Голосник

«Лемко», орґан Лемківского Союза в свобідным приступі

0
Нацийональна Бібліотека в Польщы дала свобідный приступ до вшыткых річників соспільно-культурного тыжденника «Лемко», якы находят ся в Ягайлоньскій Бібліотеці в Кракові.

На зъізді в Саноку 8. грудня/децембра 1933 р. лемківскы діячы основали Лемківскій Союз, де, як написали в вводным слові до першого чысла новой ґазеты, «мают зґрупувати ся вшыткы Лемкы і выдавати ґазету Лемко».

«Приступаючы наконец до ісполніня тых ухвал Лемківского Зъізду, выпущат редакция першый номер ґазеты (…). Жебы єднак ґазета могла сполняти приняты на себе обовязкы, потреба: 1) найбы вшыткы ґаздове в нас і вшыткы нашы братя в Америці запренумерували тоту ґазету, бо в тот час і ціна може быти низка – і ґазета може быти добрі редаґувана і 2) найбы люде доносили о вшыткым, што діє ся по іх селах, бо лем в тот час, маючы такій материял, і знаючы, што болит даякє село, можна о тым писати і найти даяку раду».

перше чысло тыжденника Лемко 1934 р.

Перше чысло тыжденника «Лемко» 1934 р.

Тыжденник «Лемко» был печатаный в роках 1934-1939 р. як офіційный орґан Лемко-Союза. За першы два рокы ґазета печатана была наперед в типоґрафіі Осипа Стыфі в Перемышли, пак в типоґрафіі Будуче (Przyszłość) в Креници, а од кінця 1936 р. в типоґрафіі А. Ґольдмана во Львові. Як мож чытати в редакцийным столпчыку – ґазету редаґує і выдає Комітет.

Од перешых номерів головным редактором «Лемка» был Василь Тыліщак (1934 р.), потім Гарасим Громосяк (1934), а од 1939 р. Методий Трохановскій. Окрем тыжденника редакция шторока выдавала «Календар Лемка». Тыжденник і вшыткы выдавництва Лемко-Союза были выдаваны стандаризуваным русиньскым языком, якій доднес єст нормом серед Лемків в Польщы.

Тыжденник «Лемко» од самого початку давал си за ціль дотримувати прорусиньскы нацийональны погляды і будувати значучу політичну позицию Лемко-Союза. Зато в часописі мож найти не лем темы, якы тыкали ся діяльности Лемко-Союза, але і паралельні одродженых нацийональных русиньскых інституций – Апостольской Адміністрациі Лемковины, лемківскых шкіл, котры были вписаны в систем державной освіты, і окремых культурно-освітовых інституций, головно Руской Бурсы в Ґорлицях ци сіти чытален ім. Качковского. Борол ся з аґресивном украінізацийом і засуджал нечестны політичны атакы, такой антилемківску діяльніст грекокатолицкых владык Коциловского і Шептицкого, як тіж насыланых на Лемковину тзв. «просвітників», ідеолоґів, діячів украіньскых кооператив, банків, учытелів а особливо крайньой антилемківской пропаґанды веденой украіньском ґазетом «Наш Лемко», яка при великых субвенциях выходила раз на два тыжні, а печатана была по украіньскы.

Кєд іде о політичный напрям писма «Лемко», то приносил він вісти з цілого світа, писал про мілітарны конфлікты, медженародны контакты і гандель. Особливо великій притиск даваный был економічным темам і шыріню модерных способів ґаздуваня на лемківскых селах. В тым ціли редакция інформувала про можливы способы розвитку рільничой продукциі, хоснуваня навозів і новых засівів, корыстаня з допомогы Рільничых Ізб при популяризациі садівництва, зарыбляня потоків і модерного ґаздуваня лісами.

Редакторы ґазеты заохочали Лемків до участи в політиці, в выборах до сойму і до самоурядів. 

інструкция для голосуючых перед выборами в вересни 1935 р.

Інструкция для голосуючых перед выборами в вересни 1935 р.

Вшыткы здіґіталізуваны чысла тыжденника «Лемко» за мотузком на сатах Нацийональной Бібліотекы Polona.

В збірці бібліотекы Руской Бурсы од 2011 р. находят ся праві вшыткы чысла тыжденника «Лемко», якій выходил перед великом войном в роках 1911-1913.

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар