Голосник

Марія Мачошкова в США і варила галушкы

0

Найзнаміша русиньска народна співачка Марія Мачошкова і далша знама русиньска співачка Беата Беґеніова-Федорюк ся споїли на своїм першім турне по великых америцькых містах. Допроваджаны были знамым акордеоністом Осифом Пірогом з Пряшова. Є то по першый раз, што ся тоты дві співачкы обявили довєдна по скоро 20 роках од часів, коли звыкли співати в рамках різных культурных акцій на Словакії. Нїґда передтым ся тоты дві умелкынї не обявили довєдна в Споєных штатах америкы. Турне тримало од 5. септембра 2013 до 22. септембра 2013, несло ся під назвов Марія Мачошкова на концертї. Концерты были зоеґанізованы в містах Вашінґтон, Пітсбурґ, Клівленд, Ню Йорк і Мінеаполіс. Проєкт орґанізовала фундація Джона і Гелены Тімовых зо Споєных штатів Америцькых. 

Є то родинна фундація, веджена Маріов Сілвестрі, котра є презідентков. Актівіты фундації суть заміряны на утриманя і росшырёваня културы Русинів в єй розлічных аспектах. Фундація зачала розвивати свої актівіты од лїта минулого року а єй цілём є захрана културы, документація, архівація, популарізація як в Европі так і на Америцькім контінентї, де жыє шырока русиньска комуніта. Другым неменше важным цїлём, на котрый ся фундація концентрує, є обновлїня русиньскых народных школ, передовшыткым на Словеньску і на Українї, де уж десять років фунґують русиньскы недїльны школы. На турне „за велику млаку“ з Марьков Мачошковов і єй музичным допроводом – Осифом Пірогом путовав і інж. Славомір Гіряк, председа Клубу Русинів Словеньска, повіреный загранічный заступця Карпаторусиньского общества з Пітсбурґу і член Світовой рады Русинів за Северну Америку. Мали сьме можность стрїтити ся з Маріов Мачошковов і зо Славоміром Гиряком лем пару днїв по навернутю ся домів – до Пряшова. Обидвом сьме дали пару вопросів і ту суть їх одповідї на них:

• Коли выникла фундація Джона і Гелены Тімовых? Турне Марії Мачошковой в Америцї мож раховати як єй першый проєкт?
Славо Гиряк: Быв то першый великый проєкт. Минулого року, по заложіню фундації ся єй робочій тім заміряв на ідентіфікацію цїлїв, а позад того на шпеціфікацію конкретных проєктів. Тот проєкт мала презідентка фундації Марії Сілвестрі в планї як візію іщі кідь была на стажи в Музею русиньской культуры у Пряшові. Од тогды минули може ай три-штити рокы. Приближно в тім часї Марія бісїдовала з панї Мачошковов. Марька была несподївана і не барз вірила, же такый проєкт ся може зорґанізовати, але наконець ся то подарило.

• З чого быв фінанцованый проєкт?
Славо Гиряк: Фінанцованя было забезпечене через фундацію, яка мать свій маєток. Суть то родинны фінанції Гелены і Джона Тімовых. Джон Тімо як дїдо Марії Сілвестрі походив із Свідника і свою ідентіту собі утримав і в Америцї. Є на то гордый, а свою гордость проявив і такым способом, же свій маєток, котрый надобыв за цїлый свій актівный жывот хоче дати на хосен розвитку русиньской културы. Фундація сі поставила за цїль пестовати і утримовати народну ідентіту міджі Русинами (респ. їх потомками) в США якраз ай такыма проєктами. Также Марька Мачошкова принесла Русинам до Америкы кус їх домовины.

• Концерты были орґанізованы в пятёх містах. До котрого з міст припутовало найвеце позерателїв – наісто Русинів, або їх потомків? 
Славо Гиряк: Першый концерт быв у Вашінґтонї, главнім містї Споєных штатів Америкы, де ся нам дістало такой чести, же першый концерт ся одбыв на амбасаді Словеньской републікы, кідже вшыткы выступаючі умелцї походили із Словеньска. Сполуорґанізатором была орґанізація Словаків з Вашінґтону, де суть барз добры одношіня, также выслїдком быв успішный концерт. Далшый концерт быв в Пітсбурґу, де є в основнім домовске місце фундації Тімовых. Там быв концерт в Гейслейт театр а записовав ся і на відео, з котрого ДВД носічі будуть доступны. Третїй концерт быв в Мінеаполісї, главнім містї штату Мінесота. З Мінеаполісу ся ішло до Клівленду в штаті Огаё, де жыє друга співачка Беата Беґеніёва – Федорюк, родачка з Пряшова. Потім сьме путовали назад через Піттсбурґ на посліднїй концерт, котрый быв в Ню Йорку. Тяжко повісти, котрый концерт быв найлїпшый. Каждый єден быв, інтересный, спонтанный, люде реаґовали, по концертї были многы дояты, плакали, хотїли ся фотоґрафовати з Марьков, побісїдовати о роднім краю. Ню Йорк але быв найспонтаннїшый, зато бо там были люде, котры ся народили іші на Словеньску, памятають собі і співанкы, і забаву і Марьку. Думам, же тот концерт мав велику енерґію. По концертах все была спонтанна забава, довгы, довгы годины. Окрім Йожка Пірога, котрый прышов з Пряшова, на концертах грали і Бранё Брінарьскый на басї, фуярї і друмблї, потім там быв Павел Чекан, котрый грав на гуслях, а на выступіню в Ню Йорку мали і пайташів з Ню Йорку. Также было там і кус словеньского фолклору.

• Быв простор і на вольночасовы актівіты?
Марія Мачошкова: Орґанізаторы нас брали на місця, корты нам хотїли вказати, жебы сьме мали ай даякый зажыток, жебы сьме дашто відїли. Наприклад, в Пітсбурґу нас вшыткых взяли на понорку, яка плавать на водї в технічнім музею і вказали нам културный центер Мангов в Пітсбурґу, де є централа Карпато-русиньского общества про цїлу Америку. Ту ся одбывають стрічї краян, є ту і музей, і обход, де можуть купити ці ЦД або книжкы і далшы артефакты, звязаны з Русинами і русиньсков културов. Потім сьме были і в русиньскій православній церькви, яка мать інтересну ґенезу, затоже католицькый єпископ в Мінеаполісї не хотїв дозволити нашым людём, жебы свою віру практіковали подля выходной обрядовости і заказав ю. Так нашы люде перешли ід православным. В Ню Йорку сьме бывали на Лонґ Айленд, то є 200 кілометровый остров, де сьме собі ужыли іщі фалаток лїта. Тажыли сьме і зачаток приправ на „геловін“, што было про нас барз інтересне. Славо Гиряк: Вдяка Марії Сілвестрі, котра ся особно знать з Доналдом Варголом,сьме могли абсолвовати і екскурзію в музею Анди Варгола. Доналд Варгол, потомок Ендія нам особно зробив преглядку вшыткого найлїпшого, што ся находить в музею і Марька собі могла зробити свій властный отиск сітьодруку з портретом Енді Варгола. Было то інтересне і інтерактівне. Дін Полока, котрый є віцепрезідентом Карпато-русиньского общества в Пітсбурґу зорґанізовав стрічу з єдным з верховных представителів У. С. Стілу, котрый мать коріня тыж на выходнім Словеньску.

• Славо, Вы были уж веце раз в Америцї. Што вас теперь найвеце заінтересовало?
Славо Гиряк: Навеце може то, же нашы люде оставають нашыма людми із вшыткым добрым што собі принесли там в своїх сердцях. Суть вірны самы собі, своїм традиціям, мають в сердцях таке даяке інше тепло, котре, думам сі, лем Русины мають, хоць де бы были на світї. 

• Як буде продовжовати сполупраца із фундаційов Джона і Гелены Тімовых? 
Славо Гиряк: Через тото інтервю сьме властно зробили якусь рекапітулацію, але ай пропаґацію того, што сьме успішно завершыли реалізаціов даного проєкту. Будеме ідентіфіковати далшы проєкты, далшы актіты, котры можуть служыти на хосен Русинам, як в Америцї, так і ту – в Европі, а скоро ся будеме презентовати далшыма проєктами. 
ххх
В септембру того року минуло 20 років, як Марія Мачошкова была посліднїй раз в Америцї. Не вірила, же бы могла по тількых роках Америку зась навщівити і заспівати про своїх краян – про америцькых Русинів. Вдяка комунікації з Маріов Сілвестрі, котра на Словеньску была в януарї 2013, прияла позваня до Америкы. Страх з дорогы не мала, бо як сама повідать, на лїтаня є навыкнута. В Америцї была уж шість раз. Треба додати, же Марька Мачошкова была першов русиньсков співачков, котра іщі в часах твердого соціалізму перешла з бывшым колектівом ПУЛЬС фалат світа. Таке ся не подарило никотрій русиньскій співачцї ани перед нёв, ани позад нёй.

• Панї Мачошкова, вы од 1956 року были заместнана в Пульс-ї і з тым колектівом сьте походили по світї.
Марія Мачошкова: Так є. З Піддукляньскым ансамблём сьме были в Америцї в 1972 року, а то на три місяцї. Походили сьме Каліфорнію, Флоріду…, также я Америку уж дость познам. Першый раз єм але в Америці была з Рудолфом Смотером – в 1969 року, потім з Бырняньскым розгласовым орхестром народных настроїв в 1976 року, в роцї 1989 єм была з Дарінков Лащаковов, но а із Шпытальсков музиков єм была в 1993 роцї. 

• Хто робив сценарь, з якым сьте выступлёвали, якы співанкы сьте інтерпретовали?
Марія Мачошкова: Я і Йожко Пірог сьме были в споїню з Беатков Беґеніовов, зато, бо она была моїм гостём на концертах. З нёв сьме ся радили через скайп, давали докопы сценарь, што она буде співати, што мы, відїли сьме ю через компютер і так сьме співали, глядали тонины, зладжовали довєдна голосы . Сполочныма силами сьме мы троє давали сценарь докопы. На концертах в Америцї сьме собі заспівали такы співанкы як Повідала я ті вечур на мосточку, Чорны очі як терен, прыближыли сьме звычаї на свадьбі у нас, на сценї сьме повідали і о тім, же в Америцї мають свадьбу шість годин, а у нас три днї. Затанцёвали сьме і рядовый, а на амбасадї вытанцьовали і пана амбасадора і ґенераля, што при нїм сидїв. Прыближыли сьме полёвы співанкы, травніцї з области Старой Любовні – Якубяны, Камюнка. В Клівлендї на просьбу позерателїв сьме заспівали співанку Гей Янічку за водов. Єм рада, же ся то людём любило. В Ню Йорку, кідь сьме мали посліднє выступлїня, та з нами співала цїла сала. То чоловіка тїшить. 

• Люде в Америці познали вашы співанкы?
Марія Мачошкова: Правдаже гей, співали, і плакали… При співанцї Мамко моя люба ся веце раз стало, же слызы текли і менї, бо я тыж сензітівный чоловік. Мушу повісти, же ся барз тяжко співать, коли видите, же дахто в салї плаче… А што ня іші зачудовало, на словеньскій амбасадї пришов пан амбасадор за мнов і гварить: „Мы сьме краяне“. А я собі думам: „Та скады тот чоловік є? “. Быв з Мстиска, то є при Свіднику. Потім далшй пришов а гварить: „Панї Мачошкова, та я вас ту віджу у Вашінґтонї, я як быв малый хлопець, та я на вашых співанках ріс, я собі памятам фурт ваше Тілі, тілі…“. Быв з Тихого Потока, главный кухарь на нашій амбасадї у Вашінґтонї…. 

• Чули сьме, же сьте в Америцї здобыли і Вы спіх як кухарка…
Марія Мачошкова: Гей, правда. Бывали сьме у барз мілых людей, мы ся наісто там чули як дома. Хотїли сьме їм якость подяковати за їх сердечность. Так єм наварила галушкы і з кваснов капустов і з брындзов, а Йожко Пірог варив поливку. Славко Гиряк ся тыж не дав заганьбити і зробив вшыткым файный выпражаный сыр. Думам, же ся уж може женити… 

• Кібы была така можность, ішли бы сьте зась до Америкы?
Я особнї позваня мам – на фестівал до Ню Джерзі. Пришла там за мнов єдна Словенка, котра фестівал орґанізує, та она бы барз хотїла жебы сьме пришли в тім зложіню, што сьме были теперь. Самособов, же бы-м ішла, кідь мі то буде іщі співати і ня заклічуть, так наісто прийму позваня. Но іщі бы-м хотїла наконець подяковати вшыткым тым нашым позерателям за прекрасне приятя, за їх аплавзы, подяковати орґанізаторам, котры ся о нас прикладно старали, і котры нам зорґанізовали красны концерты. Буду меновати Марію Сілвестрі і єй маму Кати, Джона Ріґетія, котры ся о нас барз добрї постарали А моє особне подякованя патрить панови Корманикови, котрый нас вшыткых по концертї в Ню Йорку позвав на смачну вечерю. Было то прекрасне, затанцевала єм собі з ним, заспівала… Є то барз мілый пан, так му в менї нас вшыткых дякую за таке красне приятя і за ёго погостинность. Было то таке людьске тепло, котре сьме од нёго дістали в тім далекім світї.

К. КОПОРОВА, С. ЗЕЛІНКОВА
текст написаний пряшівскым варіянтом русиньского языка для інтернетовых новинок Академіі Русиньской Культуры в Словацкій Республиці.
Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар

Марія Мачошкова в США і варила галушкы

0

Найзнаміша русиньска народна співачка Марія Мачошкова і далша знама русиньска співачка Беата Беґеніова-Федорюк ся споїли на своїм першім турне по великых америцькых містах. Допроваджаны были знамым акордеоністом Осифом Пірогом з Пряшова. Є то по першый раз, што ся тоты дві співачкы обявили довєдна по скоро 20 роках од часів, коли звыкли співати в рамках різных культурных акцій на Словакії. Нїґда передтым ся тоты дві умелкынї не обявили довєдна в Споєных штатах америкы. Турне тримало од 5. септембра 2013 до 22. септембра 2013, несло ся під назвов Марія Мачошкова на концертї. Концерты были зоеґанізованы в містах Вашінґтон, Пітсбурґ, Клівленд, Ню Йорк і Мінеаполіс. Проєкт орґанізовала фундація Джона і Гелены Тімовых зо Споєных штатів Америцькых. 

Є то родинна фундація, веджена Маріов Сілвестрі, котра є презідентков. Актівіты фундації суть заміряны на утриманя і росшырёваня културы Русинів в єй розлічных аспектах. Фундація зачала розвивати свої актівіты од лїта минулого року а єй цілём є захрана културы, документація, архівація, популарізація як в Европі так і на Америцькім контінентї, де жыє шырока русиньска комуніта. Другым неменше важным цїлём, на котрый ся фундація концентрує, є обновлїня русиньскых народных школ, передовшыткым на Словеньску і на Українї, де уж десять років фунґують русиньскы недїльны школы. На турне „за велику млаку“ з Марьков Мачошковов і єй музичным допроводом – Осифом Пірогом путовав і інж. Славомір Гіряк, председа Клубу Русинів Словеньска, повіреный загранічный заступця Карпаторусиньского общества з Пітсбурґу і член Світовой рады Русинів за Северну Америку. Мали сьме можность стрїтити ся з Маріов Мачошковов і зо Славоміром Гиряком лем пару днїв по навернутю ся домів – до Пряшова. Обидвом сьме дали пару вопросів і ту суть їх одповідї на них:

• Коли выникла фундація Джона і Гелены Тімовых? Турне Марії Мачошковой в Америцї мож раховати як єй першый проєкт?
Славо Гиряк: Быв то першый великый проєкт. Минулого року, по заложіню фундації ся єй робочій тім заміряв на ідентіфікацію цїлїв, а позад того на шпеціфікацію конкретных проєктів. Тот проєкт мала презідентка фундації Марії Сілвестрі в планї як візію іщі кідь была на стажи в Музею русиньской культуры у Пряшові. Од тогды минули може ай три-штити рокы. Приближно в тім часї Марія бісїдовала з панї Мачошковов. Марька была несподївана і не барз вірила, же такый проєкт ся може зорґанізовати, але наконець ся то подарило.

• З чого быв фінанцованый проєкт?
Славо Гиряк: Фінанцованя было забезпечене через фундацію, яка мать свій маєток. Суть то родинны фінанції Гелены і Джона Тімовых. Джон Тімо як дїдо Марії Сілвестрі походив із Свідника і свою ідентіту собі утримав і в Америцї. Є на то гордый, а свою гордость проявив і такым способом, же свій маєток, котрый надобыв за цїлый свій актівный жывот хоче дати на хосен розвитку русиньской културы. Фундація сі поставила за цїль пестовати і утримовати народну ідентіту міджі Русинами (респ. їх потомками) в США якраз ай такыма проєктами. Также Марька Мачошкова принесла Русинам до Америкы кус їх домовины.

• Концерты были орґанізованы в пятёх містах. До котрого з міст припутовало найвеце позерателїв – наісто Русинів, або їх потомків? 
Славо Гиряк: Першый концерт быв у Вашінґтонї, главнім містї Споєных штатів Америкы, де ся нам дістало такой чести, же першый концерт ся одбыв на амбасаді Словеньской републікы, кідже вшыткы выступаючі умелцї походили із Словеньска. Сполуорґанізатором была орґанізація Словаків з Вашінґтону, де суть барз добры одношіня, также выслїдком быв успішный концерт. Далшый концерт быв в Пітсбурґу, де є в основнім домовске місце фундації Тімовых. Там быв концерт в Гейслейт театр а записовав ся і на відео, з котрого ДВД носічі будуть доступны. Третїй концерт быв в Мінеаполісї, главнім містї штату Мінесота. З Мінеаполісу ся ішло до Клівленду в штаті Огаё, де жыє друга співачка Беата Беґеніёва – Федорюк, родачка з Пряшова. Потім сьме путовали назад через Піттсбурґ на посліднїй концерт, котрый быв в Ню Йорку. Тяжко повісти, котрый концерт быв найлїпшый. Каждый єден быв, інтересный, спонтанный, люде реаґовали, по концертї были многы дояты, плакали, хотїли ся фотоґрафовати з Марьков, побісїдовати о роднім краю. Ню Йорк але быв найспонтаннїшый, зато бо там были люде, котры ся народили іші на Словеньску, памятають собі і співанкы, і забаву і Марьку. Думам, же тот концерт мав велику енерґію. По концертах все была спонтанна забава, довгы, довгы годины. Окрім Йожка Пірога, котрый прышов з Пряшова, на концертах грали і Бранё Брінарьскый на басї, фуярї і друмблї, потім там быв Павел Чекан, котрый грав на гуслях, а на выступіню в Ню Йорку мали і пайташів з Ню Йорку. Также было там і кус словеньского фолклору.

• Быв простор і на вольночасовы актівіты?
Марія Мачошкова: Орґанізаторы нас брали на місця, корты нам хотїли вказати, жебы сьме мали ай даякый зажыток, жебы сьме дашто відїли. Наприклад, в Пітсбурґу нас вшыткых взяли на понорку, яка плавать на водї в технічнім музею і вказали нам културный центер Мангов в Пітсбурґу, де є централа Карпато-русиньского общества про цїлу Америку. Ту ся одбывають стрічї краян, є ту і музей, і обход, де можуть купити ці ЦД або книжкы і далшы артефакты, звязаны з Русинами і русиньсков културов. Потім сьме были і в русиньскій православній церькви, яка мать інтересну ґенезу, затоже католицькый єпископ в Мінеаполісї не хотїв дозволити нашым людём, жебы свою віру практіковали подля выходной обрядовости і заказав ю. Так нашы люде перешли ід православным. В Ню Йорку сьме бывали на Лонґ Айленд, то є 200 кілометровый остров, де сьме собі ужыли іщі фалаток лїта. Тажыли сьме і зачаток приправ на „геловін“, што было про нас барз інтересне. Славо Гиряк: Вдяка Марії Сілвестрі, котра ся особно знать з Доналдом Варголом,сьме могли абсолвовати і екскурзію в музею Анди Варгола. Доналд Варгол, потомок Ендія нам особно зробив преглядку вшыткого найлїпшого, што ся находить в музею і Марька собі могла зробити свій властный отиск сітьодруку з портретом Енді Варгола. Было то інтересне і інтерактівне. Дін Полока, котрый є віцепрезідентом Карпато-русиньского общества в Пітсбурґу зорґанізовав стрічу з єдным з верховных представителів У. С. Стілу, котрый мать коріня тыж на выходнім Словеньску.

• Славо, Вы были уж веце раз в Америцї. Што вас теперь найвеце заінтересовало?
Славо Гиряк: Навеце може то, же нашы люде оставають нашыма людми із вшыткым добрым што собі принесли там в своїх сердцях. Суть вірны самы собі, своїм традиціям, мають в сердцях таке даяке інше тепло, котре, думам сі, лем Русины мають, хоць де бы были на світї. 

• Як буде продовжовати сполупраца із фундаційов Джона і Гелены Тімовых? 
Славо Гиряк: Через тото інтервю сьме властно зробили якусь рекапітулацію, але ай пропаґацію того, што сьме успішно завершыли реалізаціов даного проєкту. Будеме ідентіфіковати далшы проєкты, далшы актіты, котры можуть служыти на хосен Русинам, як в Америцї, так і ту – в Европі, а скоро ся будеме презентовати далшыма проєктами. 
ххх
В септембру того року минуло 20 років, як Марія Мачошкова была посліднїй раз в Америцї. Не вірила, же бы могла по тількых роках Америку зась навщівити і заспівати про своїх краян – про америцькых Русинів. Вдяка комунікації з Маріов Сілвестрі, котра на Словеньску была в януарї 2013, прияла позваня до Америкы. Страх з дорогы не мала, бо як сама повідать, на лїтаня є навыкнута. В Америцї была уж шість раз. Треба додати, же Марька Мачошкова была першов русиньсков співачков, котра іщі в часах твердого соціалізму перешла з бывшым колектівом ПУЛЬС фалат світа. Таке ся не подарило никотрій русиньскій співачцї ани перед нёв, ани позад нёй.

• Панї Мачошкова, вы од 1956 року были заместнана в Пульс-ї і з тым колектівом сьте походили по світї.
Марія Мачошкова: Так є. З Піддукляньскым ансамблём сьме были в Америцї в 1972 року, а то на три місяцї. Походили сьме Каліфорнію, Флоріду…, также я Америку уж дость познам. Першый раз єм але в Америці была з Рудолфом Смотером – в 1969 року, потім з Бырняньскым розгласовым орхестром народных настроїв в 1976 року, в роцї 1989 єм была з Дарінков Лащаковов, но а із Шпытальсков музиков єм была в 1993 роцї. 

• Хто робив сценарь, з якым сьте выступлёвали, якы співанкы сьте інтерпретовали?
Марія Мачошкова: Я і Йожко Пірог сьме были в споїню з Беатков Беґеніовов, зато, бо она была моїм гостём на концертах. З нёв сьме ся радили через скайп, давали докопы сценарь, што она буде співати, што мы, відїли сьме ю через компютер і так сьме співали, глядали тонины, зладжовали довєдна голосы . Сполочныма силами сьме мы троє давали сценарь докопы. На концертах в Америцї сьме собі заспівали такы співанкы як Повідала я ті вечур на мосточку, Чорны очі як терен, прыближыли сьме звычаї на свадьбі у нас, на сценї сьме повідали і о тім, же в Америцї мають свадьбу шість годин, а у нас три днї. Затанцёвали сьме і рядовый, а на амбасадї вытанцьовали і пана амбасадора і ґенераля, што при нїм сидїв. Прыближыли сьме полёвы співанкы, травніцї з области Старой Любовні – Якубяны, Камюнка. В Клівлендї на просьбу позерателїв сьме заспівали співанку Гей Янічку за водов. Єм рада, же ся то людём любило. В Ню Йорку, кідь сьме мали посліднє выступлїня, та з нами співала цїла сала. То чоловіка тїшить. 

• Люде в Америці познали вашы співанкы?
Марія Мачошкова: Правдаже гей, співали, і плакали… При співанцї Мамко моя люба ся веце раз стало, же слызы текли і менї, бо я тыж сензітівный чоловік. Мушу повісти, же ся барз тяжко співать, коли видите, же дахто в салї плаче… А што ня іші зачудовало, на словеньскій амбасадї пришов пан амбасадор за мнов і гварить: „Мы сьме краяне“. А я собі думам: „Та скады тот чоловік є? “. Быв з Мстиска, то є при Свіднику. Потім далшй пришов а гварить: „Панї Мачошкова, та я вас ту віджу у Вашінґтонї, я як быв малый хлопець, та я на вашых співанках ріс, я собі памятам фурт ваше Тілі, тілі…“. Быв з Тихого Потока, главный кухарь на нашій амбасадї у Вашінґтонї…. 

• Чули сьме, же сьте в Америцї здобыли і Вы спіх як кухарка…
Марія Мачошкова: Гей, правда. Бывали сьме у барз мілых людей, мы ся наісто там чули як дома. Хотїли сьме їм якость подяковати за їх сердечность. Так єм наварила галушкы і з кваснов капустов і з брындзов, а Йожко Пірог варив поливку. Славко Гиряк ся тыж не дав заганьбити і зробив вшыткым файный выпражаный сыр. Думам, же ся уж може женити… 

• Кібы была така можность, ішли бы сьте зась до Америкы?
Я особнї позваня мам – на фестівал до Ню Джерзі. Пришла там за мнов єдна Словенка, котра фестівал орґанізує, та она бы барз хотїла жебы сьме пришли в тім зложіню, што сьме были теперь. Самособов, же бы-м ішла, кідь мі то буде іщі співати і ня заклічуть, так наісто прийму позваня. Но іщі бы-м хотїла наконець подяковати вшыткым тым нашым позерателям за прекрасне приятя, за їх аплавзы, подяковати орґанізаторам, котры ся о нас прикладно старали, і котры нам зорґанізовали красны концерты. Буду меновати Марію Сілвестрі і єй маму Кати, Джона Ріґетія, котры ся о нас барз добрї постарали А моє особне подякованя патрить панови Корманикови, котрый нас вшыткых по концертї в Ню Йорку позвав на смачну вечерю. Было то прекрасне, затанцевала єм собі з ним, заспівала… Є то барз мілый пан, так му в менї нас вшыткых дякую за таке красне приятя і за ёго погостинность. Было то таке людьске тепло, котре сьме од нёго дістали в тім далекім світї.

К. КОПОРОВА, С. ЗЕЛІНКОВА
текст написаний пряшівскым варіянтом русиньского языка для інтернетовых новинок Академіі Русиньской Культуры в Словацкій Республиці.
Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар