіть провокаціями, зато выскочів на бетоновый черепник і одкрыв мітінґ.

І так ся Ляш став головным орґанізатором мітінґів, будь на пространстві перед втогдышнім книгкупецтвом Совітьска книга, де є днесь так само книгкупецтво і тоты, што памятають часы, го доднесь кличуть Руська книга, припадно в Містьскій шпортовій салі або в Парку културы і одпочінку. На домі, перед котрым проходили першы мітінґы в новембрі, одкрыли у 2006-ім році памятну таблу.

Жывот по новембрі і навернутя ку intermezzo

Миколай Ляш по новембрі 89 засів до кресла містьского депутата. В тій функції быв у роках 1990 аж 1994. То было максімум, што в політіці досягнув. І потім інтересовав ся політіков, быв членом Демократічной партії, пізніше Словацькой демократінчой і хрістіаньской унії, но вже без даякых великых функцій.

Но така не была лем його судьба. Як писав пряшівскый новинарь Михал Франк, першый коордіначный выбор ВПН мав 26 членів, но ани далшы із тых людей, єднако як Ляш, не мали потім вызначны ролі в політічнім жывоті. Навспак, як споминала Теодозія Латтова, коли появили ся першы економічно-соціалны проблемы нашой молодой демокрації, Ляш нераз став цільом покрикованя, ці то таку свободу хотів. Но він собі з того нич не робив. Бісідовав, же жыє нормално, може вночі спокійно спати, бо никому свідомо не уближыв, нич матеріалне про себе револуційов не здобыв і ішов до того зато, жебы людям поміг збыти ся ярма тоталіты.

Револуція принесла свободу і про Русинів. Миколай Ляш голосив ся ку Русинам і втогды, кедь офіціално не існовали і не каждый мав одвагу бісідовати о тім. 15-го октобра 1990-го року змінив УНТ, котрого членом драматічного колектіву быв у тім часі іщі членом і Ляш, назву на Театер Александра Духновіча (ТАД) і став русиньскым театром. О місяць пізніше в Меджілабірцях проходив першый сейм Русиньской оброды і Ляш до той орґанізації актівно залучів ся. До той орґанізації, котра так само выникла із ОФ, ВПН, лем о сто кілометров дале од Пряшова, і котра потім за свій центер выбрала собі Пряшів. Першы канцеларії здобыла в русиньскім театрі, што ся Турокови подарило і вдяка далшому запаленому Русинови, втогдышньому директорови ТАД Ярославови Сисакови.

Дакілько місяців по 4-ім сеймі РО, котрый проходив у марці 1994-го року, пришов у РО турбулентный період. Василь Турок, котрый быв у функції председы безперерывно од першого сейму, абдіковав. І так го в децембрі вычеряв як раз Ляш, котрый шефовав до юна 1995-го року, коли го вычеряв як председа РО Ярослав Сисак. Турок ся до функції вернув знова по 5-ім сеймі. Но як раз період, коли ся зрік веджіня, быв про Русинів барз важным.

В тім часі кінчіло ся прготовліня на выголошіня Кодіфікації русиньского языка. Тота кодіфікація одбыла ся в Братіславі 27-го януара 1995-го року і Ляш як председа РО, орґанізації, котра тот історічный момент ініціовала і приготовила, там выступав із своїм приговором. І так, хоць быв у функції коротко, стояв коло того найважнішого, што нелем орґанізація, але Русины обще в пореволучнім періоді досягли, од чого могли розвивати далшы актівіты, приходити успіхы. Дотягнув процес кодіфікації як председа РО, но подобно як в новембрі 89, хоць стояв при тім найважнішым, сам не зіставав далше у функціях, не здобывав на тім капітал.

І то є вшытко? Ніт

Як сьме вже споминали, Миколай Ляш і по своїх одходах – з театру, кресла депутата, з функції председы РО далше вів актівный жывот. Далше інтересовав ся політіков, анґажовав ся і в русинській комуніті, акторство далше робив в розгласі ці як народный розповідач. Все быв оптімістом, шпортовав. Точно так і дожыв. Вмер 10-го апріля 2008-го року.

„Про вшыткых колеґів і про мене особно то была рана. Пришла неочековано, бо Мікі быв все повный елану, ентузіазму, гумору і не было на нім, як на знамім шпортовцьови, видіти здравотны проблемы. Тота смерть “несподівана,“ повів втогды новинкам Prešovský Korzár директор ТАД Маріян Марко. Додав, же є то велика страта нелем про театер, але про цілу сполочность, бо быв великов особностьов Пряшова. Дозволиме собі повісти, же нелем Пряшова, же його особность перекрочіла Пряшів.

В апрілю то было десять років, што не є Миколая Ляша. В новебрі минуло 85 років од його народжіня. Миколай Ляш не є меджі нами, но на його жывотну історію бы сьме забывати не мали. І зато тота статя, бо о Миколайови Ляшови якось не находиме інформації ани в нашых енціклопедічных публікаціях, што є доста чудне і смутне.  За вшытко, што сьте про сполочность і Русинів зробили, вам належыть велика подяка, Куме Дыньо!

(Статя была написана в році 2018, вышла в НН інфо Русин ч. 22/2018.) Автор фотоґрафії: Петер Каленьскый.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі