Голосник

Маґурскій Нацийональный Парк з новым пляном охороны

0
Для Маґурского Нацийонального Парку зрыхтувано плян охороны, якій буде обовязувал до 2035 рока. Вельо з його пунктів родит непокій серед жытелів деякых місцевости, якы находят ся в його близкым сусідстві. В минулым тыжни в Санковій прошла стріча з представниками парку, інформувала «Краківска Ґазета».

З жытелями ґміны Санкова стрітили ся Пшемыслав Махура, заступця директора МНП, та Даміан Новак, кєрівник ансамблю дс. охороны природы. Пояснювали они розвязаня нового пляну охороны, записы якого неконечно сут радо приниманы жытелями сел, подля котрых плян може міцно інґерувати в обшыр деякых місцевости, а через тото влияти на стриманя розвитку туристикы в реґіоні. Примірно ґміна Санкова находит ся в хороненій обшыри Натура 2000, што выкликує нераз деякы проблемы, як іде о новы інвестициі.

Єдным з контроверсийных пунктів пляну охороны сут тзв. міґрацийны корытарі. То специяльні выділены обшыри, через котры міґруют ріжного рода ґатункы звірят. Як інформувал «Краківску Ґазету» П. Маруха, уставодавця зобовязує того рода єдиниці творити пляны охороны при консультациі з жытелями. Вчас досліджынь на обшыри парку вказало ся, што як раз гев істнуют міґрацийны корытарі. На териториі ґміны Санкова такых корытарів єст дакілько. Єден з них, такой найменьше проблематичный про жытелів, веде через Бодакы і Бортне. Дальшы з них находят ся на граници неістнуючых днес сел Незнайова, Чорне, Радоцина, Долге і Вышовадка.

Цільом МНП є хоронити міґрацийны пути звірины. Паркови залежыт предовшыткым на корытарях в Радоцині. Не єст іщы знаный точный плян, кады мают іти, але неодолга буде тото рішене. Головным проблемом єст, што корытарі часто ведут через приватны ділянкы. Кажда інґенернция в приватну землю мусит быти консультувана парком з властителями. Жытелі сел могли зголошати до вчерашнього понеділька внескы о модифікацию трас корытарів.

Вчас стрічы в Санковій жытелі вказували м.ін. на факт, што на основі пляну заказане має быти ставляти в окрисленых обшырях будівель, омавляна была і справа хоснуваня землі через ґаздів. Власти парку підчеркнули, што предовшыткым найважнійша є охорона звірят, але респектуют тіж увагы жытелів. Прото знесена была вызначена перше специяльна стрефа 200 метрів од границі парку, на якій не мож было ани возносити будинків, ани ґаздувати. Не можут єднак пристати, жебы міґрацию звірины ограничали плоты, огороджыня і пастухы.

фот. google.com/maps

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар