Голосник

На двох стілцях

0
Бісідує ся, же на двох стілцях ся сидіти не дасть. Доповню, же кедь суть од себе так далеко, як в припаді тзв. „Русинів-Українців“, може ся стати, же як на них хтось хоче сісти, впаде на землю меджі них. Но холем буде знати, де є дно.

В рамках Округлого стола Русинів Словеньска ся вырішыло, же Русины будуть собі припоминати сторічніцю заснованя 1-ой Чехословацькой републікы з акцентованьом на мотто святковань: Держава Чехів, Словаків і Русинів. Тото мотто знайшло ся і в лоґу русиньскых святковань. Цілый 2018-ый рік тото мотто русиньскы представителі в медіях і на різных подіях припоминають з намагов досягнути два ефекты. Єден напрямом ку Русинам, жебы собі усвідомили, же мають свою велику політічну історію і мають на што быти горды. Другый напрямом ку Чехам і Словакам, котры якось забывають, же мапа републікы не кінчіла в Чорній над Тисов, і держава на была лем Чехів і Словаків, но і Русинів, третього державотворного народа, котрый сам вырішыв о тім, же його теріторії підуть до складу Чехословакії, што было потверджене мірнов конференційов в році 1919.

Правда, словацькы і чеськы власти наперек вшыткій нашій намазі, загнаным писмам, особным стрічам, проіґноровали Русинів на офіціалных святкованях, словацькы історіци бісідовали в медіях лем о Чехах і Словаках, чім фалзіфікують історію єднако, як кебы вказовали мапу републікы по 1945-ім році і бісідовали, же то мапа републікы, котра выникла в році 1918. Но може про дакого меншы, а основны успіхы Русины досягли. Наприклад тым, же у великых цілословацькых ґазетах, ці на великых інтернетовых порталах ся нашли редакторы, котры публіковали на тему Русинів як третього державотворного народа якостны статі і розговоры. Словацька державна пресова аґентура TASR в день высыланя філму Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска в ефірі верейноправной телевізії написала, же піде філм о тім, „яку роль мали Русины, третій державотворный народ“, при основаню републікы. Тым ся властно, і кедь офіціална Братіслава і Прага пхать голову до піску, творить якесь усвідомліня, як меджі Русинами, так і меджі Словаками і Чехами, же іщі хтось третій ту предці лем быв. І то не є мало. Навспак, може то быти добрый зачаток поступного процесу детабуізації Русинів в рамках чехословацькой історії, десятками років кривленoй ідеолоґійов „остблоку“.

Українці на Словакії, або тзв. „Русины-Українці“ ся односно той темы як лем бы рік не быв довгый нияк публічно не озвали. Што є і зрозуміле. Бо покля ся чують быти Українцями, потім односно той темы не мають што говорити. Но предці, на сторінці Українці Словаччини – про життя і діяльність, котра публікує і статі надрукованы в україньскій ґазеті Нове життя, появила ся в днях святковань сторічніці інформація, же 28-го октобра і они святкують „100-річный юбілей републікы Чехів, Словаків і Українців“, же святкують сотворіня „їх“ незалежной републікы.

Звыкли сьме собі, же Українці фалшують русиньску історію. На тім не є нич нове. Але окопіровати цілорічну актуалну аґенду од Русинів і вымінити єдно слово в ній є уж аж траґікомічне. Вказує то, же властно нич своє выдумати не знають і ціла їх аґенда є лем дожываньом єдного неуспішного проєкту під назвов „Русины-Українці“. Но пояснийме собі, чом державі „Чехів, Словаків і Українців“ нихто не годен віровати.

Є правдов, же в народных радах, котры Русины мали перед заснованьом републікы, сиділи і українофілы. Підкреслюю слово українофілы, бо то не были етнічны Українці, лем люди, котры прияли україньску орьєнтацію. Лемже так само там сиділи русофілы, котры не были Росіянами, лем такыма самыма Русинами, іншой орьєнтації. А были там і мадяроны. Но уж Америцька народна рада Угро-Русинів, кедь роздумовала о різных сценарях того, де скінчіть теріторія Русинів по войні, в припаді сценаря зъєдиненя Галичской і Угорьской Руси говорила о тім, же лем під условієм, же Угро-Русины будуть мати автономію, бо суть іншый народ як тот на Галичіні, котрый чує ся быти україньскым народом. Шеф рады америцькых Русинів далше пише, же Русины суть окремый народ, іншый од Українців, котрый має свою історію, свої політічны цілі, незалежны на тых, котры мають Українці. Жатковіч підписує Декларацію общіх цілів незалежных середньоевропскых народів за Русинів. На мірну конференцію в януарі 1919-го року іде за Русинів, єднако як і Бескид із Пряшова. По тім приходить Жатковіч до „старого краю“ і пересвідчує русиньскы народны рады, в котрых были різны орьєнтації, же є про Русинів найліпша можливость не Росія, не Україна, не Мадярьско, а Чехословакія. І то ся му подарить, чого резултатом є Централна руська народна рада, котра принимать чехословацьку верзію і делеґація той рады іде до Прагы за Масаріком їднати за Русинів. Потверджіня договору з Масаріком на мірній конференції в септембрі 1919-го року, было потверджіньом того, же теріторії Русинів будуть в складі Чехословакії. Нихто не може оперовати з Русином як старов назвов Українців, бо в тім часі уж были тоты два народы ясно розділены – і політічно. Українці мали свою боротьбу о державность, Русины свою.

Але вернийме ся ку Українцям і проукраїньскы орьєнтованым Русинам. Што робили тоты по приєднаню Русинів до Чехословакії? Зачінаючі різныма політічныма авантурістами, через цілы політічны партії, як наприклад підкарпатьскы комуністы, тоты люди не робили од зачатку нич інше, лем підкоповали державу, атаковали пражскы власти. В 1930-ых роках Українці – еміґранты, і проукраїньскы орьєнтованы Русины уж роблять одкрыту войну з Чехословакійов. Мож спомянути операції Орґанізації україньскых націоналістів на теріторії Чехословакії, заснованя Карпатьской січі, і кінчіть то неконштітучным, протиправным переменованьом Підкарпатьской Руси на Карпатьску Україну владов Авґустіна Волошина в році 1938. Тото вшытко, од націоналістів аж по Волошина, діяло ся в кооперації з Гітлером. Уж в 1933-ім році выходить закон, же будуть заказаны партії, котры діють проти Чехословакії, і тото было выкликане нелем Німцями, але і Укаїнцями.

І што днесь прославляють Українці ці тзв. „Русины-Українці“? Тоты „одважнішы“ і Орґанізацію україньскых націоналістів, Карпатьску січ, тоты менше смілы мінімално Волошина і Карпатьску Україну. Значіть о якій державі „Чехів, Словаків і Українців“ бісідуєме, кедь самы Українці орьєнтують ся на „україньскый Пємонт“, котрый мав выикнути на теріторії, яка была в меджінароднім праві частьов Чехословакії? Орьєнтують ся на людей, котры тоту державу помагали розбити.

Не мерзить ня, же Українці на Словакії так сміло на остатню хвілю хотіли вкрасти русиньску цілорічну аґенду. Навспак. Тым способом вказали, же самы нич не знають пропоновати людям і барз мерзить їх, же Русины ся ку републіці приголосили і є о них холем дакус веце чути. А властно што бы могли в тій справі пропоновати людям? Писати о тім, як тоту републіку розбивали од першых років? То бы якбач сімпатії не здобыли.

„Русины-Українці“ бы хотіли сидіти на двох стілцях. Як раз при темі першой републікы ся вказує, же то не мож. Же стільчата суть докінця барз далеко од себе. І они тым способом кінчять на землі. Вказує ся, їм і нам, де є дно. І то є позітівне.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар