Голосник

Мастер і Ученик: проєкт «Танці душы»

0

Заряд Малопольского Воєвідства оголосил листу лавреатів девятой едициі конкурсу Ars Quaerendi за вызначны діяня для промоциі і розвитку культуры, до котрого од 29. квітня/апріля до 30. мая 2016 р. были зголошуваны выдатны представителі культуры, наукы і штукы, будучы мастерами в своій обшыри, а при тым успішні передают своє знаня і выховуют наступны ґенерациі учеників.

Нагорода Ars Quaerendi признавана єст як получыня трьох катеґорий Мастер – Ученик – Проєкт, де Мастер типує свого Ученика, пак разом представляют до нагороды даякій творчий Проєкт, котрий оцінюваний єст через жырі, зложене з представників світа культуры і наукы, соспільных орґанізаций та члена Заряду Малопольского Воєвідства. В текучій едициі достережены і нагороджены остали:

Катеґория «Мастер»:

  1. Петро Трохановскій (Петро Мурянка) – лемківскій писменник, творця і композитор.
  2. Якуб Войнаровскій – артиста і куратор.

Катеґория «Ученик»:

  1. Моніка Ліс – докторантка психолоґіі на Ягайлоньскым Університеті в Кракові
  2. Мая Старакєвич – студентка Академіі Красных Штук в Кракові.

Катеґория «Проєкт»:

  1. Поетично-музычний проєкт «Танці душы».
  2. «Увидіти знаня» («Zobaczyć wiedzę») – ґрафічно-науковы варштаты для студентів і публикация есеів про візуальны структуры в гуманістиці.

З очывидных взлядів нас найбарже заінтересуют лавреаты, котры односят ся до лемківской культуры – іх пути (Петра Мурянкы як мастера і Монікы Ліс як учениці) зышли ся в 2014 р. вчас рыхтуваня лемківскым ансамбльом Клюб деМоль нового проєкту пн. «Вершы верхам», будучого авторскым ділом менаджера ґрупы – Михала Кайди. Петро Мурянка в проєкті творил лемківскы тексты пісен подля драфтів Михала (автора польскоязычных вершів), а Моніка доложыла ґу тому стишок «Бесіда», єй перший верш в лемківскым языку, в котрым представлят своі філософічны роздумы, бесідує з Богом.

Петро Мурянка

О кілько ікону Лемковины – поету, писателя, а окрем того і дяка, церковного дириґента, композитора, учытеля, редактора і соспільного діяча – Петра Мурянку, як найвыдатнійшого сучасного лемківского творцю представляти Русинам не треба, то барз інтересуюча єст дорога Монікы – не лем до Клюбу деМоль, але і до одкрытя своіх коренів. Вчас єдной зо стріч ансамблю, котрий зачынал роботу над проєктом «Вершы верхам», гостила в Креници, одкале походят такой вшыткы члены. Там же враз з фраірьом (тепер уж мужом) затримали ся в пенсийоні Михала. Заінтересувана одголосами, котры зачали ся творити, коли музыкы розкладали інструменты, рыхтуючы ся до пробы, пак, почувшы звукы гушель, акордеону і контрабасу, зышла долов, жебы призріти ся на тото, што ся гын діє. Спочатку може дакус для жарту, музыканты дали ій текст, жебы спрібувала заспівати. Тым способом, обі стороны вышли з пробы втішены і зачудуваны. Ансамбль зыскал нову вокалистку, котру од деякого часу глядал, а Моніка – нове пізріня на світ і дорогу в жытю.

monika_lisЗахоплена Лемками і іх музычном культуром, історийом і языком, та підбудувана новыма заінтересуванями, котры досвідчала при Клюбі деМоль, Моніка Ліс зачала рахувати час од єдной до другой пробы лемківского ансамблю. Захворіла – як сама діаґнозувала – на лемколепію. Довершыньом той дорогы мали быти дальшы подіі, котры пришли ґу ній аж потім. При нагоді родинной стрічы, оповідаючы близкым о своіх новых пасиях, єй дідо кус несміло зачал повідати, же і він Лемко…

О тым же буде проєкт, котрий был нагороджений в тогорічній едициі конкурсу Ars Quaerendi. По «Вершах верхам», котрий Михал Кайди, розвиваючы наголовок платні, задумал як музычний портрет Лемковины, «Танці душы» будут поетично-музычным описом, образуючым дорогу Монікы Ліс до Лемковины, ачий до цілой єй лемківскости, але – будучы континуацийом попереднього проєкту – наставлены сут на промоцию лемківской культуры для польского культурового кругу.

Вшыткы вымінены лавреаты Нагороды Малопольского Воєвідства Ars Quaerendi за вызначны діяня для промоциі і розвитку культуры отримают: Мастер – 6.000 зл, Ученик – 4.000 зл, Проєкт – 25.000 зл, а торжественне вручыня нагорід орґанізаторы заплянували на місяц жолтен/октобер 2016 р. Нагорода Ars Quaerendi признавана єст од 2008 рока.


Більше о проєкті «Вершы верхам», котрий взріл світ в 2016 р., а тіж першій заповіди «Танців душы», можете прочытати в бесіді-інтервю з менаджером ансамблю Клюб деМоль Михалом Кайди в 14. чыслі панрусиньского тыжденника ЛЕМ.ФМ+ (в діґітальній версиі для переглядача, або стігаючы файль pdf на свій диск).

Долов: Клюб деМоль на Фестівали Лемківской Авторской Творчости «Молода Лемковина» в 2015 р.

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар

Мастер і Ученик: проєкт «Танці душы»

0

Заряд Малопольского Воєвідства оголосил листу лавреатів девятой едициі конкурсу Ars Quaerendi за вызначны діяня для промоциі і розвитку культуры, до котрого од 29. квітня/апріля до 30. мая 2016 р. были зголошуваны выдатны представителі культуры, наукы і штукы, будучы мастерами в своій обшыри, а при тым успішні передают своє знаня і выховуют наступны ґенерациі учеників.

Нагорода Ars Quaerendi признавана єст як получыня трьох катеґорий Мастер – Ученик – Проєкт, де Мастер типує свого Ученика, пак разом представляют до нагороды даякій творчий Проєкт, котрий оцінюваний єст через жырі, зложене з представників світа культуры і наукы, соспільных орґанізаций та члена Заряду Малопольского Воєвідства. В текучій едициі достережены і нагороджены остали:

Катеґория «Мастер»:

  1. Петро Трохановскій (Петро Мурянка) – лемківскій писменник, творця і композитор.
  2. Якуб Войнаровскій – артиста і куратор.

Катеґория «Ученик»:

  1. Моніка Ліс – докторантка психолоґіі на Ягайлоньскым Університеті в Кракові
  2. Мая Старакєвич – студентка Академіі Красных Штук в Кракові.

Катеґория «Проєкт»:

  1. Поетично-музычний проєкт «Танці душы».
  2. «Увидіти знаня» («Zobaczyć wiedzę») – ґрафічно-науковы варштаты для студентів і публикация есеів про візуальны структуры в гуманістиці.

З очывидных взлядів нас найбарже заінтересуют лавреаты, котры односят ся до лемківской культуры – іх пути (Петра Мурянкы як мастера і Монікы Ліс як учениці) зышли ся в 2014 р. вчас рыхтуваня лемківскым ансамбльом Клюб деМоль нового проєкту пн. «Вершы верхам», будучого авторскым ділом менаджера ґрупы – Михала Кайди. Петро Мурянка в проєкті творил лемківскы тексты пісен подля драфтів Михала (автора польскоязычных вершів), а Моніка доложыла ґу тому стишок «Бесіда», єй перший верш в лемківскым языку, в котрым представлят своі філософічны роздумы, бесідує з Богом.

Петро Мурянка

О кілько ікону Лемковины – поету, писателя, а окрем того і дяка, церковного дириґента, композитора, учытеля, редактора і соспільного діяча – Петра Мурянку, як найвыдатнійшого сучасного лемківского творцю представляти Русинам не треба, то барз інтересуюча єст дорога Монікы – не лем до Клюбу деМоль, але і до одкрытя своіх коренів. Вчас єдной зо стріч ансамблю, котрий зачынал роботу над проєктом «Вершы верхам», гостила в Креници, одкале походят такой вшыткы члены. Там же враз з фраірьом (тепер уж мужом) затримали ся в пенсийоні Михала. Заінтересувана одголосами, котры зачали ся творити, коли музыкы розкладали інструменты, рыхтуючы ся до пробы, пак, почувшы звукы гушель, акордеону і контрабасу, зышла долов, жебы призріти ся на тото, што ся гын діє. Спочатку може дакус для жарту, музыканты дали ій текст, жебы спрібувала заспівати. Тым способом, обі стороны вышли з пробы втішены і зачудуваны. Ансамбль зыскал нову вокалистку, котру од деякого часу глядал, а Моніка – нове пізріня на світ і дорогу в жытю.

monika_lisЗахоплена Лемками і іх музычном культуром, історийом і языком, та підбудувана новыма заінтересуванями, котры досвідчала при Клюбі деМоль, Моніка Ліс зачала рахувати час од єдной до другой пробы лемківского ансамблю. Захворіла – як сама діаґнозувала – на лемколепію. Довершыньом той дорогы мали быти дальшы подіі, котры пришли ґу ній аж потім. При нагоді родинной стрічы, оповідаючы близкым о своіх новых пасиях, єй дідо кус несміло зачал повідати, же і він Лемко…

О тым же буде проєкт, котрий был нагороджений в тогорічній едициі конкурсу Ars Quaerendi. По «Вершах верхам», котрий Михал Кайди, розвиваючы наголовок платні, задумал як музычний портрет Лемковины, «Танці душы» будут поетично-музычным описом, образуючым дорогу Монікы Ліс до Лемковины, ачий до цілой єй лемківскости, але – будучы континуацийом попереднього проєкту – наставлены сут на промоцию лемківской культуры для польского культурового кругу.

Вшыткы вымінены лавреаты Нагороды Малопольского Воєвідства Ars Quaerendi за вызначны діяня для промоциі і розвитку культуры отримают: Мастер – 6.000 зл, Ученик – 4.000 зл, Проєкт – 25.000 зл, а торжественне вручыня нагорід орґанізаторы заплянували на місяц жолтен/октобер 2016 р. Нагорода Ars Quaerendi признавана єст од 2008 рока.


Більше о проєкті «Вершы верхам», котрий взріл світ в 2016 р., а тіж першій заповіди «Танців душы», можете прочытати в бесіді-інтервю з менаджером ансамблю Клюб деМоль Михалом Кайди в 14. чыслі панрусиньского тыжденника ЛЕМ.ФМ+ (в діґітальній версиі для переглядача, або стігаючы файль pdf на свій диск).

Долов: Клюб деМоль на Фестівали Лемківской Авторской Творчости «Молода Лемковина» в 2015 р.

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар