Мольме ся!

0

Молити ся за мертвых, то нормална справа церькви. Но і грішници якбач омного веце потребують молитвы, як тоты, што уж за жывота жыли свято. Але ці то церьков мусить робити публічно, з нагоды річніці, коло контроверзных особ, што може выкликати почутя, же церьков того чоловіка даяк  шпеціално чествує, то вже вставлять вопросы о правилности такого діяня.

19-го юлія 2017-го року в Закарпатьскім музею народной архітектуры і бываня з нагоды 72-ой річніці смерти Авґустіна Волошина на гробі його жены мукачівскый єпарха владыка Мілан Шашік одправляв панахіду за „героя Карпатськой Україны“. Гей, покля сьме віруючі, досправды треба признати, же як раз тота особа, котра про свої політічны цілі доказала наконець быти ляльков в руках Гітлера, наперек тому, же мала быти першорядо священиком, а не політіком, потребує барз вельо молитвы, жебы душа знайшла покій. Но досправды має Ґрекокатолицька церьков, русиньска єпархія, такыма ділами при нагодах даякой його річніці быти така актівна і публічно з нього робити якбы даякого героя, вызначну особность містной церькви? Досправды нихто не думать на цілім єпархіялнім уряді на то, же як раз тота особа ділить людей в поглядах на ню, же є то особа, котру Русины, корінне населіня, населіня, дякуючі котрому тота єпархія існує, не мають за што прославляти, а не жебы іщі робити даякы публічны події з нагоды даякых річніць?

На тоты вопросы якбач нихто з єпархії не дасть одповідь. Но моє зачудованя не кінчіло коло, в тім припаді, невинной молитвы за Волошином. Векше несподіваня, мож повісти шок, пришло аж по тім, што статю о тій події приніс і єден із ужгородьскых порталів.

По панахіді „святочный проґрам“ продовжовав далше конференційов, на Ужгородьскій богословскій ґрекокатолицькій академії імени Теодора Ромжы, бо окрім іншого, требало собі припомянути і то, же Волошин перед 120-ма роками быв высвяченый на священика. Же Волошинови веце запахла політіка, в котрій ся наконець і скомпромітовав перед історійов, як служба у „винограді Господа“, то неосновне. Докінця быв якбач вынятково добрым священиком і святым чоловіком. Іншак собі не можу пояснити інформацію, котра была в статі публікована.

На конференції, де так само брав участь і мукачівскый єпарха, участны бісідовали і о вопросі зачатя процесу беатіфікації, значіть выголошіня за блаженого Католицьков церьквов, Авґустіна Волошина, котрый быв, цітую, „вызначнов реліґійнов особностьов міджівойнового Закарпатя“.

Не знам, як на тоту справу реаґовав єпіскоп Шашік, но уж лем то, же така конференція проходила, і же на такій конференції штось таке обще зазвучіть, є веце як хворе. Звідам ся, кого Мукачівска ґрекокатолицька єпархія кличе на конференції, што за людей, котры ідуть робити з Волошина блаженого? То досправды хтось тото думать серьйозно? Чім ся проявльовав його святый жывот, жебы на штось таке хоць лем подумати? То уж нихто не думать на то, же він має запис в історії як колаборантьскый політік, а не як святый священик, же його, самособов траґічна, смерть, то резултат його політічной діялности, а не мученицька смерть за віру? І тото ся досправды діє в єпархії, котра має досправдовых святых людей, як блаженого священомученика Теодора Ромжу або і свідка віры, котрый своє вытерпів за комуністів – владыку Йоана Семедія?

Жаль, же як раз Мукачівска ґрекокатолицька єпархія, котра є історічно повязана з русинством, з нашым возроджіньом, з многыма нашыма будителями і вызначныма особностями, єпархія, котра пережыла і мадярізацію, і комунізм, якбач діставать ся під рукы україньскых націоналістів. Думам, же як пережыла вшытко, тото пережыти не мусить. Мінімално не з Русинами в їй стаді. Актівности того тіпу беру за нелем хворы, але за граніцьов нормалности.

Не зіставать, по молитвах мукачівского єпархы і конференції, ани нам нич інше, лем ся молити. Не за беатіфікацію, але за навернутя здравого розуму тым, котры рядять єпархійов. Іншак, окрім вшыткых неґатів, котры такы намагы можуть принести, може ціла єпархія выйти іщі і на сміх.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Share.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright by лем.fm. 2017. Вшыткы права застережены.