Голосник

На розвиток…

0

Олександр Гаврош знова раз боїть ся о Закарпатя. Тот раз звертать увагу на „невидиму“ мадярізацію, котра собі може будовати путь через грошы із Будапешті, і паралелу видить у Верьховиньскій акції.

У своїм минулотыждньовім коментарі на україньскім порталі Радія Свобода Гаврош пише о тім, же вже третій рік діє в области благодійный фонд Центер економічного розвитку Закарпатя Еде Еґана. Фінанцованый є мадярьсков владов, мало до нього быти наллято вже 100 міліонів евр. З фонду вже дістало поміч понад 20 тісяч жытелів области і поміч іде выключно мадярьскоязычным жытелям.

В статі мож далше прийти до того, же Гаврош прирівнавать діяня фонду ку Верховиньскій акції, котру запровадив на теріторії днешньой Закарпатьской области Україны Едмунд Еґан і властно ся не є што чудовати, же його мено є в назві фонду. Навеце, Гаврош видить, так як перед веце як сто роками, і теперь за цілым ділом лем мадярізацію.

То, же Орбан робить популістічну політіку і підтримує різным способом Мадярів за граніцями, не є жаднов новотов. Но прирівняти Верховиньску акцію Едмунда Еґана з фондом Орбана, котрый лем знеужыв Еґаново мено, є чіста маніпулація, припадно прояв некомпетентности автора.

Гаврош пише о тім, же за таков помочов може быти путь до мадярізації области. Но кого тым фондом має ся мадярізовати, покля в условіях фонду написано, же є властно выключно про Мадярів? Но веце як то, ці Орбан хоче або не хоче мадярізовати реґіон, і ту треба підкреслити, же покля бы ся держава старала о своїх жытелів, давала їм добры условії про жытя, не брала їм права – включно тых народностных, не мав бы Орбан такых успіхів, є досправды інтересне, якыма лоґічныма або скоріше нелоґічныма поступами може хтось давати Верховиньску акцію на тоту саму рівень.

Різніць меджі фондом і Верховиньсков акційов є веце як доста. Спомяньме холем дакотры. Верховиньска акція проходила за часів Австро-Угорьской імперії, і проходила на угорьскій теріторії, значіть на властній, не на теріторії іншой державы. Верховиньска акція была про вшыткых, не про дакотрых выбраных. Мала помочі ку цілковому розвитку реґіону, котрый быв на тім барз плано. Верховиньска акція не была лем о кооператівах і кредітных компаніях, жебы ся селяны не задовжовали у лихварів, але была головно о можливости обрабляти якыйсь свій фалаток землі, о запроваджаню новых технолоґій в сельскогосподарьскій роботі, розвитку ремесел – в тім чіслі обновліню старых, помалы забытых і запроваджіню новых, запроваджіню рынкового справованя, просто о економічнім розвитку, чім ся мала підняти цілкова рівень жывота вшыткых жытелів краю. Што має благодійный фонд, будьяк бы го в Будапешті не назвали, з тым, што робили угорьскы власти, кідь Еґан міг зачати з Верховиньской акційов, котру му нажаль перервала траґічна смерть?

Не обстоїть теорія Гавроша, же за єдным і за другым може быти мадярізація, бо видить економічне средство як єднаку путь до мадярізації в обидвох припадах. Што хоче Орбан досягнути фондом, можеме теоретізовати. І покля теоретізуєме, высловлю ся, же Орбан не потребує мадярізовати Мадярів, скоріше корумповати Мадярів, жебы на паспорты загранічных Мадярів голосовали за нього, кідьже ся о них старать, і так здобывати голосы нелем дома, а і поза граніцями. Но і што дотулять ся часів Верховинськой акції, мадярізація втогды різныма средствами проходила і перед і по ній, і Будапешть бы собі путь до мадярізації нашла і без Верховиньской акції, так як собі немадярксы народы все знали найти путь незмадярізовати ся цалком. Гаврош одкликує ся на то, же Верховиньска акція была подля єдного із сотрудників Еґана Міклоша Барты средством, но слова публіцісты Барты, суть слова Барты, не уряду, а ани Еґана, на марґо котрого Гаврош написав, же стопроцентно так само думав як Барта.

Верховиньска акція не была потрібна лем про жытелів Підкарпатя. Верховиньска акція была потрібна і про Будапешть, і то зато, бо нерозвинутый реґіон з множеством безробітных, бідных і задовженых людей міг часом стати бомбов, котрой выбух бы міг засягнути аж муры столиці.

Жадне прирівнаня Верховинськой акції з фондом не є адекватне. Є то інша ліґа і іншый шпорт, што бы Гаврош хотів видіти в рамках єдного змаганя, лемже так то не фунґує. Покля бы і приходило ку даякій мадярізації жытельства посередництьвом фонду, тіпу – голосиме ся ку Мадярям, жебы сьме дістали грошы, не мусить ся бояти. Жертвами не буде много Українців, кідьже населіня той области є головно русиньске. І кідь му уж так іде о боротьбу проти такого неприпустного однародньованя, вшыткы радо привітаме, кідь єднакым метром буде приступати ку українізації, котра му якось не робить проблем ани дома, ани за граніцями і сам є їй пошырьовательом. Хоць, вшытка честь, цалком безплатно. Затля лем за веце як 13 міліард евр з Брусела – на економічный розвиток.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії:

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар