Голосник

Минуло 110 років од народжіня Андрія Карабелеша. На Підкарпатю проходила конференція

0

В суботу минуло 110 років од народжіня підкарпатьского поета і педаґоґа Андрія Карабелеша. Його народжіня собі припомянули на Свалявщіні.

Андрій Карабелеш

Народив ся Андрій Карабелеш 24-го септембра 1906-го року в селі Тібава на Підкарпатьскій Руси, во втогдышній Австро-Угорьскій імепрії. Выходив руську ґумназію в Мукачові, потім штудовав на Ґрекокатолицькій богословскій семінарії в Ужгороді і свою освіту закінчів на Карловій універзіті в Празі.

Іщі почас своїх штудій публіковав дві по російскы писаны збіркы поезії „Ізбранныя стихотворенія“ із 1928-го року і „Въ лучахъ разсвѣта“ із 1929-го року, котры были повны містіцізма і песімістічного світопогляду. В них так само Карабелеш выражать свою залюбленость до російской културы. Як раз його русофілска позіція запричінила, же Андрій Карабелеш одышов із Ґрекокатолицькой церькви і в році 1932 прияв православіє.

По закінчіню штудій Карабелеш учів на основных школах на Підкарпатьскій Руси (рр. 1934 – 1937) і пізніше (рр. 1937 – 1938) учів на ґімназіях у Хусті і в Мукачові.

По анексії Підпарпатя гортійовскым Мадярьском Карабелеш одышов до Чехословакії і переселив ся до міста Літомішл в Чехії, котра была анектована як Протекторат Чехії і Моравії націстічным Німецьком. За свою актівность в протифашістічнім одбої быв Карабелеш заарештованый і од 1942-го року аж до кінця войны быв в концентрачных лаґрах в Матгаузені і в Бухенвалді.

По войні зістав в Чехословакії і в рр. 1945 –  1953 робив директора в чеській ґімназії в місті Світавы. У 1953-ім році Карабелеш переселив ся до Пряшова, де зачав учіти російскый язык і літературу на Універзіті Павла Йозефа Шафарика. Хоць быв членом україньской секції Общества писателів Словакії, і далше писав лем по російскы.

В періоді політічной крізы в році 1956 А. Карабелеш одкрыто крітіковав комуністічный режім, за што быв вылученый із общества писателів і вернув ся до Чехії. В тім часі была комуністічныма ідеолоґами на Підкарпатю проти нього зачата кампань у пресі, в рамках котрой была крітікована його творчость. Тяжко хворый писатель вернув ся на отцюзнину, втогды вже Закарпатьску область Совітьской Україны, у 1964-ім році, но в тот самый рік в Мукачові умер.

Святкованя річніці

24-го септембра в день 110-ой річніці од народжіня русиньского поета і педаґоґа Общество Александра Духновіча на Підкарпатю зорґанізовало урочісте святкованя того округлого юбілею. Інформовав Юрій Шiповіч.

Святкованя зачало коло памятника Адрія Карабелеша в селі Мала Мартінка на Свалявщіні (колись Мала Тібава) де поет народив ся. На святі брали участь представителі Свалявской районной державной адміністрації, Сельской рады села Тібава, і представителі русиньскых орґанізацій Підкарпатя. К участным ся коло памятника приговорили отець Димитрій Сидор, Михайло Алмашій, Євген Жупан, Димитрій Поп і далшы.

Далше свткованя 110-ой річніці продовжовало науковов конференційов в місті Свалява. На конференції присвяченій памяти Андрія Карабелеша лекції передавали Михайло Алмашій, о. Димитрій Сидор, Іван Ситар і далшы. Участны на конференції прияли девять заключінь.

Заключіня конференції

В рамках заключін участны на конференції прияли, же хотять зачати сістемове тематічне перевыдаваня творів Андрія Карабелеша і так само зачати выдавати такы творы, котры дотеперь не были надрукованы. Далшым із важныых заключінь є рекомендація, жебы на вшыткых рівнях школ в Закарпатьскій области Україны каждорічно орґанізовали ся Карабелешовы літературны чітаня. З тым суть повязаны і далшы рекомендації участных конференції, котры мають за ціль дістати тему Андрія Карабелеша на школы і до досліднічой роботы.

Участны конференції до заключінь дали і задачу обернути ся одкрытым писмом на Общество писателів Закарпатя з цільом публічно регабілітовати русиньского писателя. Каждый рік в день народженя Андрія Карабелеша хотять русиньскы актівісты орґанізовати конкурз декламацій його поезії і передавати Премію Андрія Карабелеша, котра має мати свій фінанчный фонд.

Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар