Голосник

Малый пункт

1

Польща в остатніх днях робила на новій леґіслатіві, котра выкликала реакції іншых держав. Схолодьме емоції і посмотьме ся на то, яка є реалность. В рамках новой леґіслатівы, котра має подля позіції Польщі послужыти на обєктівне бісідованя о історії,  і о котрій медії у світі пишуть як о контроверзній, хоць не знам чом, мі бракує іщі єден малый пункт. Тот бы про нас значів вельо.

Тым найконтроверзнішым на новій леґіслатіві, кідьже ся проти того озвав Ізраіль, є, же не мож бісідовати о тзв. „польскых таборах смерти“. Ізраіль видить в законі проблематічну формулацію. Выходячій пункт Польщі ку цілій проблематіці є правилный і існує приклад, котрый потвердить то, што голосить Варшава.

Є історічно ясным фактом, же Польща в часі Другой світовой войны de facto не існовала. З єдного боку окупована гітлерівскым Німецьком, з боку другого окупація другым терором – Совітами, пізнішыма, іронія судьбы, освободителями. Яка Польща втогды мала інсовати і як Польща, реално неіснуюча, сама рішала о выникнутю лаґрів? Нияк. Із Польщов лаґры повязує лем то, же были на теріторії Польщі. Но то є барз мало. За южнов граніцьов в тім самім часі існовав іншый приклад. Словацькый фашістічный штат быв союзником, правда примушеным, но союзником Гітлера з властнов, правда контрольованов Берліном, а властнов владов, властным презідентом. Як раз тота влада, тот презідент, выдавали законы, котрыма ся наприклад на теріторії Словакії зряджовали концентрачны лаґры. Документы о тім, жебы то робили на пожадавку Берліна, не існують. Скоріше найдеме доказы о тім, же словацькы фашістічны власти были самы барз ініціатівны, што дотуляло ся рішіня Жыдів, Ромів, політічой опозіції. І то є велика різніця. Різніця в тім, чом може Польща, хоць і під законнов каров, жадати, жебы не путати придавник „польскый“ з лаґрами, і чом тото Словакія ниякым способом жадати не може.

Омного менше, з вынятком Україны, ся вже бісідує, же Польща теперь так само під каров рішыть вопрос Бандерівців. І то є намагов Польщі о обєктівне виджіня і бісідованя о історії, і нам не зіставать коло того пункту нич інше, лем аплавдовати. Кідь скінчіме, могли бы сьме ся задумати, ці подобны законы о Бандерівцях і їх пропаґації бы не мали зачати рішыти і Словакія, Чеська републіка. Бандерівці робили атентаты і озброєны атакы в Чехословакії вже перед зачатьом Другой світовой войны, чім підкопавали демократічне зряджіня державы, но і Чехословакія собі з нима зажыла своє і по скінчіню войны, кідь в тім просторі робили свої рейды і мордовали коло того нелем озброєны силы Чехословакії, а і цівілістів.

Єм досправды радый, же в тім вопросі має холем Польща ясно, кідь решті середньой Европы якось затемнив ся розум, і якбач не є жадным проблемом, же на україньскый фестівал, або псевдорусиньскый – українізачный, фінанцованый із бюджету народностных меншын – розумій з державных грошей, собі прийде велика звізда із Львова співати бандерівскы співанкы. Што было можливе як в Польщі, так і на Словакії, теперь уж таке просте не буде. Затля, правда, лем в Польщі, но і то потішыть, же хтось собі буде мусити даяк іншак выскладати репертоар, і не буде годен дуріти людей з терорістами, бісідуючі о них як о героях.

Но покля сьме коло того, же Польща хоче обєктівно приступати ку своїй історії, пак бы было добре пороздумовати іщі о єдній пропозіції. І почас 70-ой річніці Акції Вісла сьме были свідками фалзіфікації історії, вдяка котрій ся здобывав українізачный капітал. Одкрывали ся різны таблы, котры не споминали русиньске населіня – Лемків, котры з нього робили Українців, таблы, котры ся потім мусили рішыти через Інштітут памяти народа, але і так то каждый мав аж десь, бо властно хто їм што наконець може зробити. Зверне ся увага на фалзіфікацію, а кідь ся хыба не оправить, можуть ся братя сміяти далше.

Зато, кідь хоче быти Польща обєктівна, досправды обєктівна, най буде обєктівна у вшыткім. Сучасна влада має доста голосів на то, жебы быв приятый іщі єден закон, котрый бы обєктівно рішыв Акцію Вісла – хто вшытко, як і чом быв выселеный, котрый бы рішыв і фалзіфікацію, про Русинів так важной історічной справы, і котрый бы фалзіфікацію карав. Быв бы то лем малый пункт, капка в морі польской леґіслатівы, но про нас бы то значіло вельо.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

1 Comment

  1. 1. Było nas h Polszczy po druhij wojni bl. 120 tisiaczy. Teper je nas 5 tisiaczy, rozszmarenych kilometry jeden od druhoho. Znate Pane Petre, chto znyszczył narid lemkiwskij? Jesly znate, to toho ne powidajte. Bo na osnowi uż prawi schwalenoho prawa, o kotrim pyszete, budut moczy Was dihaniaty y w Priaszowi.
    2. W nowij legislatywi ne pysze sia nycz o “polskych taborach smerty”.
    3. Ne rozumiju, dlaczoho ste perewely ses tekst na polskij. Szto y komu ste chtily powisty?

Коментар