Голосник

На середовым семінарі презентувана буде книжка Юрка Харитуна

0
Як сме інформували перед парома днями, в найблизшу середу, 20. лютого/фебруара 2019 р., в просторах Пряшівского Університету одбуде ся дальшый, 52 науковый семінар карпаторусиністикы. В його рамках пройде лекция, яка буде присвячена творчости Мароша Крайняка, та презентуваны будут і послідні выданя з обшыри карпаторусиністикы. В тій части представляна буде нова книжка Юрка Харитуна «Діаґноза: Фіґлї про дїти».

Семінар зачне ся о 11.00 год. Традицийом пряшівскых стріч є презентация остатніх русиньскых выдань. Тым разом вказана буде книжка про анеґдоты. «Діаґноза: Фіґлї про дїти» то публикация направлена головно на діти в шкільным віку. Як чытаме на сайті Академіі Русиньской Культуры в Словацкій Республиці, є то дакус інчый жанр, з якого автор дотля не был нам знаный. Жартібливе выданя містит в собі анеґдоты зо шкільного подвірця. Ю. Харитун, будучы долгы рокы учытельом, зберал іх та записувал, так што анеґдоты автентично хоснували ся серед школярів.

Нове выданя обогачат русиньску літературу не лем на Словациі, але обще. До літературы входит новый жанр, дотля доста рідко хоснуваный – анеґдоты, шпасы, головно про шкільну молодіж. Так тіж круг чытатів є бодай з горы окрисленый, але книжка добра буде про каждого, незалежно од віку. Публикация «Діаґноза: Фіґлї про дїти» самособом повинна трафити до русуньской молодежы і діти, но анеґдоты в ній зобраны, добры сут і про дорослосых, бо мати добрый гумор, не мат вікового ограничыня.

В збірнику, котрый буде презентуваный вчас найблизшого семінара, автор помістил 900 анеґдот, якы сут списаны в пряшівскым стандарді русиньского языка. Выданя може быти сміло хоснуване на лекциях русиньского языка (тіж і в Польщы), при вшелеякых рецитаторскых конкурсах або інчых культурных подіях, маючых веселый характер. Того рода книжок в русиньскій літературі є досправды невельо.

Реченый збірник не єст єдином книжком автора про діти. Перед парома роками Харитун выдал книжочку «Здогадай, школярику», яка была першом книжком направленом як раз на учеників. Окрем того, Харитун єст і автором вершы. Дебютувал він в 1995 р. збірком «Гуслі з явора». В своій поезиі описує жаль і втрату рідного краю – Стариньской долины, прото тіж донедавна знаный был лем з такых мелянхолійных творів. Ту як раз доказує, што має дяку творити і інчы жанры. Ю. Харитун походит з Остружниці – села, якє было обняте выселіньом, a пак заляне, жебы побудувати там водный резерват.

Харитун был за свою творчіст оціненый уж трьома преміями – Медженародном Премійом Александра Духновича од Карпаторусиньского Центра в Америці та Премійом Александра Павловича, котру му уж двараз передал Літературный Фонд в Братиславі.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар