Мощы св. Серафима Загоровского перенесены з Люблина до Ряшова

0

2. грудня/децембра 2017 р., за призволіньом синоду православной церкви в Польщы, з Люблина до Ряшова перенесено мощы св. Серафима Загоровского. Мощы святого трафили до православной церкви Перенесіня Мощы св. Миколая з Мир Лікійскых до Барі в Ряшові.

Перенесіня мощы св. Серафима Загоровского з люблиньско-холмской до перемышльско-ґорлицкой єпархіі прошло завдякы стараням владыкы Паісия і мало на ціли приверніня іх на землі, на котрых святий закінчыл свій земскій жывот. По тым як владыка Авель привюз іх на місце, священникы та владыкы вышли з церкви з процесийом, штобы внести мощы до середины. На богослужыню присутны были вшыткы священникы перемышльско-ґорлицкой єпархіі та пару отців споза єпархіі, было і штырьох владыків – архієпископ люблиньско-холмскій Авель, архієпископ перемышльско-ґорлицкій Паісий, єпископ моравскій Ісая та єпископ лодзско-познаньскій Афанасий.

На початку архієпископа Авеля привитали місцевы діти, пак владыку витал староста, парох ряшівской парохіі – отец Дариюш Бойко, а на кінци владыка Паісий. В церкви вшыткы духовны поклонили ся мощам і зачала ся Архієрейска Літургія. Вчас богослужыня співал Мужскій Камеральний Церковний Хор «Клірос», якій діє при Осередку Православной Культуры «Елпіс» в Ґорлицях.

Казаня выголосил владыка Авель, котрий навязал до жытя святого та пояснил, в якій спосіб нашол ся він на перемышльскых землях. По літургіі посвячено іщы іконы св. Серафима Загоровского. На конец владыка Паісий вручыл владыці Авельови митру, а архімандрита Никодим з Харкова за дослідничу роботу на тему жытя св. Серафима отримал нагороду – ордер св. Максима Ґорлицкого. Перемышльско-ґорлицкій архієпископ подякувал тіж за присутніст шефредакторці «Православного Перегляду» – Анні Радзюкєвіч, Великому Архонтови Православной Церкви – Базилі Пивникови та вшыткым беручым участ в тых богослужынях.

Владыка Паісий в своій доповіди зазначыл тіж, што перемышльско-ґорлицка єпархія стала ся богатом дякы мощам уж не єдного, а двох святых. Тота подія тым барже вписує ся в історию церкви та перемышльско-ґорлицкой єпархіі, што проходит в 70. річницю злочынной акциі Вісла та в 100. річницю ліквідациі талергофского лаґру. Єпископ порівнал поворот святого до своіх земель з поворотом выгнаных колиси з рідных земель люди.


Святий старец єромонах Серафим Загоровскій (1872-1943) выводил ся з княжеского украіньско-польско-литовского роду Сангушко-Загоровскых. Был духовным сыном святого старця Антония Оптиньского і по його влагословліню принял на себе тягар старчества. Прославил ся многыма чудами. Был місйонером і проповідником – звано го «харківскым Золотоустым». В 1894 р. отец Николай – такє мал перше імено – скінчыл духовну семінарию в Харкові. Товды тіж оженил ся і принял свячыня. Служыл на вельох парохіях до 1918 р. За тот час зачала ся при ним формувати ґрупа монахынь. Не отримали они єднак права до покликаня монастыря – творили неофіцийну спільноту. В 1918 р. Серафим Загоровскій был арештуваний. Скоро отримал свободу і аж до 1923 р. душпастырювал. Товды то за контрреволюцийны казаня был змушений замешкати без жены в Петрограді. Служыл там в домашній церкви. В 1930 р. зас го арештувано. Трафил до вязниці, пак до лаґру, што ся находил в давным монастырі на Соловках. Його жена уж товды не жыла. Там потаємні зложыл монашы шлюбы і принял імено в чест св. Серафима Саровского. По закінчыню кары мешкал в ріжных місцях. Вюл духово тайны спільноты монахынь. В 1941 р. вернул до Харкова. Літом 1943 р. лишыл тото місце і пішол на захід разом з вертаючыма німецкыма войсками. Свій земний пут закінчыл в 1943 р. в Перемышлю і там тіж го поховано.


Позерайте долов на знимкы авторства Ореста Журата.

 

Share.

О авторі

Наталія Клинковска

Коментар

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright by лем.fm. 2017. Вшыткы права застережены.