Голосник

Лемківскы (і не лем) творці зышли ся до Фльоринкы. Фотореляция з Лемківской Творчой Осени

0
В минулу суботу, 13. жолтня/октобра 2018 р., во Фльоринці на західній Лемковині проходила ХХVI Лемківска Твороча Осін, т.є. стріча лемківскых/русиньскых творців культуры, а од парох років тіж представників інчых меншын, якы свойом творчістю часто навязуют до лемківскых тем. Вєдно з текстом приносиме фотореляцию авторства Петра Басалыґы.

Найперше участникы подіі зобрали ся при церкви св. Михала во Фльоринці, котра єст символичным місцьом, понеже при прилігаючій до ней долинці сто років тому, 5. грудня/децембра 1918 р., проходило історичне віче. Петро Трохановскій спомянул своім словом на подіі та вказал на місце, де фактично вшытко ся діяло.

Пак літераты і присутны гості одвиділи сусіднє село – Білцареву. Навязучы до 100. річниці Руской Народной Республикы Лемків, поклали квітя при гробници выдатного русиньского священника, політика і громадского діяча, о. Теофіля Качмарчыка. Был він долголітнім настоятельом Білцаревы, але пошану серед народу мал за свою політичну і соспільну діяльніст. Сыном покійного был Ярослав Качмарчык, премєр-міністер уряду РНРЛ, місце похороніня якого неє доднес знане. Пак присутны зашли до бывшой грекокатолицкой церкви св. Димитрия.

З нашой стороны был як все Петро Мурянка, я і Павльо Коробчак. На жаль, того рока од заграничных нашых Руснаків не было никого. Были дві особы, якы хтіли приіхати на Лемківску Творчу Осін. То м.ін. Сильвія Бруні, Італиянка, котра перевела до італияньского языка гідні лемківскых вершы (…), повіла в бесіді з нами Олена Дуць-Файфер, орґанізаторка Осени і літератка.

Традиция, же на Осін приходят особы, якы творят в інчых языках, а якы навязуют до лемківскых мотивів, ма уж пару років. Як спомнула Дуць-Файфер, найперше на Осени пристний был Кашеб, пак Вілямовян, а влони Шлезак. Окрем Італиянкы, другым гостьом был Рустам Бегеулов, якій єст Карачайом, єдным з представників турецкых народів, што заселяют Кавказ. Творця посліднім часом опубликувал в своім рідным языку статю про Лемків.

Польскє літературне середовиско представлял Вітольд Каліньскій, презес Літературного Товариства ім. Норвіда, до якого приналежат м.ін. Олена Дуць-Файфер і Петро Мурянка. Каліньскій є і шолтысом русиньского села Вірхомля Велика.

Вчас своіх выступлінь літераты навязували предовшыткым до двох округлых річниц. Першом з них была спомянута уж 100. річниця фльориньского віче, якє пак дало початок РНРЛ. Другом річницьом, яка абсолютно припоминат на лемківску культуры, была 50. річниця смерти Епифана Дровняка – Никыфора Креницкого, якій помер 10. жолтня/октобра 1968 р.

В бесіді з редакцийом орґанізаторка Лемківскаой Творочой Осени боліла над тым, што на стрічу пришло невельо днешніх жытелів Фльоринкы. Зазначыла, што тогорічна едиция подіі была нагодом вказати, што Лемкы мают добры інтенциі і хочут жыти в мирі з осадниками. Тым більше, форма спілпрацы єст потрібна, понеже лемківскы діячы намагают ся одкрыти пропамятний камін в місци історичного віче. Хоц сусідів Поляків было невельо, то пришли поєдны жытелі Фльоринкы, якы з зацікавліньом познавали лемківскы культуру і нелегку історию. Самособом не бракло і самых Лемків, якы пришли в тот ден до Культурного Дому во Фльоринці з інчых сел. Фінішом ХХVI Лемківской Творчой Осени был выступ ансамблю Терочка з Руской Бурсы з Ґорлиц.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскый

Народжений на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар