Голосник

Лемківскій Ґанок #10 – бесіда з Аліцийом і Бартошом Мацєєвскыма

Просиме чытати дальше інтервю з сериі «Лемківскій Ґанок». Тым разом сме бесідували з Аліцийом і Бартошом Мацєєвскыма, біциґльовыма подорожниками, котры были в Низкым Бескіді і ділят ся вражынями з той екскурсиі.

Моє мено Аліция і походжу зо Шлезка, з давного пястовского міста Ратибор. Од 8 уж років жыю в Кракові з перервами на парумісячны студентскы подорожы по Европі. Скінчыла-м лінґвістику, тлумачыньовый профіль на Ягайлоньскым Університеті. Тепер працую в корпорациі, де творю реклямы во французскым языку, а по годинах роблю авдийодескрипцию до філмів і сериялів. Люблю подорожы і одкрываня вшыткого нового: місц, культур, смаків, запахів, штукы… Одкаль знаме ся з Бартошом, експлоруєме світ головні на роверах. Што рока пару разів пакуєме саквы і рушаме одкрыти новы закуткы, ци то Польщы, ци Европы.

 Єм Бартош. Вродил єм ся і выховал в Жарах. Од дітинства інтересувала мя істория і памяткы мойого реґіону. А то уж проста дорога, жебы полюбити подорожы і одкрывати світ! Моі подорожы зачал єм од познаня Судетів. Іздил єм з місцевым клюбом ПТКТ (Польскє Туристично-Крайознавче Товариство), а пізнійше сам єм одкрывал новы місця. По освіті єм ґеолоґом, студиювал єм на Ягайлоньскым Університеті і од парунадцетьох років жыю в Кракові.

Якуб: На початок мож повіджте нам, ци переіхати Низкій Бескід на ровері буде трудно?

Аліция і Бартош: По нашому то неє то такій великій вызов, тіж для зачынаючых циклистів. Очывидно Низкій Бескід то гірскій терен, так треба ся прирыхтувати (тіж ментальні) на підізды і часом на конечніст пхати ровер під гору. Напевно стрітиме тіж дорогы, котры сут неутварджены або аж і польовы, але то не винно нас знехочати. Ціла приємніст в експлорациі нeназначeных індустриялізацийом теренів. Знатя, же поза популярныма шляками ждут нас найліпшы пригоды, так не треба ся бояти дикых місц.

Якуб: Припомну, же в червци/юнію 2019 рока рішыли сте поіхати на парудньову роверову подорож Низкым Бескідом. Оповіджте кус більше о деталях того выізду. Кілько тырвал дни? Кілько кілометрів сте переіхали? Як выглядала траса?

Аліция і Бартош: Наш райд по Бескіді тырвал 3 дни. Рушыли сме зо Старого Санча, іхаючы до Ріпок, пак до Ґладышова, през Маґурскій Нацийональный Парк і Бортне. Далі уж іхали сме до Санковой і Шымбарку, жебы закінчыти райд в Ґрибові. Разом переіхали сме близко 300 км. Сам райд не был долгій, але уж пару дни скорше были сме думками в Низкым Бескіді, рыхтуючы трасу, пакуючы ся і предовшыткым чытаючы о реґіоні, його памятках і істориі. Виділи сме велику част Лемковины, але не чуєме, же скінчыли сме тему. Барз охочо бы сме ся вернули в тоты терены одкрывати новы закуткы.

Якуб: Спомнули сте уж кус о рыхтуванях. Што треба зо собом взяти? Якій ровер єст найліпшый до того типу подорожничых выіздів?

Аліция: Найважнійше, жебы на початку пригоды з роверовыма подорожами не іти одраз на глубоку воду і выбрати легшы і коротшы, значыт 2-3-дньовы, трасы. Вартат задбати о реґулярны тренінґы перед райдом і освоіти ся зо штоденном іздом на ровері. Товды уникнеме докучливого для роверистів болю. Мы выбераме подорожы з шатром на дико, все забераме ціле кемпінґове нарядя: шатро, спальны мішкы, пальник і ґратя, в якым вариме. Для тых, котры люблят выгоду, рекомендуєме выбрати нічлігы в аґротуристичных ґаздівках або скорыстати з «КаучСерфінґу». Незалежно од способу, в сакві все треба мати аптечку, облечыня на дощ, дашто до основной направы роверу і запасы воды.

Бартош: Што до выбору роверу – то на каждым, тіж на «складаку», мож ся выбрати в подорож. Але не каждый провірит ся так само в терені. На долгы радиме взяти трекінґовы роверы, як універсальны, сильны і пристосуваны до долгых подорожы на ріжных типах доріг.

Якуб: Єм тепер заінтересуваный тым, на што сте смотрили на своій трасі. Як памятам, колиси уж в бескідскы страны сте завитали. Більше як рік тому были сте прелеґентами на Лемківскым Подорожничым Фестівали LEMtravel в Рускій Бурсі, в Ґорлицях. Але Ґорлиці то лем мала част того, што мож видіти далі в горах. Што Вас на трасі найбарже заінтересувало? Якє село або конкретне місце найбарже ся сподабало?

Аліция: Так, брали сме участ в Лемківскым Подорожнычым Фестівали і візита в Ґорлицях дала нам смака на іщы глубше досліджыня той вынятковой обшыри. Але правдивый апетит на Лемковину пришол нам по студийній візиті в Низкым Бескіді в рамках екскурсиі для волонтерів Фестівалю Жыдівской Культуры в жолтни/октобрі минулого рока. Товды виділи сме основны памяткы реґіону, нп. церков в Квятони, мазярску загороду в Лоси і костел в Санковій. Зрозуміли сме, же мусиме там іщы вернути і одкрыти інчы меньше знаны перлины.

І так тіж сме зробили. 3-дньова вандрівка по Лемковині дала нам вельо, новы пережытя і одкрытя. Мі найбарже ся подабал перехід жолтым шляком з Конечной в напрямі на Незнайову. Вандрівка през опущены лемківскы села, чысленны переходы през Вислоку і тиша ввели мя в вынятковый настрій.

Бартош: Мі тіж барз запали в памят тоты давны, а днес уж порожні лемківскы села, Чорне, Незнайова і вельо інчых. То сут незвычайны місця, котры лем з позору не істнуют. А з тых днес фунґуючых сел, то в голові сідит мі дальше Бортне і його вынятковы церкви.

Якуб: Протягом такых екскурсий легко о припадковы стрічы на дорозі з локальныма жытелями або інчыма туристами. Оповіджте о Вашых стрічах на дорозі. Якы, подля Вас, сут жытелі Низкого Бескіду?

Аліция і Бартош: Здає нам ся, же не мож ґенералізувати, але нашы стрічы з жытелями Лемковины были барз позитивны, хоц і цілком ріжны. Першом таком стрічом была візита у нашой знайомой з Кракова, Домінікы, котра лішыла жытя в великым місті і выбрала спокій і прекрасны видокы на Низкій Бескід. Kупила землю в Pіпках і створила аґротуристику, принимат тепер гості в деревяных, рустикальных хыжках. Влюбила ся в Лемковину і ту нашла своє місце.

Інтересуючом стрічом была тіж бесіда з п. Ваньом, провідником в церкви в Квятони. Як Лемко і любитель реґіону, барз охочо оповідал нам не лем о істориі Лемковины, але тіж і о днешным штоденным жытю, о розвитку локальной культуры і збільшыню заінтересуваня ньом серед люди з інчых місц в Польщы і за єй границями.

Мусиме іщы спомнути о єдній стрічы, вынятковій для нас. В Кривій одвиділи сме п. Анну, ґаздыню аґротуристикы «Хыжа Ганці». На тоту стрічу добесідували сме ся скорше, бо хтіли сме з ньом зробити інтервю о Бескідскых Лемках. Першый раз стрітили сме ся з п. Анном протягом спомненой уж студийной візиты в минулым році. Очаруваны єй оповіданями о творіню кривулькы, вернули сме до хыжы, жебы спокійні побесідувати о лемківскій культурі і спадковині. Пані Анна оповідала нам о своій діяльности, о новых ініциятивах локальных люди, як тіж о самій достоменности Лемків. На єй просьбу не звідували сме про повоєнну історию Лемків, то тема, яка дальше єст одкрытом раном для вельох жытелів Лемковины. Згіні сме ствердили, же ліпше зосередити ся на тым, што тепер, і думаню о ліпшым будучым реґіону.

Якуб: Побесідуйме о Вашій пасиі. Одкаль ся у Вас так загальні зачала пригода з ровером?

Бартош: Кєд мал єм парунадцет років, ровер был для мене найтуньшым і легко доступным середком транспорту, котрый давал можливіст скоршой експлорациі околиці. Одраз почул єм, же то «тото» і зачал єм іздити на дальшы трасы, ци то з приятелями, ци з клюбом. Так ровер як раз стал ся моім способом на подорожы по цілым світі.

Аліция: Мя до роверовых подорожы заразил аж Бартош. Скорше іздила-м вельо, але переважні подорожувала-м піше, потягом, самольотом. Скоро пасия Бартка до роверовой експлорациі стала ся і мойом, і я вкінци взріла-м великій потенциял двох колес. Бо іхаючы на ровері, чуєш вшытко докола і добрі познаєш реґіон.

Якуб: Подорож в Низкій Бескід не была Вашом єдином. Як знаме, зъіхали сте тіж балтийскы державы і Ісландию докола. І то вшытко лем ровером. Котра з Вашых подорожы найбарже Вам запала в памят і чом?

Аліция і Бартош: Найбарже спектакулярном была певністю подорож докола Ісландиі. Видокы як з інчой плянеты, чудеса природы, знимкы котрых завоювали Інстраґрам і немале фізичне осягніня роблят з той експедициі наш номер єден. Але не запоминаме тіж о тых малых, коротшых екскурсиях по Польщы, як то ся бесідує, за меджом. Часто повтаряме, же дикы і красны місця сут всяди і кажда подорож дозвялят одкрыти дашто нове на світі, але тіж в собі.

Якуб: Вашы подорожы мож слідити тіж в Інтернеті. Пишете подорожничого блоґа Плянета Дика. Одкаль ся у Вас явила думка на таку форму реляцийонуваня своіх пригід? О чым докладні пишете на своім сайті?

Аліция: Все любила-м писати і уж в школі вела-м ріжны блоґы, де поміщала-м моі дітячы оповіданя. Пак полюбила-м подорожы і нашла-м когоси, з кым можу реалізувати мою пасию.

Бартош: Не так одраз зачали сме описувати нашы подорожы в Інтернеті. Порадила нам раз тото туристка, яку сме припадком стрітили пару років тому в Бєщадах. Коли оповіли сме ій о нашых меньшых і більшых екскурсиях, ствердила, же мусиме тото пошырювати, бо пережыли сме добры пригоды. І так народила ся думка на блоґа Плянета Дика. То місце, де реляцийонуєме нашы роверовы подорожы, але тіж ділиме ся тым, што знаме в темi подорожничого жытя, ци утриманя роверу.

Якуб: В такым разі, желам Вам самых простых стежок на дорозі і вельох пригід на двох колесах, так в Бескідах, як і в дальшых краінах. Дякую сердечні за бесіду!

Аліция і Бартош: Дякуєме і запрашаме вшыткых роверовых і пішых подорожників до експлоруваня Лемковины!

Блоґ Плянета Дика:
WWW: https://planetadzika.com/
Інстаґрам: @planetadzika

Шеруй.

О авторі

Jakub Zygmunt

Sądeczanin. Rodowity Lach. Miłośnik Łemkowyny. Włóczykij i górołaz. Z wykształcenia geolog, choć więcej w życiu pracował z dziećmi i młodzieżą, niż ze skałami. Uczy się łemkowskiego.

Коментарі