Голосник

Лемківскій язык в році 2019/2020

Дослідникы ставляют справу ясно – коли переказуваня языка з поколіня на поколіня было перерване або ослаблене, то едукация явит ся найбільшом шансом на перетырваня языка. В такій ситуациі находит ся лемківскій язык.

Подля науковых клясифікаций, причысляный є лемківскій язык до загыбаючых языків, значыт такых, котры хоснуваны сут невельома особами, а тых є і штораз менше. В Польщы мож ся вчыти лемківского на парох рівнях здобываня освіты.

Історичны подіі, особливі выселіня і пізнійша політика польской державы, спричынили, што долгы рокы лемківскій язык был або выпертый або хоснувало ся го в таємници, в укрытю. Політичны переміны з 1989 рока принесли тіж соспільны. По лемківскы зачато бесідувати наголос – офіцийні друкувати пресу, книжкы, але тіж просто так, медже собом. Зачали ся першы пробы ведіня лекций лемківского языка.

Актуальні самоуряды мают обовязок (реґулюют тото: Конституция ПР, устава про нацийональны і етнічны меншыны та про реґіональный язык і ратифікуваны через Польщу конвенциі – Рамова конвенция Рады Европы про охорону нацийональных меншын та Европейска карта реґіональных або меншыновых языків) орґанізувати заінтересуваным вчыня лемківского языка. Як предмет в школі лемківскій язык є декляративный. Коли одповіднє чысло родичів зголосит потребу посыланя дітины на занятя з лемківского языка, директор даной школы зобоязаный є такы лекциі забезпечыти.

Де ся вчат, хто вчыт

Першый місяц наукы уж минул, але аж по 20. вересня/септембра мож было ся дознати, кілько діти і в якых школах буде ся вчыло лемківского. До того часу родиче могли іщы складати внескы о зорґанізуваня лекций. І так было, чысло діти зміняло ся до самого кінця. В грудни/децембрі тр. на сайті Міністерства Едукациі являт ся офіцийны даны звязаны зо статистиком меншыново вчыня в Польщы за тот шкільный рік. Вступны підсумуваня на основі інформаций од урядників і учытели мож зробити уж тепер.

В шкільным році 2019/2020 лемківского языка будут ся вчыти 303 особы. Вчыня ведене є в предшколях, основных і выжеосновных школах. В малопольскым воєвідстві разом лемківского вчыт ся 212 осіб, в нижньошлезскым 87, в любускым 4. В порівнаню до минулого рока (за офіцийныма даныма) сумаричне чысло є подібне, в році 2018/2019 лемківского языка вчыло ся 306 школярів.

Зміна є, кєд іде о любускє воєвідство. Минулого рока 25 учеників вчыло ся гын лемківского, то аж о 21 більше нич тепер. Як подали дирекциі шкіл в Добєґнєві та Стшельцях Краєньскых, де по інчы рокы были ведены занятя з лемківского, того рока просто іх неє. Без поданя причыны. В Шпротаві был лем єден зложеный внесок, а необхідне мінімум, жебы урухомити занятя, то три. Четверо діти з любуского буде ся вчыло в Тожымю. Занятя буде вюл православный священник Михал Коваль.

В нижньошлезскым воєвідстві, порівнуючы до минулого рока, зміна є така, што не буде лемківского в середній школі. Учытель Укач Возняк, якій долгы рокы вчыл молодіж рідного языка, перешол на пенсию, а наступці брак. Вчыня буде ведене лем в основній школі. Маргарита Кєц буде мала занятя в ліґницкій школі (10 діти) і в Рашівці (13 діти). В Радваницях діти з основной школы (7) і з предшколя (3) вчыла буде Дорота Максимчак, в Любіні (15) – православный священник о. Богдан Репела. Найбільше охочых на занятя є в Пшемкові (22 діти). Од 1997 рока вчыт гын в основній школі Маргарита Гербут, а невадвно і в предшколю урухомлено лемківскій. «В основній школі вчыня є уж од давна, але родиче вышли з ініциятивом, жебы і в предшколю было» – бесідує Наталия Кунцік, яка вчыт наймолодшых (17 діти). «В 2015 році ся зачало, тепер уж маме четвертый рік. Як єст новый набір, то родиче складают внескы. Єден старчыт, жебы через ціле предшколя занятя были продолжаны» – додає Н. Кунцік.

Збільшаюча ся тенденция утримує ся в малопольскым воєвідстві. В 2017 році было 191 школярів, в 2016 – 177. Хоц того рока є 212, то штырі рокы тому, в 2015 році, было іх аж 224. Іщы скорше одповідньо 179, 184, 171, 161 і в 2010 році 156 учеників. Зміны тыкают і учытельской кадры. Ліцеальну молодіж зо шкіл в Ґорлицях од того рока вчыла буде Моніка Тылявска, абсольвентка лемківской філолоґіі, котра заступит Галину Малецку. Разом учеників з выжеосновных шкіл буде 17. Матуристка Йоанна Кащак зо Ждыні задеклярувала, што буде здавала того рока матуру з лемківского, але на занятя з лемківского языка, з огляду на чысло лекций, ся не записала. Індивідуальні рыхувала до матуры буде єй учытелька з попередніх шкіл – Варвара Дуць.

Учытельок з університетском освітом з лемківского языка, котры роблят згідні з вывченом професийом, є іщы три: вымінена уж Варвара Дуць, Орина Гутиряк та Анна Рыджанич. Вшыткы вчат на обшыри ґорлицкого повіту. Варвара Дуць вчыт в Устю Рускым (4 діти), Ґладышові (36 діти) і Снітници (17 діти). Орина Гутиряк дбат о розвиток предшколяків і школярів основной школы в Бодаках (разом 21 діти), а Анна Рыджанич в Бурнарах (20 діти), Баници (16 діти), Ганчовій (28 діти) та в Высовій (19 діти). В Малопольщы учытелюют іщы Мирослава Дубец: в Санковій (9 діти), Ропици Польскій (5 діти) та в Ґорлицях (7 діти), о. Роман Дубец в Криґу (10 діти) та о. Петро Пупчык в Криници (3 діти).

Чого бракує учытелям?

В 2018 році Варшавскій Університет в кооперациі зо Стоваришыньом «Руска Бурса» в Ґорлицях печатали «Робочый зошыт до лемківского языка». Є то ефект вельолітньой авторской роботы учытелькы Варвары Дуць, яка зобрала і опрацувала громаджены собом материялы і задачы, з котрых вчыла своіх учеників. Зошыт надає ся головні для тых, котры аж і зачынают ся вчыти. Примірникы роздаваны сут вшыткым учытелям для іх школярів дармо, а цифрова версия публикациі доступна є на сайті реалізуваного Выділом «Artes Liberales» Варшавского Університету проєкту «Заанґажувана гуманістика в Европі».

Більшый проблем є зо старшыма дітми, котры знают уж писати і продолжают науку. Вшыткы учытелі вказуют на брак підручників, букварів, проґрамів та дидактичных материялів. «Придало бы ся дашто модерне, што заінтересувало бы діти тепер» – бесідує Маргарита Гербут, учытелька з більше як двадцетлітньом практиком. «Мам методичный порадник, што п. Мирослава Хомяк перед роками выдала, він барз помагат, але і його треба бы змодифікувати, зактуалізувати, пододавати тем, бо єст іх за мало» – додає.

Авторы зрыхтуваной в 2015 році для Канцеляриі Сенату аналізы про ситуацию меншыновых языків в Европі і рекомендациі для Польщы підкрисляют, што в примірі меншыновых языків, котры не сут офіцийныма в іншых державах, конечна є едукацийно-наукова інституция, котра координувала і вводила бы проґрамы і діяня дедикуваны конкретным мешынам. В склад такых інституций винны войти так само етнічны діячы, як і дослідникы та особы одповідяльны за ріжны етапы языкового плянуваня і языковой політикы. В Польщы неє такой інституциі, а проблем браку книжок до вчыня тыкат не лем языка, зато што в школах ведены сут тіж занятя з даной істориі і культуры, до котрых ани тілько неє материялів. «Бракує мап» – бесідує учытелька Анна Рыджанич, але додає, што і придало бы ся більше барже сучасных, модерных материялів, котры бы одповідали днешнім часам.

Дакус напроти тым потребам, але выключні про наймолодшых, выходит інтернетовый сайт Лемколянд. «Мам чудову інтерактивну таблицю» – захвалят Дорота Максимчак, «але не вшыткы закладкы Лемколянду можу отворити. Добрі бы было мати можливіст лемківской едукациі в новых технолоґіях». Додає, што тіж бракує ій мап та материялів до вчыня в предшколю. «Треба бы дакых співанок о ріжных порах рока» – бесідує Наталия Кунцік, котра тіж практикує з парурічныма дітми в західній части Польщы. «Не єст таємницьом, што вшыткы знаны лемківскы співанкы бесідуют о жытю, як там в горах было, для нашых предшколяків то є дакус далекє. Байок і байочок є дост, то неє проблему, але дакы короткы вершыкы під маленькы діти бы ся придали, тематичны малюванкы з підписами. Знатя, же вельо мож з інтернету самому зрыхтувати, і тото ся робит» – додає.

Увагу на інчый проблем звертат о. Богдан Репела. «Вельо діти бесідує дома по польскы» – стверджат о. Репела. «Є так, што родиче приводят дітину і думают, што учытель через тоты три годины в тыжни зробит вшытко. А коли стрічам іх прим. при церкви, то часто бесідуют до діти по польскы.» Дальшом болячком, о котрій бесідуют іщы учытелі, єст лучыня ріжновіковых і з ріжном ступеньом заавансуваня знаня языка ґруп, а тіж пізны годины лекций ци брак кляс до вчыня.

На што ідут субвенциі?

Шкільна субвенция на єдну дітину вырахувана єднорідні для вшыткых єдиниц територияльного самоуряду в Польщы на 2019 рік выносит призбл. 5 570 зл. Є то свого рода основа, до котрой доходят грошы звязаны м.ін. з тым, ци школа є сельском школом (може то быти аж і 9 780 зл), або ци дана школа орґанізує вчыня меншынового языка ци в языку меншыны. Остаточну высокіст субвенциі окрисляют скомплікуваны альґоритмы. Факт єст такій, што ім більше «меншыновых» діти, тым буджет ґміны, староства ци інчого самоуряду – більшый. То тоты єдиниці, не школы, розпоряджают грошами.

Перед трьома роками редакция ЛЕМ.фм прібувала дотерти до інформаций, як уряды ґаздуют грошами на меншынове вчыня. Доручено выключні загальны розпискы, што грошы ідут на пенсию для учытеля та на потребы утриманя школы. Лем Ґміна Ґорлиці (заряджаюча м.ін. школом в Ропици Польскій) подала, што отримувана субвенция є за мала і зо свого буджету докладат м.ін. до перевозу діти з Білянкы. Выказали ся тіж розмаітыма діянями, цілю котрых было едукувати молодых про меншыны жыючы на обшыри ґміны.

Таємницьом Полішынеля є, што за субвенциі на меншынове вчыня латаны сут не лем буджеты шкіл, але і самоурядів, під котры приналежат освітовы єдиниці. Ремонтує ся за них дорогы, мосты, народны домы, світлиці. Офіцийні, нич з выміненого не проходит.

Што більше, коли Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях звернуло ся з прошыньом до Повітового Староства в Ґорлицях о фінансову підпору выізду ліцеальной молодежы до театру в Пряшові, вказало ся, што є то великій проблем, грошы неє, треба о них писати, коли буджет на будучый рік є плянуваный, а не буд-коли протягом рока. Писмо в реченым часі зложено. А з грошами проблем был дале.

Інтересуюче, што дотация на ватру в Ждыни є все. Брак є якой-небуд контрольной єдиниці на міністерияльным рівни, котра бы системово провірювала, на што конкретні ідут передаваны урядам грошы на меншыны. Мож бы згадувати, што при одповіднім розплянуваню легкістю повело бы ся забезпечыти вшыткы бракы, о котрых алярмуют учытелі. Лем хто сконтролює державу?

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі