Голосник

На ватрі в Ворочові – 70 процент – неділя, 18.00 год.

Сут річы, в якых не хочеш ся собі признати. Як тота заздріст. Полудньова заздріст…

Не думаш о ній, але… Коли ідеш на полудне, все она деси ся выткне. Як не спочатку, то потім. Стисне, як за туго стягненый мотузок ґорсета, або як тота басанунка, яком за міцно стігаш чепец. Ци вріже ся в тіло, як плахта, в якій несеш на плечах выросле і за тяжке уж дитя.

Бо они на полудни мают такій же світ як твоі дідове – але не знівеченый так, не споневераный, не оддаленый, не запертый, а приступный, близкій, штоденный. Ім не заперали уст німота, стыд, страх – бесідували все по свому, бо жыли медже своіма. Не ганьбили ся мимоволі на чужыні свого облечыня ци свойой традициі. Як бы трудно не было – а зато, же тримали ся за свою землю і вросли в ню, – то земля іх тримала.

І глубоко, барз глубоко всередині драпне тя заздріст…

Хоц не ход взагалі на полудне…

А єднак зас ти ся хоче піти. Штоси там єст такє, же тя притігат… Схоче ся піти бодай і так, на єден ден, на фестіваль. Наприклад, в Ворочово коло Перечына. Фестіваль як фестіваль: сценарий не новый, схема всядиль єднака, все буде там деси кіч ци примітивны співанкы, пиво і цукрова вата. Але буде і дашто кольорове і правдиве, несфальшуване і автентичне. І як ввидиш тото – то буде ти жаль…

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментарі