Голосник

Меншынова стріча в Малопольскым Воєвідскым Уряді в Кракові

Єст уж традицийом, же два разы до рока полномічный Малопольского Воєводы орґанізує стрічы з представниками нацийональных і етнічных меншын, урядниками і експертами, котры мают старати ся на реалізуваня вшелеякых вопросів повязаных з меншынами.

Остатня стріча в Кракові прошла 6. листопада/новембра тр. Были на ній присутны представникы словацкой соспільной орґанізациі і медий та ормяньскых, украіньскых, жыдівскых і ромскых здружынь і фондів. Пришли і представникы росийской і лемківской орґанізаций.

Найважнійшы інформациі были переданы представничком малопольской поліциі, котра оповіла про стараня служб про забезпечыня прав і публичного порядку в однесіню до меншын. Од парох років польска поліция орґанізує школіня і едукацию для поліциянтів на тему хоснуваня прав чловека, о толераниці, дискримінациі, о злочынах з ненависти та загальні правах чловека. Спомянуты школіня сут обовязковы для кєрівників одділінь, але і вшыткых поліциянтів з департаментів превенциі, кримінального ачий і дорогового руху. Поліция реалізує тіж долготерміновы проґрамы, як нп. проґрам протидіяня злочынам мотивуваным ненавистю. В його рамках каждый єден поліциянт мусит пройти школіня. Довєдна з Державным Музейом Аушвіц-Бірекнау до 2021 р. веденый єст проєкт презначеный для поліциі. Мат на ціли розпознавати крайні і радикальны рухы і припустны профашыстовскы зґрупуваня. Особливу увагу поліция присвячат моніторуваню потенцияльных актів дискримінациі взглядом членів жыдівской, ромской і мусульманьской меншын. Довєдна з музейом Полін ведены сут постійны варштаты – антидискримінацийны школіня. Сут они направлены на тренерів, задачом котрых єстт робити дальшы школіня. Поліция веде тіж проґрамы пропаґуючы поставы толеранциі на медженародну скалю – довєдна з нідерландском і німецком поліциями.

Окремом частю стрічы в Малопольскым Воєвідскым Уряді было презентуваня представниками поєдных меншыновых орґанізаций своіх діянь, якы мают на ціли сохранити нацийональну достоменніст, етнічный язык або вказати етнічну літературу, музику і танці. Ормяньска меншына оповіла про стараня привернути знаня етнічного языка, котрый польскы Ормяне втратили перед столітями. Напомічна в тій ціли єст нова еміґрация. Ведене єст тіж омяньскыма орґанізациями вчыня польского языка еміґрантів з Арменіі.

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментарі