Голосник

На скулпторьскім сімпозіюмі в Габурі вытворили обєкт ку сторічніці републікы

0
Цілый тыждень проходить в селі Габура, в окресі Меджілабірці, скулпторьскый сімпозій, почас котрого творить десять умелців із Словакії і Чеськой републікы обєкты на тему Жывот Русинів у Карпатах.

Скупторьскый сімпозій Габура 2018 орґанізує Фундація Деревяна церьковця Габура, котра вже перед тым постарала ся о збудованя вірной копії деревяной церькви, яка даколи в селі стояла і теперь є в Чеській републіці, ці о вытворіня скуптуры князя Лабірця. Є то першый річник той події.

Творить ся і ку сторічніці републікы

Як інформовала словацьку державну пресову аґентуру TASR Дана Палащакова із Фундації Деревяна церьковця Габура, єдным із скулпторів, котры беруть участь на сімпозіюмі є Юрай Чутек, котрый робить на скулптурі Архангела Михаіла. Скулптура бы потім мала стояти коло містной церькви, яка є так само присвячена Архангелови Михаілови.

Но на сімпозіюмі ся робить і на обєкті, котрый буде припоминати сторічніцю заснованя 1-ой Чехословацькой републікы. Із нагоды сторічніці републікы Округлый стіл Русинів Словеньска выголосив юбілейный рік, в котрім собі припоминаме державу Чехів, Словаків і Русинів, трьох державотворных народів. Як раз в платформі Русинів выникла думка, жебы на сімпозіюмі так само зарезоновала тота тема і вытворив ся памятник, котрый бы быв пізніше іншталованый в публічнім просторі. За ОСРС тото із Палащаковов доїднав председа платформы Ян Липиньскый. Обєкт, котрый буде припоминати про Русинів важну сторічніцю, робить Мартін Щепка і творить го із двох матеріалів – каміня і дерева. На обєкті буде і сімбол Русинів – карпатьскый медвідь, котрый находить ся в народнім ербі.

До містного парку, котрый одкрыли минувшый вікенд, прибудуть інтересны творы зо сімпозіюма. Наприклад деревяный влак із назвов Русиньска стріла. Влак є сполочным твором дакілько участных умелців. Професор Борис Їрку із своїм асістентом робили на скулптурі духа лісів.

Завершіня через вікенд

Завершіня 1-го річника габурьского сімпозіюма є наплановане на суботу 15-го септембра 2018-го року. Зачне літурґійов у містній церькви, по котрій буде посвячена скулптура Архангела Михаіла. По тім є напланована панелова діскусія на сільскім уряді, промітаня філму В хападлах великодержав і на 16.30 год. є напланована стріча старостів і пріматорів сел і міст Словакії, Польщі і Україны.

Фундація 1-ым річником сімпозіюма хоче вытворити традіцію, на основі котрой будуть найвызначнішы чеськы і словацькы скулпторы творити обєкты тематічно повязаны із русиньской културов села і природов околіці.

Словакія буде святковати, но по своїм

Чеська і Словацька републіка тот рік довєдна і окремо роблять много подій, котры суть присвячены сторічніці републікы. На Словакії од зачатку рока вела ся діскусія, жебы мати 28-ый октобер – день выникнутя републікы, холем тот рік за єдноразове державне свято.

Покля є в Чеській републіці тота дата державным святом, дньом робочого покоя, на Словакії є день выникнутя републікы лем памятным дньом. Выголошіня 28-го октобра за державне свято на Словакії, кедьже ся Словацька републіка одкликує на то, же є історічно повязана із выникнутьом Чехословакії, в словацькім парламенті веце раз не было схвалене. Тот рік было дакотрыма депутатами пропоноване, жебы в Народній раді схвалило ся холем єдноразове державне свято, як раз із нагоды округлого юбілею.

Єдноразове державне свято в словацькім календарі наконець было схвалене депутатами парламенту в середу 12-го септембра 2018-го року, но Словакія не буде святковати 28-ый октобер. Державным святом собі жытелі Словакії припомянуть выникнутя републікы 30-го октобра, значіть в день, коли была выголошена Мартіньска декларація.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар